Обліковуємо «патентні» витрати на службовий винахід

Бухгалтеру про патентування

Патент — це документ, що підтверджує наявність права власності на такі об’єкти патентного права як винахід, корисна модель або промисловий зразок. Саме така функція патенту згідно із ч. 1 ст. 462 ЦКУ.

За загальним правилом (див. ч. 1 ст. 8 Закону № 3687*), право на отримання патенту має винахідник, якщо інше не передбачене Законом. А винахідник, у свою чергу, — це фізична особа, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створений винахід або корисна модель (ст. 1 Закону № 3687).

* Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. № 3687-XII.

Таким чином, у загальному випадку зареєструвати винахід і отримати патент на нього може тільки фізична особа, яка є автором винаходу.

Такий висновок випливає з ч. 1 ст. 9 Закону № 3687.

Службовим вважається винахід, створений працівником підприємства (ст. 1 Закону № 3687):

— у зв’язку з виконанням службових обов’язків або дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

— з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Під службовими обов’язками розуміють зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу. Під дорученням роботодавця мають на увазі видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу.

Після створення службового винаходу його автор насамперед повинен подати роботодавцеві письмове повідомлення про створений їм службовий винахід з описом, що розкриває його суть (ч. 2 ст. 9 Закону № 3687). Роботодавець упродовж 4 місяців з дати отримання від винахідника повідомлення повинен подати на адресу ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) заявку на отримання патенту** (ч. 3 ст. 9 Закону № 3687). Водночас роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір про розмір і умови виплати йому винагороди відповідно до економічної цінності винаходу та (або) іншої вигоди, яка може бути отримана роботодавцем.

** Якщо підприємство не хоче «морочитися» з оформленням патенту, тоді воно може передати право на його отримання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу як конфіденційної інформації (ч. 3 ст. 9 Закону № 3687).

Уся подальша процедура отримання патенту на винахід детально описана в розд. IV Закону № 3687. Але ми з вами зараз не станемо вдаватися до усіх подробиць оформлення патентів, оскільки це, швидше, клопіт юриста. Крім того, для проходження усіх «реєстраційних» процедур більшість підприємств вважають за краще звертатися за допомогою до представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Займемося краще чисто бухгалтерськими питаннями, а точніше, поговоримо про правила бухгалтерського і податкового обліку «патентних» витрат.

Бухгалтерський облік

Спершу нагадаємо, що етапу розробки винаходу передує тривалий етап досліджень. Облік витрат, понесених підприємством на цьому етапі, ми сьогодні детально розглядати не будемо. Скажемо лише, що згідно з п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» дослідження — це заплановані підприємством дослідження, які проводяться їм уперше з метою отримання або розуміння нових наукових і технічних знань.

Витрати на проведення досліджень враховують у складі інших операційних витрат у періоді їх здійснення (п. 9 П(С)БО 8, п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»). Для обліку таких витрат передбачений субрахунок 941 «Витрати на дослідження і розробки».

До «дослідницьких» витрат підприємства належать, наприклад, витрати на оплату праці працівників, зайнятих проведенням досліджень, ЄСВ на таку заробітну плату, витрати на матеріали, а також оплата вартості послуг сторонніх організацій.

Детальніше про бухоблік витрат на дослідження читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 85, с. 20.

Надходження. У бухобліку усі витрати, пов’язані з розробкою винаходу і оформленням патенту на нього, визнають об’єктом нематеріальних активів (п. 5 П(С)БО 8). Головною умовою для цього (див. п. 7 П(С)БО 8) є те, що підприємство має:

— намір, технічну можливість і ресурси для доведення НМА до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

— можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання НМА;

— інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою НМА.

Простіше кажучи, якщо після створення винаходу підприємство оформляє на нього патент і планує в майбутньому використати результати своїх розробок у власній госпдіяльності, або, наприклад, зможе продати їх, обміняти, надати в користування або отримати якісь інші економічні вигоди від їх використання, тоді «патентні» витрати визнають НМА.

Якщо ж створений працівником підприємства винахід не відповідає цим критеріям «нематеріальності» активу, понесені на розробку витрати НМА не визнають і списують до складу витрат звітного періоду.

