Коли прибуткувати імпортний товар?

Актив слід оприбуткувати на баланс відразу після того, як до підприємства перейде контроль над цим активом. При цьому перехід права власності ще не говорить про те, що перейшов і контроль. Тут потрібно враховувати ще й ряд інших чинників. Пояснимо детальніше.

Згідно з п. 3 НП(С)БО 1 активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Тож контроль над активом — це обов’язкова умова для відображення цього активу в обліку.

При цьому контроль над активом, зазвичай, супроводжується набуттям права власності на нього (див. лист Мінфіну від 03.03.2007 р. № 31-34000-20-10/4345).

Але

Необхідно також враховувати і момент переходу ризиків випадкової загибелі або ушкодження товарів, який визначають відповідно до базису постачання ІНКОТЕРМС, позначеного в договорі. До речі, Мінфін датою визнання активів при імпорті товарів називає саме дату, на яку до підприємства переходять ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар (див. лист Мінфіну від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 25).

Але і цього може бути недостатньо. Адже запаси визнають активами тільки тоді, коли їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9, п. 2.1 Методрекомендацій № 2). А така вартість далеко не завжди відома, навіть якщо право власності, а також ризики та вигоди вже передані.

Часто вартість товару остаточно формується лише при надходженні його на склад покупця. І повний контроль над ним в ідеалі теж настає за фактом фізичного отримання у володіння, тобто за фактом заходу на склад підприємства.

Проте оприбуткувати товар можна і до заходу на склад, якщо фахівці підприємства визнають контроль достатнім за наявності переходу права власності та переходу ризиків. І, звичайно ж, первинки, яка дозволяє провести оприбуткування імпортного товару (товарно-транспортної накладної, міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR), залізничної накладної (ЦІМ, УМВС або ЦІМ/УМВС), коносамента, авіавантажної накладної (Air Waybill), інвойсу тощо).

Обліковувати товари, що фактично ще не зайшли на склад, слід як товари в дорозі, відкривши для цього додатковий субрахунок (наприклад, субрахунок 287 «Товари в дорозі»). Перерахунок вартості товару в гривні здійснюємо саме на цю дату. Потім, коли товар надійде безпосередньо на склад підприємства, слід зробити запис: Дт 281 — Кт 287. Одночасно первісну вартість імпортного товару поповнять і інші витрати, пов’язані з його придбанням і розмитненням.

І ще, врахуйте:

Вона може відповідати їй, тільки якщо якраз на дату оформлення МД підприємству передані ризики і вигоди, отримано контроль, а також вартість активів, що імпортуються, достовірно визначена.

Пам’ятайте! МД — це первинний документ тільки для митних платежів, сплачених за товар при його розмитненні. А ось документом-підставою для оприбуткування товару вона зовсім не є.

Приклад. За умовами ЗЕД-контракту з нерезидентом підприємство ввозить товар вартістю $50000 (курс НБУ на дату оприбуткування товару — 27,2 грн./$, на дату оформлення МД — 27,0 грн./$). Митна вартість товару, заявлена в МД, — $60000. Сплачено митний збір 5 % і «ввізний» ПДВ. Оплачено послуги митного брокера — 10000 грн. (без ПДВ); послуги міжнародного перевезення (ПДВ — 0 %) — 30000 грн. Курс НБУ на дату балансу — 27,3 грн./$. У наступному місяці з валютного рахунку підприємство здійснило оплату за отриманий товар (курс НБУ — 27,1 грн./$).

Імпорт товару в обліку