29.11.2018

ПН на міжнародні перевезення

Як визначити величину ПДВ-зобов’язань? Відомо, що постачання послуг міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п.п. «е» п. 185.1 ПКУ.

Підпунктом «а» п.п. 195.1.3 ПКУ для таких операцій установлена спеціальна ставка ПДВ:

міжнародні перевезення вантажів, пасажирів та багажу залізничним, автомобільним, морським, річковим і авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %

Зверніть увагу на три важливі моменти:

— місцем постачання послуг (у тому числі й послуг перевезення) є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ПКУ). Тому якщо послуги перевезення надає перевізник — резидент, то їх вартість оподатковують ПДВ за ставкою 0 % (незалежно від резидентного статусу замовника). А ось послуги перевезення від нерезидента, який не має постійного представництва на території України, не є об’єктом нарахування ПДВ (див. лист ДФСУ від 09.08.2018 р. № 3500/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);

— застосування пільгової ставки не залежить від території надання послуг. Тобто ставку 0 % застосовують до всього маршруту міжнародного перевезення: і до «закордонної», і до «української» частини;

— пільгову ставку застосовують у тому випадку, якщо міжнародне перевезення підтверджує єдиний міжнародний перевізний документ (авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СIМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України).

ПН складають на дату виникнення ПДВ-зобов’язань, які визначають за загальним правилом «першої події» з п. 187.1 ПКУ. Тож перевізник повинен скласти ПН на дату першої з подій: (1) або отримання оплати від замовника, (2) або оформлення документа, що підтверджує факт надання міжнародного перевезення (див. листи ДФСУ від 11.09.2018 р. № 3958/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 10.09.2018 р. № 3920/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Як заповнити ПН? Заповнення заголовної частини ПН особливих запитань не викликає і залежить від того, кому ви надаєте свої послуги: платникові чи неплатникові ПДВ (у тому числі нерезиденту). Приклади заповнення ПН на платника і неплатника див. на с. 2 і с. 11.

З практичної точки зору значно цікавіше заповнення табличного розділу Б у ПН. У ньому наводять таку інформацію:

— у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» — найменування послуги, що надається. При цьому бажано деталізувати маршрут перевезення;

— графи 3.1 і 3.2 не заповнюють;

— у графі 3.3 «Код послуги згідно з ДКПП» показують «послужний» код за ДК 016:2010 (перевезення вантажу автотранспортом — «49.41», залізничні перевезення вантажів — «49.20», пасажирів — «49.10» тощо);

— графи 4 і 5 заповнюють залежно від того, яка одиниця виміру зазначена в первинних документах. Наприклад, якщо в графі 4 перевізник зазначає одиницю виміру, якої немає в КСПОВО, тоді графа 5 не заповнюється (п. 16 Порядку № 1307). В інших випадках доведеться дотримуватися вказівки Класифікатора. Наприклад, якщо одиницею виміру буде кілометр, то в графі 4 зазначте «км», а в графі 5 — код «0102»;

— у графі 8 «Код ставки» зазначають код ставки — «902» (див. категорію 101.16 БЗ);

— графу 9 «Код пільги» не заповнюють. Цікаво, що в Довіднику № 90/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2018 р. ставка 0 % для міжнародних перевезень розцінюється як пільга і має свій код «14060400». Але незважаючи на це, в графі 9 ПН зазначати його не потрібно (податківці говорять про це в категорії 101.16 БЗ). А все тому, що п. 16 Порядку № 1307 наказує заповнювати цю графу тільки на звільнені від ПДВ (пільгові) постачання.