Наслідки помилки — «пропущена» звітність

Наслідки помилки

Розмір доходу (у 20 млн грн.) є важливим індикатором не лише для правильності обчислення податку на прибуток, але і для вибору базового податкового періоду на подальший поточний рік. І підприємство в цьому випадку недаремно хвилюється з приводу допущеної помилки в доходах за підсумками за 2016 рік, особливо враховуючи, що його показник якраз-таки і перевищив заповітні 20 млн грн. Пояснимо, у що це повинно вилитися підприємству.

1. Неправильне визначення звітного (базового) періоду на 2017 рік. Щоб визначити, з якою періодикою подавати звітність / сплачувати податок на прибуток на 2017 рік, слід керуватися загальною нормою для всіх прибутківців — п.п. «в» п. 137.5 ПКУ. Згідно з ним річний податковий (звітний) період установлюється для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за показниками фінансової звітності за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.

Там же вказано, що в річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показаннями Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), включаються дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Тобто йдеться про суму рядків 2000, 2120, 2200, 2220 і 2240 (графа 3) цього Звіту* і, відповідно, ту суму, яка відображається за ряд. 01 річної декларації з податку на прибуток.

* Суб’єкти малого підприємництва використовують для цих цілей «прибуткові» показники Звіту про фінансові результати за ф. № 2-м/№ 2-мс (ряд. 2280).

Відповідно подавати декларацію та платити податок на прибуток платник повинен за підсумками I кварталу, півріччя, трьох кварталів і за рік. Не перевищив 20 млн грн., тоді звітний період — рік. Тому-то, перебуваючи в упевненості, що доходи за минулий рік цю відмітку не перевищили, підприємство квартальних декларацій у 2017 році не подавало.

Але повернемося до помилки. Виявлена помилка, що належить до періоду 2016 року, — збільшення суми доходу, який став перевищувати згадані 20 млн грн., автоматично «виштовхує» платника з річного податкового періоду в дрібніші (квартально-«наростаючі») — визначені в п. 137.4 ПКУ.

Адже якщо з документів випливає, що помилка належить до минулого року (пропущена операція і невідображений вчасно дохід підприємства), то такі

Це випливає з алгоритмів виправлення помилок, викладених у П(С)БО 6 і МСФЗ 8. Річ у тому, що виправлення подібної помилки, яким би шляхом воно згідно з діючими бухобліковими нормативами не здійснювалося, все одно торкнеться торішніх бухоблікових показників. І, звичайно, показника річного доходу — 2016.

Тож «дохідна» помилка фактично спричинила в підприємства неправильне визначення звітного періоду з податку на прибуток на 2017 рік і, як наслідок, незаконне неподання декларацій із цього податку за І квартал, півріччя і три квартали 2017 року. І можливо, також і недоплату податку за ці «пропущені» періоди, якщо за підсумками таких періодів виявиться задекларований об’єкт обкладення з податку на прибуток.

На нашу думку, у цій ситуації в платника виникає обов’язок (згідно зі згаданим п. 137.4 ПКУ)

2. Не проведено коригування фінрезультату на різниці. Розмір доходу також важливий для цілей коригування поточного фінрезультату на різниці з розд. III ПКУ або прийняття рішення про некоригування.

Тобто якщо показник ряд. 01 декларації за 2016 рік (сума доходів за звітний податковий рік) не перевищує 20 млн грн., підприємство має право прийняти рішення за підсумками такого року не коригувати фінрезультат на різниці, передбачені розд. III ПКУ. І поставити відмітку в полі «Наявність рішення», а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці» вказати номер і дату розпорядчого документа про прийняття такого рішення.

А коли ваш дохід за 2016 рік фактично складає вище 20 млн грн., то ви зобов’язані були при формуванні показників декларації за 2016 рік фінансовий результат до оподаткування коригувати ще і на різниці з розд. III ПКУ.

Що загрожує платникові?

