Теми статей
Обрати теми

Нормативні новинки 2018 року

Адамович Наталія, податковий експерт
Зовсім нещодавно ми познайомили вас із масштабними змінами в ПКУ, які привніс Закон України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 101, с. 3, 7). Але цим, на жаль, справа не обмежується. До вашої уваги пропонуємо огляд інших, не менш важливих, нововведень, які разом з податковою реформою — 2018 запрацюють у поточному році.

Адміністрування

Електронний кабінет. З 1 січня 2018 року офіційно стартувала інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний кабінет» (ЕК), що надає як можливості звітування, так і можливості електронної форми взаємодії з контролюючими органами. Працює система на базі раніше діючого сервісу «Електронний кабінет платника» (про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 61, с. 19) згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637. Повний перелік можливостей системи наведений у ст. 421 ПКУ.

Платники, що подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в ЕК, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку (п. 42.4 ПКУ).

Такі платники повинні повідомити контролюючому органу свою електронну адресу шляхом унесення інформації через ЕК (п. 45.3 ПКУ).

Платники зобов’язані переписуватися з податківцями тільки через ЕК, якщо вони: (1) прямо не відмовилися від цього способу взаємодії з контролюючими органами; (2) взагалі не визначилися із способом такої взаємодії (п.п. 16.1.14 ПКУ).

Старі ІПК від штрафів не врятують. Податкові консультації, надані до 31 березня 2017 року (включно), з 1 січня 2018 року припинили свою дію (п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). До цього такі консультації, надані у письмовій або електронній формі, звільняли платника (податкового агента та/або його посадову особу) податків від відповідальності (п. 53.1 ПКУ).

Йдеться про фінансову відповідальність (штрафні санкції та/або пеню) за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, здійснені до 31 березня 2017 року (включно).

Тепер можуть виручити тільки «свіжі» ІПК від контролерів, отримані платником на свою адресу, які зареєстровані в єдиній базі ІПК та опубліковані на сайті ДФСУ (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 39; № 95, с. 25).

Податок на прибуток

Випуск і проведення лотерей. З 1 січня по 31 грудня 2018 року (включно) для суб’єктів, що здійснюють випуск і проведення лотерей, діє підвищена ставка податку на прибуток. Так, дохід від операцій з випуску і проведення лотерей (п.п. 14.1.271 ПКУ) оподатковуватиметься за ставкою 24 % (п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Новий нерезидентний перелік. Високодохідникам (з річним доходом від 20 млн грн.) для визначення збільшуючої 30 % різниці при придбанні товарів/послуг, необоротних активів у нерезидентів з особливих територій з 01.01.2018 р. треба орієнтуватися на новий Перелік держав (територій)…, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045 (ср. ). До нього додана низка країн. І серед «ближчих» нашій державі: Естонія, Латвія, Грузія, Угорщина. Тепер імпорт товарів, послуг, необоротних активів з цих країн додасть високодохіднику у фінрезультат 30 % їх вартості.

Виробничий акциз

Спирт. У 2018 році на спиртові дистиляти і спиртні напої, отримані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди за УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 220820 62 00), діє ставка акцизного податку, визначена в п.п. 215.3.1 ПКУ, — 126,96 грн. за 1 літр стовідсоткового спирту (п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

У 2017 році застосовували спеціальну ставку — 105,80 грн. за 1 літр стовідсоткового спирту.

Акцизним складам ПММ — наповнити Реєстр. З 01.01.2018 р. повинна була запрацювати норма п. 230.1 ПКУ, що приписує акцизним складам, на території яких здійснюються виробництво, обробка (переробка), змішування, вантаження-розвантаження, зберігання пального, використовувати витратоміри-лічильники і рівнеміри-лічильники в резервуарі, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів — лічильників рівня пального в резервуарі (Реєстрі).

Проте дію цієї норми відклали до 1 січня 2019 року. Адже тільки з 01.01.2018 р. набув чинності сам Порядок ведення Реєстру, а також процедура передачі облікових даних в електронному вигляді розпорядниками акцизних складів (затверджені постановою КМУ від 22.11.2017 р. № 891).

У 2018 році утримувачі акцизних складів ПММ повинні подати облікові дані для формування Реєстру

одноразово (при коригуванні) — електронні документи з даними, перерахованими в п.п. 1 — 4 п. 5 Порядку (свої дані, кількість акцизних складів, їх адреси, уніфіковану нумерацію кожного резервуару, дані про витратоміри-лічильники і рівнемірилічильники), їх подати потрібно ще до формування самого реєстру;

щодня — електронні документи з даними з пп. 5, 6 п. 5 Порядку з даними про залишки ПММ у резервуарах.

З 1 січня 2019 року за відсутність зареєстрованих лічильників на акцизних складах штрафуватимуть.

Рентна плата за спецводокористування

З 01.01.2018 р. змінився суб’єктний склад платників рентної плати за спеціальне використання води (п. 255.1 ПКУ). Так, платниками «загальної» спецводоренти (за використання поверхневих і підземних вод) визначені (!) тільки первинні водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Що ж до вторинних водокористувачів (тих, хто отримує воду для виробничих потреб від первинних водокористувачів), то вони згідно з новою редакцією п. 255.1 ПКУ вже не є платниками.

