Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ

Кого можуть притягнути до відповідальності

До відповідальності можуть притягнути:

1) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги);

2) уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

3) суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

4) центри сервісного обслуговування РРО;

5) суб’єктів господарювання, що реалізують РРО;

6) виробників РРО;

7) посадових осіб* та осіб, які здійснюють розрахункові операції

* Як випливає з листів Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю при МВС України від 25.05.2011 р. № 5/3614 і Держпраці від 15.06.2011 р. № 216/0/6/46-11, ФОП може бути визнано службовою (посадовою) особою тільки тоді, коли в нього реально виникає можливість виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків. У цих випадках підприємець може нести адміністративну відповідальність. Таку саму думку висловлював Мін’юст у листі від 03.11.2006 р. № 22-48-548.

Хто здійснює контроль у сфері застосування РРО

1) органи ДФСУ — у загальному випадку (у процесі документальних і фактичних перевірок);

2) НБУ та органи ДФСУ — у частині здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Який порядок застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання

Орган ДФСУ виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення за формою «С» (розд. ІІ Порядку № 1204), що надсилається (вручається) суб’єкту господарювання ( ст. 58 і п. 116.1 ПКУ). Отримавши зазначене повідомлення-рішення, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити зазначену суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Якщо протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення-рішення (або з дня узгодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) сума не сплачена, вона отримує статус податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня

Які строки давності застосовують до штрафних санкцій, що накладаються на суб’єктів господарювання

За порушення у сфері РРО слід застосовувати загальний строк давності, передбачений ПКУ, у 1095 днів, тоді як 6-місячний строк згідно зі ст. 250 ГКУ у цьому випадку не застосовується (див. лист НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354)

Як притягують до відповідальності посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції

Зазначені особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності за ст. 155¹ КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, розглядають районні, районні в місті, міські або міськрайонні суди на підставі протоколів, складених посадовими особами органів ДФСУ ( ст. 221 КУпАП)

Які строки давності для застосування адмінштрафів

3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — 3 місяці з дня його виявлення (тобто складання акта перевірки, в якому таке порушення зафіксовано).

До закінчення зазначеного строку орган ДФСУ повинен встигнути скласти і передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу і винести постанову про накладення штрафу ( ст. 38 КУпАП)

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

Якщо порушення вчинено вперше* — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)**

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під вчиненням порушення вперше законодавець мав на увазі «вперше протягом календарного року», а не вперше за весь період діяльності суб’єкта господарювання. При цьому фіскали вважають другим (і наступними) вчинення будь-якого з наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО видів порушень (див. пп. 1 — 4 цієї таблиці), а не тільки того самого. Якщо при перевірці виявляють одразу декілька видів порушень, то одне з них податківці вважають першим і штрафують «однією гривнею», а до другого (і до решти) застосовують 100-відсотковий штраф. Такий підхід викладено в листі ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34 і консультації з категорії 109.20 БЗ.

** Штраф визначають виходячи з суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції.

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи*

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Майте на увазі: якщо використовується РРО, строк експлуатації якого закінчився, усі розрахункові операції, проведені через такий РРО, будуть розцінені податківцями як непроведені через РРО. Таку консультацію можна знайти в категорії 109.20 БЗ. І незважаючи на те, що вона переведена до складу нечинних, вважаємо, думка фіскалів із цього питання не змінилася. А ось використання РРО в період, коли в суб’єкта господарювання немає чинного договору на його обслуговування з ЦСО, до застосування штрафних санкцій не призведе. Річ у тім, що законодавство відповідальності за такі дії не передбачає. Це визнають і податківці (див. консультацію в категорії 109.20 БЗ).

3

Невідповідність у юридичних осіб* суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті**, більш ніж на 10 % мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) на 1 січня звітного року (у 2017 році — 320,00 грн.), а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня***

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Штрафувати за таку розбіжність можуть виключно юридичних осіб. Фізособам-підприємцям відповідальність за це не загрожує.

** Пам’ятайте: готівкова виручка з попереднього дня, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, має бути зареєстрована (внесена) через РРО з використанням операції «Службове внесення». Інакше сума коштів, зазначена в денному звіті РРО, не відповідатиме сумі готівки на місці проведення розрахунків, а отже, до підприємства застосують штраф на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

*** Якщо читати текст норми буквально, то виходить, що 10-відсоткове відхилення не може застосовуватися в разі використання РК. Водночас, якщо підходити системно, то нештрафний «люфт» повинен був би поширюватися і на випадки з використанням РК. На жаль, донині фіскали з цього приводу не висловилися.

4

Нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій*, або проведення розрахункової операції без використання РК на окремому господарському об’єкті

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Відсутність у чеку РРО хоча б одного з обов’язкових реквізитів (адреса, назва господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ тощо) прирівнюється до нероздрукування розрахункового документа (п. 3 розд. I Положення № 13). Про це нагадують податківці в консультації з категорії 109.20 БЗ.

5

Невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО

Штраф у розмірі 20 нмдг* (340 грн.)

П. 3 ст. 17 Закону про РРО

6

Використання незареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання

7

Незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку**

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

** Зберігання використаних КОРО і РК передбачено протягом 3 років після їх закінчення ( п. 6 ст. 3 Закону про РРО).

8

Спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

9

Невиконання друкування контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

10

Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) і обліку їх кількості

Штраф у розмірі 5 нмдг (85 грн.)

П. 6 ст. 17 Закону про РРО

11

Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою (за її наявності) в установленому порядку

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

12

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті

13

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною і програмною документацією виробника за умови відсутності або пошкодження пломби ЦСО

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

14

Неподання до органів ДФСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК і копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку в разі обов’язковості їх подання

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 9 ст. 17 Закону про РРО

15

Реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку*

Штраф у розмірі подвійної вартості неоприбуткованих товарів, що не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

Ст. 20 Закону про РРО

* Ці вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ.

16

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.)

Ч. 1 ст. 155¹ КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

17

Дії, зазначені в п. 16 цієї таблиці, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

Ч. 2 ст. 155¹ КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)