23.04.2018
* Подробиці див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 5, с. 4.
Та почнемо з того, що остаточно переконаємо вторинних водокористувачів у їх повній непричетності з 1 січня до справляння «спецводоренти».
Ось що говорить «післяноворічна» консультація з БЗ 121.02: вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно з договором на постачання води та були платниками «спецводоренти», востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року. За наступні податкові періоди декларації разом з додатком(ами) 5 вони не подають (див. також лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 02.04.2018 р. № 1324/ІПК/20-40-13-11-11). При цьому
заяву про виключення з переліку платників рентної плати до контролюючих органів вторинним водокористувачам подавати не треба
Ба більше! Виробники напоїв, які раніше сплачували «спецводоренту» за підвищеними ставками, встановленими п.п. 255.5.6 ПКУ, з нового року не є її платниками, якщо вони отримують воду як вторинні водокористувачі, тобто за договором постачання, а не на підставі дозволу на спецводокористування (див. лист ДФСУ від 02.01.2018 р. № 7/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, лист Офісу ВПП ДФС від 30.01.2018 р. № 357/ІПК/28-10-01-03-11).
Принагідно зазначимо, що, як і раніше, звільнені від цього виду рентної плати єдиноподатники групи 4 (п.п. 5 п. 297.1 ПКУ). Причому незалежно від того, є вони первинними чи вторинними водокористувачами.
З 1 січня 2018 року обов’язок платника «спецводоренти» покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (лист ДФСУ від 19.01.2018 р. № 1579/7/99-99-12-03-04-17).
Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (ч. 3 ст. 42 ВКУ**).
Зверніть увагу! Водні об’єкти можуть бути як поверхневі, так і підземні. Тож до первинних користувачів відносяться й ті суб’єкти господарювання, що забирають воду із підземних водоносних горизонтів з використанням свердловин.
Чи є платниками «спецводоренти» ті, хто має свердловини і здійснює забір води в об’ємі до 5 куб. м на добу?
Справа в тому, що не належить до спецводокористування, зокрема, забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. м на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води (абзац дванадцятий ч. 3 ст. 48 ВКУ). Однак контролери, посилаючись на абзац дев’ятий ч. 3 ст. 48 ВКУ, наполягають, що видобування підземних вод (як одного з виду корисних копалин) є спецводокористуванням. Тож, на їх думку, сплачувати «спецводоренту» слід навіть тоді, коли обсяги забраної та/або використаної води із свердловини становлять до 5 куб. м на добу (БЗ 121.05, лист ДФСУ від 10.04.2018 р. № 1506/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).
З 01.01.2018 р. набули чинності й інші зміни до ст. 255 ПКУ. Зокрема, виключений п.п. 255.4.6 ПКУ, який раніше передбачав, що «спецводорента» не справляється за воду, втрачену, зокрема, в магістральних водогонах. Тобто втрати води в системі водопостачання тепер не зменують об’єкт оподаткування. А це все тому, що згідно з п. 255.3 ПКУ
об’єктом оподаткування рентною платою за спецводокористування є фактичний обсяг води, що вилучено з водного об’єкта
Разом з тим на сьогодні залишається чинним решта підпунктів п. 255.4 ПКУ, якими визначено «необ’єктні» види водокористування. Інакше кажучи, на обсяги води, перелічені у п. 255.4 ПКУ, законодавець, як і раніше, дозволяє зменшити об’єкт оподаткування «спецводорентою». Один із таких найпоширеніших випадків — використання води для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, а також юросіб, фізосіб-підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 ПКУ).
На жаль, контролери зайняли украй фіскальну позицію щодо зменшення об’єкта оподаткування на такі обсяги води (див. листи ДФСУ від 19.01.2018 р. № 1579/7/99-99-12-03-04-17 та від 23.03.2018 р. № 1194/6/99-99-12-02-03-15/ІПК). На нашу думку, їхні аргументи не ґрунтуються на чинних нормах ПКУ. Тож тим, хто отримає аналогічні ІПК, ми радили б оскаржувати їх у суді, щоб змусити фіскалів з урахуванням висновків суду повернутися до законної позиції.
І ще таке: якщо підприємство для забезпечення господарської діяльності вилучає воду з водного об’єкта власними водозабірними спорудами, а решту потреби у воді задовольняє із систем централізованого водопостачання, об’єктом оподаткування «спецводорентою» будуть лише обсяги води, видобуті власними водозабірними спорудами (листи ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1076/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та від 10.04.2018 р. № 1520/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).
З початку року запрацювали також зміни, внесені до ст. 255 ПКУ, згідно з якими збільшено на 16,8 % (порівняно з діючими у 2017 році) ставки «спецводоренти». Як роз’яснюють податківці у БЗ 121.03,
збільшені ставки слід застосовувати при обчисленні рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році
Тобто насправді вони стартують тільки зараз, коли ви складатимете «водну» звітність за І квартал.
Коефіцієнти, які застосовують при розрахунку податкового зобов’язання з рентної плати за спецводокористування, залишилися незмінними — 0,005, 0,3, 2 і 5 (БЗ 121.03).
Офіційна позиція фіскалів — ще зі звітності за ІІІ квартал 2017 року слід було користуватися формою декларації з рентної плати з урахуванням змін, унесених наказом Мінфіну від 31.05.2017 р. № 545 (БЗ 121.05). Однак вона не узгоджується з тим, що окремі зміни, які стосуються саме «спецводорентного» додатка 5, набрали чинності з 01.01.2018 р.
Зміни ці «косметичні» (видалено з приміток до додатка 5 згадки про вторинних водокористувачів, а також приведено у відповідність до ПКУ порядок нарахування пені). Оскільки вони продиктовані оновленими з 01.01.2018 р. правилами (а звітувати за І квартал потрібно вже враховуючи ці правила), то логічно було б застосовувати оновлену форму вже з 01.04.2018 р.
На щастя, жодних методологічних змін у порядку заповнення декларації з початку року не відбулося. Тож ми упевнені, що ви без проблем упораєтеся із цим завданням.