26.11.2018

Де показати дебетове сальдо за рахунком зобов’язань?

Підкажіть, будь ласка, в якому рядку форми № 1-м «Баланс» потрібно показати дебетове сальдо за субрахунком 661 «Розрахунки за заробітною платою»?

Одразу попередимо: у рядку 1630 Балансу з мінусом (у дужках) його показувати не можна. Адже при складанні фінансової звітності бухгалтерські нормативи забороняють згортати статті активів і зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 6 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»).

У дужках наводять у Балансі лише показники про (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1):

знос (накопичену амортизацію) необоротних активів — ряд. 1002, 1012, 1017, 1022 ф. № 1, ряд. 1012 ф. № 1-м і ряд. 1012 ф. № 1-мс;

зменшення складових власного капіталу — ряд. 1420, 1425, 1430 ф. № 1, ряд. 1420, 1425 ф. № 1-м і ряд. 1420 ф. № 1-мс.

Усі інші статті Балансу можуть мати лише додатне значення.

Куди ж прилаштувати дебетове сальдо за субрахунком 661? Відповідь дає п. 2.28 розд. II П(С)БО 25:

заборгованість працівників перед підприємством з оплати праці відображають за статтею «Інша поточна дебіторська заборгованість»

Тобто у рядку 1155 Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс.

Заборгованість за нарахованою, але ще не виплаченою сумою оплати праці (сальдо за Кт 661, 663), а також із депонованої заробітної плати (сальдо за Кт 662) показують у рядку 1630 Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс.

Але не лише за субрахунком 661 сальдо може бути і дебетовим, і кредитовим. Компанію йому цілком можуть скласти окремі субрахунки рахунків 63, 64, 65, 68. Причому такі показники в жодному разі не згортають. А сальдо синтетичного рахунку визначають розгорнуто за дебетом і кредитом як суму відповідного сальдо на субрахунках (див. Інструкцію про застосування Плану рахунків…, затверджену наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291).

Навпаки, наявністю кредитового сальдо грішать деякі субрахунки рахунків класу 3, які, за ідеєю, мають бути активними. А насправді є активно-пасивними. Наприклад, як дебетовим, так і кредитовим може бути сальдо субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Тобто у підприємства може значитися заборгованість підзвітних осіб (сальдо за Дт 372) і заборгованість перед підзвітними особами (сальдо за Кт 372).

Такі показники відображають у Балансі розгорнуто:

— дебетове сальдо (за Дт 372, 63, 64, 65, 66, 68) — у складі оборотних активів;

— кредитове сальдо (за Кт 372, 63, 64, 65, 66, 68) — у складі поточних зобов’язань.

Ще один приклад утворення кредитового сальдо за активним рахунком — заборгованість за банківським овердрафтом (по суті, короткостроковим кредитом). Отже, коли позикові грошові кошти на поточний рахунок підприємства не надходять, немає підстав відображати суму отриманого овердрафту за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». У зв’язку з цим заборгованість за овердрафтом на рахунку 60 «Короткострокові позики» не показують, а відображають за кредитом субрахунку 311. Такий підхід підтримує й Мінфін (див. лист від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021). Детальніше про овердрафт читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16, с. 46.

Кредитове сальдо поточного рахунку, яке утворюється за позикою «овердрафт», відображають на підставі виписки банку за кредитом субрахунку 311. У Балансі його фіксують у статті «Короткострокові кредити банків» — рядок 1600 Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс.