(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2017/№ 24

Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ

Кожному суб’єкту господарювання, який використовує в розрахункових операціях РРО та ЕПЗ, необхідно знати про потенційну небезпеку штрафних санкцій за порушення в цій сфері. Адже суми штрафів можуть бути значними. За які порушення, в якому розмірі та кому загрожує відповідальність? Давайте розбиратися разом.

8.1. Санкції за порушення у сфері застосування РРО

Спочатку розповімо про те, кого можуть притягувати до відповідальності за порушення у сфері РРО, які органи накладають штрафи, який порядок застосування штрафних санкцій і, що важливо, про строки давності за ними (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1. Штрафи за порушення у сфері застосування РРО: загальна інформація

Питання застосування санкцій

Пояснення

Кого можуть притягнути до відповідальності

До відповідальності можуть притягнути:

1) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги);

2) уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

3) суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

4) центри сервісного обслуговування РРО;

5) суб’єктів господарювання, що реалізують РРО;

6) виробників РРО;

7) посадових осіб* та осіб, які здійснюють розрахункові операції

* Як випливає з листів Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю при МВС України від 25.05.2011 р. № 5/3614 і Держпраці від 15.06.2011 р. № 216/0/6/46-11, ФОП може бути визнано службовою (посадовою) особою тільки тоді, коли в нього реально виникає можливість виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків. У цих випадках підприємець може нести адміністративну відповідальність. Таку саму думку висловлював Мін’юст у листі від 03.11.2006 р. № 22-48-548.

Хто здійснює контроль у сфері застосування РРО

1) органи ДФСУ — у загальному випадку (у процесі документальних і фактичних перевірок);

2) НБУ та органи ДФСУ — у частині здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Який порядок застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання

Орган ДФСУ виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення за формою «С» (розд. ІІ Порядку № 1204), що надсилається (вручається) суб’єкту господарювання ( ст. 58 і п. 116.1 ПКУ). Отримавши зазначене повідомлення-рішення, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити зазначену суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Якщо протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення-рішення (або з дня узгодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) сума не сплачена, вона отримує статус податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня

Які строки давності застосовують до штрафних санкцій, що накладаються на суб’єктів господарювання

За порушення у сфері РРО слід застосовувати загальний строк давності, передбачений ПКУ, у 1095 днів, тоді як 6-місячний строк згідно зі ст. 250 ГКУ у цьому випадку не застосовується (див. лист НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354)

Як притягують до відповідальності посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції

Зазначені особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності за ст. 1551 КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, розглядають районні, районні в місті, міські або міськрайонні суди на підставі протоколів, складених посадовими особами органів ДФСУ ( ст. 221 КУпАП)

Які строки давності для застосування адмінштрафів

3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — 3 місяці з дня його виявлення (тобто складання акта перевірки, в якому таке порушення зафіксовано).

До закінчення зазначеного строку орган ДФСУ повинен встигнути скласти і передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу і винести постанову про накладення штрафу ( ст. 38 КУпАП)

Із загальними питаннями розібралися. А тепер розглянемо, які ж штрафні санкції передбачено за порушення порядку проведення розрахункових операцій (див. табл. 8.2 на с. 81).

При цьому зосередимося на звичайних суб’єктах господарювання, залишивши «за кадром» ЦСО, торговців валютою, а також виробників і продавців РРО.

Таблиця 8.2. Штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання та посадових осіб

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативний акт

Штрафи, що накладають на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги)

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

Якщо порушення вчинено вперше* — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)**

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під вчиненням порушення вперше законодавець мав на увазі «вперше протягом календарного року», а не вперше за весь період діяльності суб’єкта господарювання. При цьому фіскали вважають другим (і наступними) вчинення будь-якого з наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО видів порушень (див. пп. 1 — 4 цієї таблиці), а не тільки того самого. Якщо при перевірці виявляють одразу декілька видів порушень, то одне з них податківці вважають першим і штрафують «однією гривнею», а до другого (і до решти) застосовують 100-відсотковий штраф. Такий підхід викладено в листі ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34 і консультації з категорії 109.20 БЗ.

** Штраф визначають виходячи з суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції.

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи*

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Майте на увазі: якщо використовується РРО, строк експлуатації якого закінчився, усі розрахункові операції, проведені через такий РРО, будуть розцінені податківцями як непроведені через РРО. Таку консультацію можна знайти в категорії 109.20 БЗ. І незважаючи на те, що вона переведена до складу нечинних, вважаємо, думка фіскалів із цього питання не змінилася. А ось використання РРО в період, коли в суб’єкта господарювання немає чинного договору на його обслуговування з ЦСО, до застосування штрафних санкцій не призведе. Річ у тім, що законодавство відповідальності за такі дії не передбачає. Це визнають і податківці (див. консультацію в категорії 109.20 БЗ).

3

Невідповідність у юридичних осіб* суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті**, більш ніж на 10 % мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) на 1 січня звітного року (у 2017 році — 320,00 грн.), а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня***

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Штрафувати за таку розбіжність можуть виключно юридичних осіб. Фізособам-підприємцям відповідальність за це не загрожує.

