03.05.2018

Повернення товарів у ЗЕД

Рано чи пізно кожен суб’єкт ЗЕД може зіткнутися з малоприємною ситуацією: ввезені/вивезені товари підлягають поверненню продавцеві. Ввезений імпортний товар, що не «прижився», можна повернути постачальникові-нерезиденту в митному режимі експорту або реекспорту. У свою чергу, ваш товар може повернутися додому від покупця-нерезидента в митному режимі імпорту або реімпорту. Про імпорт/експорт ми сьогодні говорили вже достатньо. А зараз давайте розберемо правила обліку ввезення/вивезення товарів, що повертаються, в режимі реімпорту/реекспорту.

Повернення товару нерезидентом

Товари, раніше вивезені в режимі експорту, які повертаються підприємству-експортерові у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов ЗЕД-договору або за іншими обставинами, що перешкоджають його виконанню, поміщають у митний режим реімпорту (п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ).

Мито. Як передбачено ст. 81 МКУ, при поміщенні товарів у митний режим реімпорту згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ суми вивізного мита, сплачені при експорті товарів, повертають особам, які їх сплатили, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому МКУ. Крім того, товари, що ввозяться в режимі реімпорту, звільнені від сплати ввізного мита (п. 1 ч. 1 ст. 283 МКУ).

Бухгалтерський облік. При відвантаженні товарів на експорт підприємство відображає «експортний» дохід за вже відомими вам правилами (див. c. 20). У свою чергу, після повернення товарів нерезидентом вам належить відкоригувати суму цього доходу записом Дт 704 «Вирахування з доходу»Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

І, звичайно, нікуди не подітися від курсових різниць, які ми рахуватимемо за монетарною заборгованістю за правилами пп. 7 та 8 П(С)БО 21. У бухобліку ці курсові різниці відображають за Кт 714 (при виникненні доходу) або Дт 945 (при виникненні витрат).

Податок на прибуток. При розрахунку податку на прибуток слід керуватися правилами бухобліку, і жодних коригувань на податкові різниці для цього випадку ПКУ не передбачає.

ПДВ. Як зазначено в п. 206.3 ПКУ, ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняється від оподаткування, окрім операцій ввезення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ, які обкладаються ПДВ за основною ставкою 20 % (7 %). Іншими словами,

операції з ввезення повернених нерезидентом товарів у режимі реімпорту обкладають ПДВ за ставкою 20 % (7 %)

Ну а далі працюють уже відомі вам «імпортні» правила:

— датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ). При цьому з метою нарахування «ввізного» ПДВ базу оподаткування перераховують у гривні за курсом НБУ на дату подання МД (пп. 190.1 і 391.1 ПКУ);

— право на імпортний ПК виникає на дату сплати імпортних ПДВ-зобов’язань (абзац четвертий п. 198.2 ПКУ).

Про те, що платники податків мають право на ПК у разі реімпорту товарів за п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ, говорять у своїх роз’ясненнях і податківці (див. листи ДФСУ від 29.12.2017 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 04.02.2016 р. № 2364/6/99-99-19-03-02-15, категорія 101.23 БЗ).

Якщо надалі ви використовуватимете реімпортовані товари у своїй госпдіяльності, тоді відображений таким чином ПК «залишиться при вас». Інакше сформований ПК доведеться компенсувати нарахуванням ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ (див. ті ж листи ДФСУ від 29.12.2017 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 04.02.2016 р. № 2364/6/99-99-19-03-02-15).

Приклад 1. Підприємство в березні 2018 року відвантажило на експорт товари вартістю $10000. У результаті невідповідності якості товару умовам договору покупець-нерезидент у квітні 2018 року повертає товари продавцеві.

Офіційний курс НБУ на дату:

оформлення МД — 26,3 грн./$ (тут і далі — курс умовний);

— відвантаження товарів на експорт — 26,4 грн./$;

балансу26,5 грн./$;

прийняття рішення про повернення товарів (підписання відповідної угоди)26,1 грн./$;

оформлення ввізної МД і оприбуткування товару26,2 грн./$.

Таблиця 1. Обліковуємо повернення товарів нерезидентом у режимі реімпорту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Курс НБУ, грн./$

Сума, $/грн.