Насамперед — штраф щонайменше у розмірі 170 грн. згідно з п. 120.1 ПКУ за несвоєчасне поданняння кожної «пропущеної» декларації з податку на прибуток (за I квартал, півріччя і три квартали 2017 року).

Вирішите подати пропущені декларації, а податок за ними ви вчасно сплатити не встигли, то, окрім згаданого штрафу в 170 грн., податківці вам напевно «нарахують» ще і штраф за ст. 126 ПКУ — 10 або 20 % (залежно від кількості днів прострочення) від суми несвоєчасно сплаченого податку.

У цій ситуації можливий 25 %-й штраф згідно з п. 123.1 ПКУ — якщо податківці встигнуть самі виявити таку помилку (!) до того, як ви вирішите виправитися та подати із запізненням усі пропущені декларації, і зроблять донарахування за актом.

Щоправда, на думку податківців (див. БЗ 135.04), після отримання повідомлення і наказу про проведення документальної перевірки платник ще має право подати із запізненням не подані вчасно декларації, які припадають на період, що підлягає перевірці. Тоді штраф за п. 123.1 ПКУ не застосують.

Детальніше про штрафні наслідки за неподання декларацій (розрахунків) читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 15 і 28.

Як виправити ситуацію?

Спочатку підприємству необхідно провести відповідні виправлення в бухгалтерському і в податковому обліку за 2016 рік. Зазначимо, що подібні помилки можуть як вплинути на об’єкт оподаткування на прибуток за 2016 рік, так і не вплинути.

Але навіть якщо такі помилки не вплинули на «об’єкт-2016», платник усе одно

Увага! Виправити допущені помилки вийде тільки через УД, адже підприємству доведеться вже перерахувати об’єкт обкладення із застосуванням податкових різниць! Тобто подати не лише додаток РI (що визначає суму таких різниць), але і щонайменше додаток АМ. А через поточну декларацію і додаток ВП це зробити не вийде.

Майте на увазі! При уточненні декларації за 2016 рік ваш дохід буде вищий за 20 млн грн. Тому в жодному разі не слід в УД ставити (повторювати) відмітку в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» і записувати реквізити розпорядчого документа.

Ви вже на це право не маєте. Тому і не в змозі приймати таке рішення.

Якщо ж помилка вплинула на «об’єкт-2016» і призвела до недоплати податку на прибуток за 2016 рік, то до подання уточнюючої декларації потрібно буде сплатити суму недоплати, 3 % самоштрафу та пеню (якщо самостійно вирішите її розрахувати і задекларувати).

Далі після уточнень декларації за 2016 рік підприємство повинне подати декларацію за І квартал 2017 року, декларацію за півріччя 2017 року, декларацію за три квартали 2017 року і визначити в них суму податкових зобов’язань.

Увага! Якщо декларації за ці періоди незбиткові, то вам напевно світить штраф за ст. 126 ПКУ — 20 % від кожного несплаченого в строк погодженого податкового зобов’язання.

Щоправда, тут можна спробувати ухилитися від такого 20 % штрафу і замінити його на 3 % самоштрафу. Як?

Доведеться з поданням пропущених декларацій повозитися подвійно:

1) спочатку подати декларації з прибутку за I квартал, півріччя і три квартали 2017 року з нульовим об’єктом оподаткування,

2) а потім скласти до кожної з них УД і в кожному з них уже правильно задекларувати пропущені періоди.

Тоді ви за пропущеними періодами УД заплатите, окрім податкових зобов’язань, хоча б тільки 3 % штрафу.

Якщо підете таким шляхом, не забудьте в кожній подальшій УД, що складається (за півріччя, три квартали і рік), облікувати показники з УД попереднього періоду. Тобто, наприклад, нарахований податок на прибуток за результатами 1 кварталу з ряд. 17 УД перенести в ряд. 18 УД, що подається до декларації за півріччя.

І звичайно ж, не забудьте уточнити декларацію з податку на прибуток за 2017 рік (з урахуванням поданих міжрічних декларацій та/або УД до них).