26.02.2018

Як розрахувати ліміт каси: зразок свого Порядку*

Нове «касове» Положення № 148** значно лібералізує правила розрахунку ліміту каси. У чому суть послаблень? Чи треба підприємству перезатверджувати діючий ліміт? Та головне — як повинен виглядати внутрішній Порядок розрахунку ліміту каси?

* Свій Порядок оприбуткування готівки в касі ви можете скласти за зразком із «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 15, с. 11.

** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Що таке «ліміт каси»?

Ліміт залишку готівки в касі (по-простому — ліміт каси) — це граничний розмір суми готівки, що може (п.п. 16 п. 3 Положення № 148):

— залишатися в касі в позаробочий час

та

— забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Ліміт каси підприємства встановлюють самостійно (п. 15 Положення № 148). В позаробочий час вони мають право тримати у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують встановлений ними ліміт.

Готівку, що перевищує ліміт, обов’язково здають до банків для її зарахування на будь-який банківський рахунок суб’єкта господарювання на його вибір.

Не вважають понадлімітною в день її надходження готівку, якщо вона (п. 54 Положення № 148):

1) здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючого банку не пізніше наступного робочого дня банку;

2) надійшла до каси підприємства у вихідні/святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючого банку наступного робочого дня банку та підприємства.

І в тому, і в другому випадку готівка може бути видана наступного робочого дня для використання підприємством на потреби, пов’язані з його діяльністю. При цьому попередньо здавати її до банку й одночасно отримувати з каси банку не треба.

Ліміт каси та строки здавання встановлюють виключно для готівки в національній валюті

Але є і щасливчики, які можуть працювати без встановлення ліміту каси. Кого ж обійшла стороною «лімітна повинність»?

Кому ліміт не потрібен?

Не встановлювати ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) Положення № 148 дозволяє:

— банкам (п. 14);

фізичним особам-підприємцям (п. 14);

релігійним організаціям, які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності (п. 51).

Крім того, організації, на які, в принципі, не поширюється Положення № 148, також не зобов’язані встановлювати ліміт каси. Серед них (п. 2):

— розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

— представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності;

— банки та філії іноземних банків.

А ось небанківські фінансові установи повинні встановлювати ліміт каси в загальному порядку (п. 14 Положення № 148).

Як визначають ліміт?

Як і раніше, ліміт каси підприємства розраховують самостійно. Погоджувати його з банком не потрібно. Однак відтепер вони зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом (наказом/розпорядженням керівника) Порядок розрахунку ліміту каси самого підприємства та його відокремлених підрозділів. При складанні такого Порядку за основу беруть норми Положення № 148 та одночасно враховують особливості своєї роботи (внутрішній трудовий розпорядок, графіки змінності тощо). Також звертають увагу на строк здавання готівки для її зарахування на банківські рахунки.

Форма розрахунку ліміту каси тепер довільна (хоча сам розрахунок повинен бути обґрунтованим). Аналога старому додатку 8 до скасованого «касового» Положення в Положенні № 148 немає.

Ліміт каси розраховують на вибір підприємства (за рішенням керівника) двома способами (п. 50 Положення № 148):

1) або на підставі середньоденного надходження готівки до каси;

2) або виходячи із середньоденної видачі готівки з каси підприємства.

Разом з тим Положення № 148 не вимагає для розрахунку ліміту брати показники надходження/видачі готівки за певні часові проміжки.

Тобто тепер розрахунковий період для визначення середньоденного показника надходження/видачі готівки може бути яким завгодно

Він не обов'язково має бути тримісячним з останніх 12 місяців, що передують встановленню (перегляду) ліміту каси.

Скажімо, можна використовувати дані за той місяць з останніх дванадцяти, в якому суми надходжень готівки були найбільшими.

Зверніть увагу! Ніяких особливостей для сільгосппідприємств Положення № 148 не передбачає.

Принцип розрахунку такого середньоденного показника залишився тим самим: суму надходження/видачі готівки за розрахунковий період ділять на кількість робочих днів у такому періоді.

На наш погляд, ліміт каси буде тотожний середньоденному показнику, якщо підприємство здає виручку в банк щодня. Якщо ж підприємство розташоване в населеному пункті, де немає банків, то воно має право збільшити середньоденний показник в 5 разів. Пояснення — таким суб’єктам п.п. 3 п. 48 Положення № 148 дозволяє здавати готівку не рідше ніж один раз на 5 робочих днів.

І ще одне послаблення: при розрахунку ліміту підприємства мають право враховувати будь-які види надходжень/видачі готівки. Адже Положення № 148 не містить ніяких обмежень щодо цього. Так, для розрахунку ліміту за середньоденним надходженням, за ідеєю, можна взяти суми одержаної з банків готівки. Якщо розрахунок базується на середньоденній видачі готівки, тоді, вважаємо, можливо враховувати виплати, пов’язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів. Уточнимо: за старим «касовим» Положенням вони в розрахунок ліміту не включалися.

Зразок Порядку. Для самого розрахунку ліміту залишку готівки в касі за орієнтир можна взяти форму з додатка 8 до старого «касового» Положення.

Знову-таки, розмір ліміту каси, розрахованого на підставі розробленого підприємством Порядку, затверджують внутрішнім документом (наказом керівника). Врешті-решт, встановлений ліміт можна прописати в самому наказі.

Кожному відокремленому підрозділу встановлюють окремий ліміт каси. Його доводять до їх відома внутрішнім документом юрособи.

Нульовий та завищений ліміти

Якщо підприємство не встановить ліміт каси, він вважається нульовим (п. 53 Положення № 148). Причому причини такого невстановлення ніякої ролі не грають. У цьому випадку вся готівка, що перебуває в касі підприємства на кінець робочого дня і не здана ним до банку, уважається понадлімітною. Власне, так було і раніше. А ось право на завищений ліміт у 170 грн. тепер скасоване. Тобто тим підприємствам, у яких при обчисленні ліміту середньоденний показник дорівнює нулю або не досяг 170 грн.,

Положення № 148 не дозволяє встановлювати ліміт каси в розмірі 170 грн.

Разом з тим, з визначення терміна «ліміт каси» виходить, що призначення ліміту — забезпечити роботу підприємства на початку наступного дня. Та й вимогу про обов’язкову наявність розмінної монети в касах РРО ніхто не скасовував. Зрозуміло, що тепер у таких підприємств ліміт каси може відрізнятися від колишніх 170 грн.

Чи можливо встановити ліміт вище середньоденного показника? Питання на сьогодні відкрите. З одного боку, Положення № 148 не обумовлює, чи повинен ліміт бути в межах середньоденного показника або ж може його перевищувати. З іншого боку, його п.п. 3 п. 58 наділяє фіскалів правом не тільки визначати наявність самостійно встановленого ліміту каси, але й перевіряти його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Тому краще до появи роз’яснень з цього приводу не ризикувати.

Нагадаємо! За перевищення встановленого ліміту каси підприємству загрожує штраф у двократному розмірі понадлімітної готівки за кожний день (ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95).

Чи перезатверджувати ліміт?

Випадки перегляду встановленого ліміту каси та строків здавання готівки перелічені в п. 55 Положення № 148. Це необхідно зробити:

— у зв’язку із змінами законодавства України;

— за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Очевидно, що прийняття Положення № 148 — це зміна законодавства. Отже підприємству варто переглянути та перезатвердити ліміт каси.

Тим паче що Положення № 148 зобов’язує підприємства самостійно розробити та затвердити Порядок розрахунку ліміту каси, а на його підставі — розрахувати і затвердити ліміт. Простіше кажучи, діючий сьогодні ліміт повинен відповідати нормам Положення № 148 та Порядку розрахунку ліміту, розробленому самим підприємством. А оскільки це нові документи, то й ліміт каси краще оновити.

Що у новачків?

Для підприємств, що розпочинають свою діяльність, та для тих, хто тільки почав працювати з готівкою, особливості встановлення ліміту каси визначає абзац третій п. 50 Положення № 148 (ср. ). Власне, як і раніше, на перші 3 місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) вони встановлюють ліміт каси згідно з прогнозними розрахунками. Надалі в двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи прогнозний ліміт переглядають за фактичними показниками діяльності.

Тобто підприємства-новачки перші 3 місяці працюють з прогнозним лімітом. Його затверджують, як звичайно, відповідним наказом керівника. Після закінчення трьох місяців ліміт переглядають, орієнтуючись вже на реальні результати діяльності за тримісячний період з дня проведення першого розрахунку готівкою.

Важливо! Відповідальність за встановлення ліміту та за достовірність показників, зазначених у розрахунку ліміту залишку готівки в касі, несе керівник (!) підприємства (п. 56 Положення № 148).

висновки

  • Підприємства зобов’язані розробити та затвердити Порядок розрахунку ліміту залишку готівки в касі.
  • Ліміт каси встановлюється/затверджується наказом керівника (у тому числі і відокремленим підрозділам) на підставі середньоденного надходження/видачі готівки.
  • Положення № 148 не дозволяє встановлювати ліміт каси в розмірі 170 грн. тим, у кого середньоденний показник дорівнює нулю або не досяг 170 грн.
  • З огляду на те, що змінилося «касове» законодавство, підприємствам є сенс переглянути та перезатвердити свої ліміти каси.