Дт

Кт

Відображення доходу від експортної операції

1

Відвантажено товар на експорт

26,4 грн./$ х $10000

362

702

26,4

$10000

264000

2

Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

200000

Перерахунок дебіторської заборгованості на дату балансу (31.03.2018 р.)

1

Відображено курсову різницю на дату балансу (31.03.2018 р.)

(26,5 грн./$ - 26,4 грн./$) х $10000

362

714

26,5

1000

Повернення товару нерезидентом

1

Відображено курсову різницю при переведенні монетарної заборгованості в немонетарну

(26,1 грн./$ - 26,5 грн./$) х $10000

945

362

26,1

4000

2

Сплачено ввізний імпортний ПДВ

(26,2 грн./$ х $10000) х 20 %

377

311

26,2

52400

3

Повернено товари нерезидентом

26,4 грн./$ х $10000

704

362

26,2

$10000

264000

4

Відображено сумову різницю за заборгованістю

(26,4 грн./$ - 26,1 грн./$) х $10000

362

719

3000

5

Ввізний ПДВ включено до складу ПК

641/ПДВ

377

52400

Повернений товар буде використано у госпдіяльності підприємства, а тому компенсуючі ПДВ-зобов’язання не нараховуємо.

6

Відкориговано собівартість реалізованого товару (методом «сторно»)

902

281

200000

Повернення товарів нерезиденту

Для повернення нерезиденту ввезених раніше товарів можна використати митний режим реекспорту. Таке право нам надає п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.

Мито. У разі вивезення раніше імпортованих товарів у митному режимі реекспорту на підставі п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ суми ввізного мита, сплачені при ввезенні товарів, повертають особам, які їх сплатили, або їх правонаступникам (ст. 89 МКУ).

Крім того, товари, поміщені в митний режим реекспорту, звільнені від сплати вивізного мита (п. 2 ч. 1 ст. 283 МКУ).

Бухгалтерський облік. При отриманні товарів від нерезидента в обліку виникає монетарна кредиторська заборгованість, за якою належить розраховувати курсові різниці за правилами пп. 7 та 8 П(С)БО 21 до моменту перерахування оплати або до розірвання ЗЕД-договору. Додатна курсова різниця потрапляє в Кт 714, а від’ємну враховуємо за Дт 945.

Після прийняття рішення про повернення товарів заборгованість перед нерезидентом перетворюється на немонетарну і курсові різниці за нею на дату погашення (тобто на дату повернення товарів) не перераховують.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку жодних сюрпризів. На чільному місці в нас стоїть бухоблік, і саме за правилами бухобліку ми визначатимемо фінансовий результат для розрахунку податку на прибуток.

Виняток становлять випадки придбання імпортних товарів в «особливих» нерезидентів з Переліку № 1045 і Переліку № 480 (див. с. 8). При придбанні товарів, необоротних активів, робіт (послуг) у таких нерезидентів фінрезультат високодохідникам потрібно збільшувати на 30 % вартості таких активів (послуг) (п.п. 140.5.4 ПКУ). Причому проводити таке коригування потрібно вже в періоді придбання активів (оприбуткування і зарахування на баланс), не чекаючи включення їх вартості до складу витрат (див. листи ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27017/6/99-99-19-02-02-15 і від 04.01.2017 р. № 29/6/99-99-15-02-02-15).

Виходить: у разі придбання товарів в «особливих» нерезидентів ви вже при їх оприбуткуванні повинні були збільшити бухфінрезультат (а отже, базу для розрахунку податку на прибуток) на 30 % вартості таких товарів. Тому вважаємо, що при поверненні товарів її потрібно прибрати.

Як це зробити?

На наш погляд, можна поставити цю суму зі знаком «-» у рядок 3.1.7 додатка РІ до декларації. А щоб у податківців не виникало зайвих запитань, рекомендуємо скористатися п. 46.4 ПКУ і додати до декларації пояснення походження мінуса в додатку РІ.

ПДВ. Стаття 89 МКУ свідчить, що ПДВ при реекспорті стягують відповідно до вимог ПКУ. Отже, що ж із цього приводу «думає» ПКУ?