** Пам’ятайте: готівкова виручка з попереднього дня, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, має бути зареєстрована (внесена) через РРО з використанням операції «Службове внесення». Інакше сума коштів, зазначена в денному звіті РРО, не відповідатиме сумі готівки на місці проведення розрахунків, а отже, до підприємства застосують штраф на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

*** Якщо читати текст норми буквально, то виходить, що 10-відсоткове відхилення не може застосовуватися в разі використання РК. Водночас, якщо підходити системно, то нештрафний «люфт» повинен був би поширюватися і на випадки з використанням РК. На жаль, донині фіскали з цього приводу не висловилися.

4

Нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій*, або проведення розрахункової операції без використання РК на окремому господарському об’єкті

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Відсутність у чеку РРО хоча б одного з обов’язкових реквізитів (адреса, назва господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ тощо) прирівнюється до нероздрукування розрахункового документа (п. 3 розд. I Положення № 13). Про це нагадують податківці в консультації з категорії 109.20 БЗ.

5

Невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО

Штраф у розмірі 20 нмдг* (340 грн.)

П. 3 ст. 17 Закону про РРО

6

Використання незареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання

7

Незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку**

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

** Зберігання використаних КОРО і РК передбачено протягом 3 років після їх закінчення ( п. 6 ст. 3 Закону про РРО).

8

Спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

9

Невиконання друкування контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

10

Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) і обліку їх кількості

Штраф у розмірі 5 нмдг (85 грн.)

П. 6 ст. 17 Закону про РРО

11

Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою (за її наявності) в установленому порядку

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

12

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті

13

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною і програмною документацією виробника за умови відсутності або пошкодження пломби ЦСО

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

14

Неподання до органів ДФСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК і копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку в разі обов’язковості їх подання

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 9 ст. 17 Закону про РРО

15

Реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку*

Штраф у розмірі подвійної вартості неоприбуткованих товарів, що не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

Ст. 20 Закону про РРО

* Ці вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ.

Штрафи, що накладають на посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції

16

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.)

Ч. 1 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

17

Дії, зазначені в п. 16 цієї таблиці, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

Ч. 2 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

Звернемо увагу ще на один негативний наслідок, хоч він і не є штрафною санкцією. Відсутність зареєстрованих у встановленому законодавством порядку РРО (за винятком випадків, що дозволяють не використовувати РРО) може стати підставою для застосування адмінарешту майна суб’єкта господарювання ( п.п. 94.2.4 ПКУ).

8.2. Відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків із використанням ЕПЗ

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо розрахунків з використанням ЕПЗ покладено на органи ДФСУ, а за забезпеченням захисту прав держателів ЕПЗ на здійснення зазначених розрахунків — на органи Держспоживінспекції (абзац третій п. 14.19 Закону № 2346, п.п. 191.1.4 ПКУ).

Яка відповідальність загрожує за допущені в цій сфері порушення?

Відповідно до ст. 2342 КУпАП органи ДФСУ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків і розрахунків із використанням ЕПЗ за товари (послуги). Санкції за недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ установлює ст. 16315 КУпАП.

Так, до посадових осіб юридичної особи, а також до фізичних осіб — підприємців застосовується адмінштраф у розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.). Ще вище штраф за повторне порушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті самі дії, — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Крім того, ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 забороняє в будь-який спосіб обмежувати використання споживачем ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати. За порушення зазначеної норми в п. 12 ч. 1 ст. 23 цього Закону для суб’єкта господарювання передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 500 нмдг (8500 грн.).

Але й це ще не все. На практиці контролюючі органи факти незабезпечення можливості використання ЕПЗ можуть кваліфікувати як порушення правил провадження торговельної діяльності. Підставою для цього є пп. 21 і 22 Порядку № 833. Ці пункти встановлюють, що розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. До такого законодавства цілком може бути віднесено Закон № 2346, у п. 14.19 якого якраз і прописано умову про обов’язок суб’єктів господарювання забезпечувати можливість використання платіжних карток.

Чим загрожує порушення правил провадження торговельної діяльності? Накладенням адмінштрафу на посадових осіб суб’єкта господарювання або на фізособу-підприємця в розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн.) за ст. 155 КУпАП. Притягнути до адмінвідповідальності на підставі цієї статті можуть територіальні органи Держспоживінспекції.

Одночасно з накладенням цього штрафу перевіряючими може бути винесено припис про необхідність усунення виявлених порушень. У разі його невиконання в установлений у приписі строк на посадових осіб підприємства або на фізособу-підприємця буде накладено адмінштраф за ст. 1882 КУпАП у розмірі від 1 до 18 нмдг (від 17 до 306 грн.).

Отже, ми розглянули, яку відповідальність передбачено за порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ. А щоб ці санкції вас не торкнулися, виконуйте встановлені законодавством вимоги. Крім того, пам’ятайте: суб’єктам господарювання, які використовують РРО та РК, необхідно також дотримуватися правил готівкового обігу*.

* Про них ви можете дізнатися із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 40.

висновки

  • Якщо суб’єкт господарювання отримав податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері РРО, то в 10-денний строк необхідно сплатити штраф або розпочати процедуру оскарження повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.
  • До порушень у сфері РРО застосовують загальний строк давності, передбачений ПКУ, у 1095 днів.
  • Строки давності для застосування адмінштрафів з РРО — 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — 3 місяці з дня його виявлення.
  • За незабезпечення можливості розрахунків з використанням ЕПЗ до відповідальності може притягуватися як суб’єкт господарювання, так і його посадові особи.
РРО, ЕПЗ, застосування, відповідальність за порушення, штрафи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті