24.12.2018

Дохід опустився нижче 1 млн грн.: чи треба застосовувати РРО

За результатами 2017 року дохід фізособи-підприємця (ФОП) на єдиному податку (група 3) перевищив 1 млн грн. Проте при цьому усі надходження були у безготівковій формі (РРО не застосовували). У 2018 році дохід ФОП не дотяг до критичної межі в 1 млн грн., але в той же час в цей період «проскочила» одна готівкова операція. Чи треба було ФОП застосовувати РРО?

Скажемо відразу — так, треба. Річ у тім, що ФОП на єдиному податку (ЄП) може не застосовувати РРО тільки в двох випадках:

— якщо він не потрапляє під дію ст. 3 Закону про РРО;

— якщо він звільнений від РРО згідно з п. 296.10 ПКУ і ст. 9 Закону про РРО.

Більше того, щоб отримати РРО-звільнення згідно з п. 296.10 ПКУ, ФОП-ЄП груп 2 і 3 повинні виконати наступні умови:

а) не продавати технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту (а з 01.01.2019 р. — ще ліки і медвироби);

б) обсяг доходу протягом календарного року тримати «у рамках» 1 млн грн.

Як тільки вказана межа буде перевищена, застосування РРО для ФОП-ЄП стане обов’язковим. При цьому почати застосовувати РРО йому треба з 1 числа першого місяця кварталу, що йде за виникненням такого перевищення (абзац третій п. 296.10 ПКУ).

ФОП-ЄП перевищив граничний розмір доходу в 1 млн грн. за підсумками 2017 року, тому він зобов’язаний був би почати застосовувати РРО вже з 2018 року.

Коли б не одне «але»! Згідно з п. 3 Закону про РРО*, РРО зобов’язані застосовувати суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Якщо ж проводити розрахунки за товари/послуги у безготівковій формі через банківські установи (без використання платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), РРО застосовувати не треба. З цим погоджуються і податківці (БЗ 109.03).

Тому ФОП-ЄП, навіть перевищивши встановлену межу в 1 млн грн., цілком законно не використовував РРО. Його від цього рятувала ст. 3 Закону про РРО.

Проте це ще не всі сюрпризи, які приховує в собі п. 296.10 ПКУ. У такій нормі, що «звільняє від РРО», є невелика каверза. Абзац третій п. 296.10 ПКУ свідчить: одного разу перевищивши мільйонний критерій, ФОП-ЄП зобов’язаний буде застосовувати РРО в усіх подальших податкових періодах протягом його реєстрації як платника ЄП (!).

Увага! Зниження обсягів доходу в подальших періодах від РРО-повинності такого ФОП-ЄП не врятує. Тимчасовий перехід на загальну систему оподаткування або припинення підприємницької діяльності, щоб позбавитися від РРО-обов’язку, теж не спрацює (БЗ 109.02) (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 99, с. 28).

Уникнути РРО-повинності ФОП-ЄП може тільки у тому випадку, якщо абсолютно усі розрахунки він здійснюватиме виключно у безготівковій формі. Тобто знову ж таки прикриється ст. 3 Закону про РРО.

Тобто, порушивши граничну межу доходу в 2017 році, ФОП-ЄП зобов’язаний використовувати РРО при проведенні готівкових розрахунків. При цьому не має значення, перевищив він в 2018 році обсяг доходу в 1 млн грн. чи ні. Після 01.01.2018 р. при здійсненні навіть однієї-єдиної готівкової операції ФОП-ЄП повинен був скористатися РРО.

Якщо ФОП-ЄП не потурбувався про це і не провів розрахункову операцію через РРО — йому загрожують штрафи за роботу без касового апарату (перераховані в ст. 17 Закону про РРО). Хоча якщо це було перше РРО-порушення за календарний рік, то можна відбутися незначними штрафами (детальніше — у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24, с. 79).