Втеча ФОП-єдинника від РРО («через» загальну систему)

РРО-норма для єдинників

Спершу проаналізуємо п. 296.10 ПКУ*, який регулює РРО-питання для єдинників і дозволяє ФОП груп 2 або 3 ЄП не застосовувати РРО, доки обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

* Норми цього пункту не поширюються на платників ЄП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Вони повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу доходу.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу 1 млн грн. застосування РРО для такого платника ЄП є обов’язковим. Застосування РРО починається

Звідси напрошується такий нехитрий спосіб: з «першого числа першого місяця» наступного кварталу, з якого п. 296.10 ПКУ вимагає почати застосовувати РРО, «зіскочити» з ЄП на загальну систему оподаткування. А далі — «відсидітися» до наступного року на загальній системі: або взагалі не торгуючи, або торгуючи тільки за безготівку (але не через термінал!) або з оплатою готівкою через касу банку. А вже з наступного року знову повернутися на ЄП і продовжувати «безРРОшно» працювати, почавши рахувати нову виручку з «чистого аркуша», тобто з нуля. Адже для розрахунку суми доходу** (і порівняння її з граничним значенням в 1 млн) береться обсяг виручки саме за календарний рік. А він, як відомо, розпочинається з 1 січня і закінчується 31 грудня. Тобто для цілей застосування п. 296.10 ПКУ обсяги доходу цього року на обсяги наступного ніяк не вплинуть.

** Принагідно нагадаємо, що при проведенні розрахунків через платіжний термінал фіскали вимагають для розрахунку суму доходу рахувати за усією сумою оплати — без вирахування комісії банку (БЗ 107.04). Зауважимо, що це не зовсім законно, до того ж, майте на увазі, що 1 млн у такому разі буде перевищено швидше…

Але чи пройде такий номер? Або ж, перейшовши (повернувшись) на ЄП з 2019 року***, цей ФОП повинен одразу почати застосовувати РРО?

*** Нагадаємо, що перейти на ЄП можна тільки один раз протягом року.

Чи це вдасться?

Чи дає НКУ підстави (хоча б формальні) для незастосування в даному випадку РРО відразу при поверненні на ЄП? Відповідь упирається тут, зокрема, в те, як розуміти фразу з п. 296.10 ПКУ: застосування РРО продовжується у всіх наступних податкових періодах реєстрації суб’єкта як платника ЄП.

Коли той же суб’єкт знову реєструється платником ЄП, то цілком можна вести мову про те, що це і є згадані в цій нормі «подальші податкові періоди реєстрації суб’єкта платником ЄП». І після того, як ФОП тільки один раз перевищить на ЄП граничний мільйон доходу, «РРО-тавро» буде на ньому і при усіх інших його «каденціях» перебування на ЄП.

Але деяку зачіпку для формального відходу від РРО в суді може дати той факт, що у такому разі нездійсненна вимога п. 296.10 ПКУ про початок застосування РРО з першого числа першого місяця кварталу, що йде за тим, в якому був перевищено мільйон доходу, а

Тобто «продовження» застосування РРО без «початку» бути не може. А тому, мовляв, у даному випадку при переході на ЄП з наступного року усе (тобто обчислення доходу для цілей застосування РРО) слід розпочати «з чистого аркуша». І нібито «автоматичний» обов’язок застосування РРО на такого «нового» єдинника в подальших за згаданим в п. 296.10 ПКУ кварталом вже не поширюється.

Втім, шанси відбитися від застосування РРО в суді під цим приводом — не дуже...☹

А що фіскали? У БЗ 109.02 є діюча консультація зі схожою ситуацією, і, природно, відповідь фіскалів фіскальна ☺: там податківці навіть у разі припинення суб’єктом підприємницької діяльності (!) після нової його реєстрації як ФОП і подальшого переходу на ЄП вимагають від такого «нового» єдинника застосовувати РРО. А у випадку з «пірнанням» з ЄП на «загальну» і назад — і поготів!

Тобто фіскали в усіх таких «перехідних» ситуаціях вважають суб’єкта тим же самим платником ЄП і, якщо на ЄП хоч раз перевищено мільйон, «набивають» йому довічне «РРО-тавро». До речі, в цій консультації вони практично не навели будь-яких чітких аргументів, але водночас, як ми вже згадали, такий їх підхід навіть в суді буде оскаржити складно.

Чи можна викрутитися?

Щоб не ризикувати з такими схемами з «пірнанням» платника з ЄП на «загальну» і назад, мабуть, буде кращим зробити якісь інші кроки — доки ще не задекларовано перевищення в цьому кварталі граничного мільйона.

Якщо вам дуже не хочеться зв’язуватися з РРО, то краще спробуйте («заднім числом») зробити так, щоб ваш обсяг не перевищив в цьому кварталі граничну суму в 1 млн грн., а далі:

— або заморозьте свої доходи на ЄП до кінця цього року (щоб не вийти за вказану цифру і розпочати новий рік з чистого аркуша)*

* А діяльність, якщо це можливо, поки проводьте через іншого СПД.

— або з наступного кварталу перейдіть на «загальну»** і працюйте до кінця року виключно за безготівкою (без терміналу!) або з оплатою через касу банку, а потім з нового року знову повернетеся у «рідні ЄП-пенати».

** Якщо ви перевищите мільйонний обсяг доходу, розрахованого з початку поточного року, вже перебуваючи на загальній системі, то це не загрожує вам застосуванням РРО на ЄП з початку наступного року.

Нам тут вбачаються два шляхи: оформити частину надходжень як у рамках посередницьких (наприклад, комісійних) договорів або(/та) повернути частину отриманої виручки, щоб обсяг доходу з початку року вже вписався в граничний мільйон.

Що стосується першого шляху, то нагадаємо, що згідно з п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортної експедиції або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). У такий спосіб, який зажадає певних «паперових» (і не лише!) дій, можна буде необхідну частину виручки провести повз ЄП-дохід. У другому випадку треба пам’ятати, що при оплаті через термінал податківці вимагають повертати кошти покупцеві не готівкою, а на картку*** (БЗ 109.02). Але тут, оскільки у більшості ситуацій при оплаті через термінал (якщо не було окремих рахунків і договорів) ідентифікувати покупців, що сплатили, складно, можна провести «повернення» товарів і заяви про повернення грошей від «не байдужих» до єдинника осіб. Їм і будуть «повернені» гроші в необхідних для «долімітного» зниження доходу сумах.

*** Про наш погляд на правомірність таких вимог див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 73, с. 21.