Як передбачено п.п. «б» п.п. 195.1.1 ПКУ і п. 206.5 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені в такий режим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, оподатковують ПДВ за ставкою 0 %. Виходить:

у нашому конкретному випадку повернення товарів за п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ операції з реекспорту оподатковують ПДВ за ставкою 0 %

Зверніть увагу! Оскільки операції реекспорту раніше імпортованих товарів оподатковують ПДВ за нульовою ставкою, то коригувати «вхідний» ПК з ПДВ, сформований при ввезенні таких товарів, не потрібно. Тобто норми «компенсуючого» п. 198.5 ПКУ тут не застосовують*. На щастя, податківці роз’яснюють так само (див. листи Офісу великих платників податків ДФС від 14.06.2017 р. № 628/ІПК/28-10-01-03-11 і від 27.10.2016 р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15 тощо). Те ж саме стосується і випадків реекспорту бракованих товарів.

* Детальніше про застосування/незастосування п. 198.5 ПКУ у разі повернення товарів нерезиденту ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 42.

Приклад 2. Підприємство в березні 2018 року ввезло на митну територію України імпортний товар загальною вартістю $20000. Проте у зв’язку з тим, що підприємство так і не змогло знайти кошти для оплати товару в строк, ЗЕД-договір був розірваний, а товар реекспортований на підставі п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.

При ввезенні товарів підприємство понесло такі витрати:

— ввізне мито (5 %) — 26400 грн.;

— ПДВ — 110880 грн.

Офіційний курс НБУ на дату:

— оформлення ввізної МД — 26,4 грн./$ (тут і далі курс — умовний);

— оприбуткування товару — 26,5 грн./$;

— балансу, на яку прийнято рішення про повернення товарів, — 26,3 грн./$;

— реекспорту (оформлення вивізної МД) — 25,9 грн./$.

Витрати на транспортування товарів по території України склали 3600 грн. (без ПДВ).

Таблиця 2. Обліковуємо повернення товарів нерезиденту в режимі реекспорту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Курс НБУ, грн./$

Сума, $/грн.

Дт

Кт

Митне оформлення імпортного товару

1

Сплачено митні платежі:

— ввізне мито

$20000 х 26,4 грн./$ х 5 %

377

311

26,4

26400

— ввізний імпортний ПДВ

($20000 х 26,4 грн./$ + 26400) х 20 %

377

311

26,4

110880

Оприбуткування імпортного товару

1

Оприбутковано ввезені товари $20000 х 26,5 грн./$

281

632

26,5

$20000

530000

2

Ввізне мито включено до первісної вартості товарів

281

377

26400

3

Ввізний ПДВ включено до складу ПК

641/ПДВ

377

110880

4

Включено в первісну вартість товарів транспортні витрати

281

631

3600

5

Оплачено вартість транспортних послуг

631

311

3600

Перерахунок кредиторської заборгованості на дату балансу (31.03.2018 р.)

1

Відображено курсову різницю на дату балансу, на яку прийнято рішення про повернення товарів

(26,3 грн./$ - 26,5 грн./$) х $20000

632

714

26,3

4000

Повернення товару нерезиденту

1

Повернено товар нерезиденту

26,5 грн./$ х $20000

632

281

25,9

$20000

530000

Після того, як ви прийняли рішення про повернення товарів, заборгованість перед нерезидентом з монетарної стала немонетарною, тому при погашенні такої заборгованості курсові різниці ми не розраховуємо, а для розрахунку суми заборгованості використовуємо курс на дату прийняття рішення про повернення товарів 26,3 грн./$.

2

Віднесено до складу витрат сумову різницю за заборгованістю (26,5 грн./$ - 26,3 грн./$) х $20000

949

632

4000

3

Відображено мито, що підлягає поверненню

377

281

26400

4

Віднесено до складу витрат витрати на транспортування

949

281

3600

висновки

  • Повернення товару нерезидентом (ввезення) може здійснюватися в митному режимі реімпорту, а товару нерезидентові (вивезення) — у митному режимі реекспорту.
  • Податковоприбутковий облік реімпорту/реекспорту товарів ведуть за бухгалтерськими правилами.
  • У ПДВ-обліку платники податків мають право на ПК у разі реімпорту товарів. Крім того, не потрібно коригувати «вхідний» ПК з ПДВ, сформований при ввезенні товарів, повернених постачальникові-нерезиденту в режимі реекспорту.