При цьому, як передбачено п. 17 П(С)БО 8, первісна вартість НМА, створеного силами самого підприємства, включає: прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього НМА і доведенням його до стану, придатного для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Тобто в нашому випадку первісну вартість патенту формують такі витрати:

— витрати на розробку службового винаходу (у тому числі заробітна плата працівника, зайнятого розробкою, а також сума нарахованого на неї ЄСВ);

— винагорода, що виплачується працівникові за передачу майнових прав на винахід на підставі ч. 3 ст. 9 Закону № 3687;

— вартість послуг патентного повіреного;

— суми зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (терміни, порядок сплати, а також розміри цих зборів затверджені постановою № 1716*);

* Постанова КМУ від 23.12.2004 р. № 1716.

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням об’єкта НМА до стану, в якому він придатний для подальшого використання.

В процесі розробки винаходу і подальшої реєстрації прав власності на нього усі витрати, що формують первісну вартість НМА, збирають на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». У свою чергу, при введенні об’єкта НМА в господарський обіг усі накопичені витрати списують кореспонденцією Дт 124 «Права на об’єкти промислової власності» — Кт 154.

Зверніть увагу! Виняткові права на запатентований винахід виникають з дати публікації відомостей про його видачу (ч. 1 ст. 28 Закону № 3687). А ось майнові права інтелектуальної власності на винахід дійсні з дати, що йде за датою їх державної реєстрації, за умови підтримки дії цих прав згідно із законом (ч. 1 ст. 465 ЦКУ). Тому

Ну і, звичайно ж, не забудьте про документальне оформлення оприбутковування патенту. Його введення в госпоборот оформляють Актом введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1), затвердженим наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732. У цьому акті вказують: найменування і номер патенту, що підтверджує майнові права на об’єкт інтелектуальної власності, дату виникнення права, найменування власника об’єкта інтелектуальної власності, встановлений на підприємстві термін корисного використання об’єкта НМА, дату його введення у госпоборот тощо.

Інформацію з Акта за формою № НА-1 заносять в Інвентарну картку обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2).

Що стосується суми щорічного збору за підтримку дії патенту, то цей платіж до первісної вартості НМА вже ніякого відношення не має, а потрапляє прямо до складу витрат підприємства.

Амортизація. Вартість патентів, зарахованих при оприбуткуванні до складу НМА, у бухобліку амортизують за правилами пп. 25 — 31 П(С)БО 8. Амортизацію нараховують щомісячно:

— починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в госпоборот, або з дати, що настає за датою введення об’єкта НМА в госпоборот (у разі застосування виробничого методу амортизації) (п. 29 П(С)БО 8);

— закінчуючи місяцем, що настає за місяцем вибуття НМА, або з дати, що настає за датою вибуття об’єкта НМА (при використанні виробничого методу амортизації) (п. 30 П(С)БО 8). Зверніть увагу, що цей пункт не встановлює свій термін припинення амортизації вартості об’єкта НМА у разі її нарахування виробничим методом. Проте, на наш погляд, дату припинення амортизації доречно встановлювати за аналогією з датою її початку, як це передбачено п. 29 П(С)БО 7 «Основні засоби» для основних засобів.

За загальним правилом (див. п. 25 П(С)БО 8) нараховують амортизацію НМА протягом терміну їх корисного використання, який підприємство встановлює самостійно при визнанні конкретного об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Це означає, що інформацію про термін корисного використання патенту вам необхідно вказати в Акті введення об’єкта НМА в госпоборот (типової форми № НА-1) і Інвентарній картці об’єкта НМА (типової форми № НА-2).

Для нарахування амортизації вартості патенту підприємство може використати будь-який з методів, передбачених П(С)БО 7 для нарахування амортизації основних засобів.

При цьому обирає метод амортизації підприємство самостійно залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод від використання об’єкта НМА. Якщо економічно обґрунтований метод встановити не вдалося, то вибирають прямолінійний метод (п. 27 П(С)БО 8).

У бухобліку сума нарахованої амортизації потрапляє до складу собівартості продукції або прямо в поточні витрати звітного періоду (Дт 23, 39, 91, 92, 93, 94 — Кт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»).

Переоцінка патенту. Можливість проведення переоцінки НМА передбачена пп. 19 — 24 П(С)БО 8. Її проводять тільки для тих НМА, для яких існує активний ринок.

У свою чергу, активним вважається ринок, якщо йому властиві наступні умови (п. 4 П(С)БО 8):

— предмети, які продають і купують на цьому ринку, є однорідними;

— у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

— інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Патенти на винаходи унікальні та існують в єдиному екземплярі. Як ви розумієте, продаж одного і того ж унікального об’єкта практично унеможливлює існування відносно них активного ринку. Тобто переоцінку патентів, як правило, не проводять.

А тепер бухоблік «патентних» витрат у разі, коли винахід створений працівником підприємства, розглянемо на прикладі.

Приклад. На етапах розробки винаходу і реєстрації патенту на нього підприємство понесло такі витрати:

— заробітна плата працівника, зайнятого розробкою винаходу, — 6000 грн.;

— інші витрати на розробку винаходу — 15000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1500 грн.);

— винагорода працівникові за передачу майнових прав на винахід — 10000 грн.;

— вартість послуг патентного повіреного — 9000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1500 грн.);

— збір за подання заявки на винахід в Укрпатент — 800 грн.;

— збір за проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід — 3000 грн.;

— державне мито за видачу патенту на винахід — 17 грн.;

— збір за публікації про видачу патенту на винахід — 200 грн.

У бухобліку усі перераховані витрати відображають так, як показано в таблиці.

Обліковуємо витрати на отримання патенту

Податок на прибуток

Як ви могли помітити, витрати, пов’язані з розробкою винаходу і реєстрацією патенту у бухобліку, капіталізують у складі вартості НМА. Це означає, що в періоді здійснення таких витрат їх сума ніяк не впливає на податковоприбутковий облік підприємств.

Високодохідникам і малодохідникам-добровольцам треба пам’ятати, що у них податковий облік бухгалтерськими даними не обмежується. Для розрахунку податку на прибуток їм доводиться коригувати бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці, у тому числі на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації НМА. Це означає, що такі суб’єкти господарювання вимушені вести окремий податковий облік операцій з НМА.

Тому при зарахуванні патенту на баланс у бухобліку не забудьте сформувати його «податкову» первісну вартість і включити її до складу групи 4 «Права на об’єкти промислової власності» «податкових» НМА (п.п. 138.3.4 ПКУ). Крім того, визначіться з «податковим» методом нарахування амортизації вартості патенту і терміном її нарахування для цілей оподаткування.

Розрахунок податкової амортизації об’єкта НМА разом з амортизацією бухгалтерською дозволить високодохіднику дотриматися вимоги ст. 138 ПКУ і відкоригувати бухгалтерський фінрезультат на «амортизаційну» податкову різницю. Нагадаємо, що суть цього коригування полягає в тому, що платник податків при розрахунку об’єкта оподаткування:

— збільшує фінрезультат до оподаткування на суму амортизації НМА, нарахованої за бухгалтерськими правилами (п. 138.1 ПКУ), і одразу

— зменшує фінрезультат на суму амортизації НМА, розрахованої за податковими правилами (п. 138.2 ПКУ).

Тобто врешті-решт на об’єкт оподаткування високодохідника (малодохідника-добровольця) вплине тільки амортизація, визначена за правилами ПКУ.

ПДВ

Усю суму «вхідного» ПДВ за витратами на розробку винаходу і оформлення патенту платник податків включає в податковий кредит звітного періоду (п. 198.3 ПКУ). Єдина умова для цього — наявність правильно оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, що підтверджує суму нарахованого ПДВ. Суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ), в податковий кредит не включають (абзац перший п. 198.6 ПКУ).

Ну а оскільки «патентні» витрати безпосередньо пов’язані із госпдіяльністю підприємства, ніяких «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань надалі нараховувати не треба (якщо, звичайно, ви використовуватимете його для здійснення оподатковуваних госпоперацій).