Вторинні водокористувачі звільнені від сплати спецводоренти за користування поверхневими і підземними водами

Крім того, з 01.01.2018 р. набули чинності також інші зміни до ст. 255 ПКУ, прийняті ще рік тому. Зокрема, виключений п.п. 255.4.6 ПКУ, який передбачав, що спецводорента не стягується за воду, втрачену в магістральних і міжгосподарських каналах зрошувальної системи і магістральних водогонах. Тобто втрати води в системі водопостачання тепер не враховуються.

А це все тому, що згідно з п. 255.3 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спецводокористування є фактичний об’єм води, який використовують водокористувачі.

І як вже встигли пояснити податківці, первинні водокористувачі повинні визначати оподатковуваний фактичний об’єм води як результат водозабору і водопідготовки, наприклад, очищення або обробки до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання (див. лист ДФСУ від 01.11.2017 р. № 2472/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Ще одна категорія платників — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.

Податкова звітність

Деякі форми декларацій Мінфін відновив ще протягом 2017 року. Проте подавати їх в оновленому форматі потрібно починаючи з 01.01.2018 р.:

1) за транспортним податком (затверджена наказом Мінфіну от10.04.2015 р. № 415 у редакції наказу Мінфіну від 27.06.2017 р. № 595) (електронна форма — J0303602);

2) за платою за землю за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560 у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 р. № 9 (електронна форма — J0602006);

3) Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма, затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772) (електронна форма — J0303307);

4) Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (затверджений наказом Мінфіну від17.06.2016 р. № 553 у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469 (електронна форма — J0101911 з доповненнями).

Крім того, з 31.12.2017 р. набув чинності наказ Мінфіну від 06.06.2017 р. № 556, яким викладені в новій редакції форма податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкція щодо її заповнення. Тож, починаючи з 01.01.2018 р. ця декларація подається за новою формою.

Статзвітність

З повним переліком форм статзвітності, затвердженої на увесь 2018 рік, можна ознайомиться на сайті Держстату. Загальний план (перелік) форм державних статистичних спостережень на 2018 рік затверджений наказом Держстату від 20.12.2017 р. № 330.

При цьому будьте уважні: зі звіту за січень 2018 року юрособи і їх відокремлені підрозділи, що займаються промисловими видами діяльності, зобов’язані подати оновлену форму № 1-ціни (пром) (місячна) «Звіт про ціни виробників промислової продукції», затверджену наказом Держкомстату від 20.07.2017 р. № 182.

Касові операції

З 05.01.2018 р. нормативку з питань ведення касових операцій суб’єктами господарювання регулює Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. № 148. Нове положення зібрало в себе норми з колишніх (відмінивши їх):

постанови НБУ від 06.06.2013 р. № 210, що визначала граничні суми розрахунків готівкою — у цій частині усе (!) без змін;

— «касового» положення, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2003 р. № 637. У цій частині лібералізували низку вимог щодо ведення касових операцій, які відтепер підприємства визначатимуть внутрішніми наказами (розпорядженнями). Чітко прописано, що використання печатки при проведенні касових операцій не обов’язково. Крім того, до колишніх норм додані деякі можливості: можливість використання ЕЦП, можливість виконання функції касира працівником іншого підприємства тощо (решту подробиць див. на с. 2).

З 05.01.2018 р. операції з готівкою слід оформляти, використовуючи оновлені форми ордерів

Митне оформлення

У 2018 році Мінфін уводить використання єдиного авансового рахунку ДФС для сплати підприємствами митних платежів. Це повинно вирішити проблему того, що в підприємств, які здійснюють митне оформлення товарів у різних митницях, на рахунку однієї митниці можуть залишатися певні кошти, а для оформлення товарів в іншій митниці цієї суми коштів не вистачає.

Регулює введення єдиного авансового рахунку ДФС для сплати митних платежів наказ Мінфіну від 01.11.2017 р. № 898 (набув чинності 19.12.2017 р.). Згідно з ним з єдиного казначейського рахунку ДФС проводитиметься списання митних платежів при митному оформленні в будь-якій митниці.

Переведення підприємств на єдиний авансовий рахунок ДФС здійснюватиметься поетапно:

— на перехідний період (з 15 січня по 16 липня 2018 року) — за рішенням підприємства;

— з 17 липня 2018 року — на постійній основі.

Ліцензування

З 1 січня 2018 року діяльність у сфері телекомунікацій, надання послуг у сфері криптозахисту інформації (окрім послуг ЕЦП) і технічного захисту інформації не підлягає ліцензуванню (ч. 2 ст. 21 «ліцензійного» Закону України від 02.03.2015 р. № 222-VIII).

Таким чином, оператори, провайдери комунікацій зможуть здійснювати свою діяльність без отримання ліцензій.

У такому разі оператори, провайдери телекомунікацій не будуть витрачати кошти на плату за видачу ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів, копій і продовження строку їх дії.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі