26.03.2018

Чи обов’язковий резервний капітал?

Чи обов’язково підприємству формувати резервний капітал і чим загрожує його відсутність?

Ви читали шпаргалку про формування резервного капіталу (фонду) АТ і ТОВ у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 1-2, с. 5? Давайте розберемося з його НЕформуванням…

Згідно з бухобліковою класифікацією резервний капітал — окрема стаття (рядок 1415) розділу I «Власний капітал» балансу (рахунок 43). Тобто це певна частина власного капіталу, причому така, що формується виключно за рахунок розподілу чистого прибутку і є недоторканною для витрачання в повсякденній діяльності (зарезервована про чорний день). А вже за його рахунок: (1) погашають збитки; (2) збільшують зареєстрований (пайовий) капітал; (3) виплачують дивіденди за привілейованими акціями, якщо не вистачило чистого прибутку (тільки для АТ і, зрозуміло, за наявності таких акціонерів).

Для АТ установлено обов’язковість формування, мінімальний розмір (його зазначають у статуті — п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI) та норматив щорічного відрахування чистого прибутку. Але це обов’язково тільки для АТ, що розміщує як прості, так і привілейовані акції. А якщо тільки прості — у такого АТ є право формувати резервний капітал (ст. 19 того ж Закону).

Для ТОВ нині діють (аналогічні нормам для АТ) обов’язкові норми, що встановлені в ст. 14 Закону № 1576* та в ч. 4 ст. 87 ГКУ.

* Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Проте через три місяці з дати опублікування нового Закону № 2275** — з 17.06.2018 р. усі вони втратять чинність (п. 1 гл. VIII Закону № 2275).

** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

При цьому, оскільки резервний капітал формується в процесі розподілу чистого прибутку, а це залишається прерогативою загальних зборів учасників ТОВ (п. 12 ч. 2 ст. 31 Закону № 2275), за останніми залишиться право формувати (і використовувати) резервний капітал на власний розсуд. І дійсно: якщо в обов’язковості формування резервного капіталу для АТ (у певному випадку) можна угледіти логіку (захист інтересів власників привілейованих акцій), то для ТОВ — це атавізм… ☹

Обов’язкові норми щодо формування резервного капіталу, що свого часу були записані до статуту ТОВ, ви зможете вилучити після 17.06.2018 р., унісши відповідні зміни шляхом викладення статуту в новій редакції (до 17.06.2019 р. — без сплати адмінзбору за держреєстрацію змін). Інакше вони вважатимуться чинними до 17.06.2019 р. (пп. 3, 5 гл. VIII Закону № 2275).

У будь-якому разі недотримання цих приписів статуту не тягне за собою жодних ризиків застосування штрафних санкцій.

Єдиний реальний ризик — це можливе звернення до суду учасника (якщо він вирішить, що недотримання статуту порушує його права) з позовом про примус ТОВ сформувати резервний фонд. Але у суді у такого «ходу конем» шансів мало.

І ще новація: якщо ТОВ побажає викупити частку в статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки, то на день викупу воно зобов’язане сформувати резервний капітал у розмірі ціни її придбання, причому виплати на користь учасників за рахунок цього резервного капіталу заборонені (ч. 1 ст. 25 Закону № 2275).

Для АТ перспектива судового позову більш імовірна: якщо унаслідок нестворення резервного капіталу та недостатності отриманого в «неврожайному» році чистого прибутку «привілейований» акціонер недоотримає свої дивіденди… ☹

Але і в цьому разі ми не бачимо підстав говорити про «неправдиві дані» у фінзвітності та застосування адмінштрафу за ст. 1642 КпАП.

Зрештою ст. 44 ГКУ гарантує госпсуб’єкту свободу розпорядження своїм прибутком.