Теми статей
Обрати теми

Нюанси обліку запасів: Мінфін рекомендує

Свіріденко Алла, Яновська Наталія, податкові експерти
Мудрий не той, хто знає багато, а той, хто знає потрібне. Керуючись цим досвідом, ми продовжуємо тему бухобліку в роз’ясненнях Мінфіну*. Сьогодні прийшов час пригадати про облік запасів.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 9 і 2017, № 29, с. 22.

на допомогу бухгалтеру

Судячи з усього, Мінфін вважає, що облік запасів не відрізняється особливою складністю і не викликає великої кількості запитань. Принаймні, такий висновок можна зробити з того, як мало уваги цьому питанню приділяють фахівці цього відомства у своїх роз’ясненнях. Та все ж таки деякі рекомендації є. Пригадаємо найцікавіші з них (див. таблицю).

Рекомендації Мінфіну з обліку запасів

№ з/п

Реквізити листа

Зміст листа

Про формування первісної вартості запасів

1

від 29.11.2013 р. № 31-08410-07-27/34996

У цьому листі Мінфін звернувся до теми бухобліку вартості послуг митного брокера і дійшов висновку: якщо такі послуги безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, призначених для продажу, то суму оплати цих послуг уключають до собівартості придбаних товарів і визнають витратами того звітного періоду, в якому визнані доходи від реалізації таких імпортних товарів

Як відомо, згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» до складу первісної вартості (ПВ) придбаних запасів, крім сум, сплачених згідно з договором постачальнику (за винятком непрямих податків), потрапляє низка інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Перелік «інших витрат» П(С)БО 9 не розшифровує. Це дає підстави «втиснути» сюди в тому числі вартість послуг митного брокера, які безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, призначених для продажу.

Про всяк випадок, додамо: якщо послуги митного брокера, навпаки, пов’язані з реалізацією товарів на експорт, то їх вартість уключають до складу витрат на збут (Дт 93 «Витрати на збут»).

Як оформити зміну ціни товару

2

від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699

Цим листом Мінфін відповідає на запитання, як оформити та відобразити в обліку зміну ціни на товари (які вже оприбутковані), якщо умовами договору постачання передбачено можливість зміни ціни за домовленістю сторін.

На думку Мінфіну, зміна ціни товару є окремою подією, що потребує оформлення окремого первинного документа. Форму такого документа підприємство може розробити самостійно з дотриманням вимог законодавства в частині наявності обов’язкових реквізитів. Таким первинним документом може бути акт про встановлення нової ціни, який на підставі змін до договору (або інших підстав зміни ціни) складає комісія підприємства і затверджує керівник. Також первинним документом, що підтверджує зміну ціни, може бути розпорядчий акт керівника підприємства

До цього питання фахівці Мінфіну зверталися й раніше — у листі від 18.06.2014 р. № 31-11410-07-27/15328. Але тоді вони висловилися доволі нечітко: якщо ціна товару, зазначена в первинних документах, відрізняється від ціни, зазначеної в договорі, то така невідповідність може бути врегульована сторонами в порядку, визначеному в договорі, або згідно із законодавством.

У листі, що коментується тут, фахівці Мінфіну пішли далі і конкретизували свої вимоги, зазначивши, що первинним документом для відображення в обліку зміни ціни можуть бути (1) акт про встановлення нової ціни або (2) розпорядчий акт керівника підприємства.

У цих документах, на наш погляд, потрібно буде зазначити таку інформацію: найменування товару, одиницю виміру, кількість товару, ціну і загальну вартість товару до зміни ціни і після неї, суму зміни ціни та вартості. Ну і, звичайно, не забудьте про обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік).

А от оформляти нову видаткову накладну або вносити виправлення до старої дійсно підстав немає. Нова видаткова накладна не потрібна через відсутність факту нового постачання. Ну а коригувати стару накладну не доведеться, оскільки помилки при її складанні не було, вона була оформлена в повній відповідності з умовами постачання, що діяли на той момент. Детально про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 30.

Оцінка вибуття запасів методом середньозваженої вартості

3

від 30.04.2010 р. № 31-34000-10-16/10164

На думку Мінфіну, оцінка вибуття запасів здійснюється для визначення вартості одиниці запасів, що відпускаються з місць зберігання (склади, комори тощо) іншим підрозділам підприємства, стороннім організаціям або що витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), що не виключає визначення середньозваженої собівартості за кожним місцем зберігання запасів

Відомо, що п. 16 П(С)БО 9 установлює 5 методів оцінки вибуття запасів:

(1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; (2) середньозваженої собівартості;

(3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); (4) нормативних витрат; (5) ціни продажу.

При цьому для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із перелічених методів оцінки їх вибуття. Одиницею бухгалтерського обліку запасів, як відомо, є їх найменування або однорідна група (вид).

Оцінка вартості запасів при їх списанні методом середньозваженої собівартості полягає в тому, що кожну одиницю запасів оцінюють за вартістю, отриманою діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих у звітному місяці запасів.

При цьому середньозважена собівартість запасів може розраховуватися в цілому за звітний місяць (п. 18 П(С)БО 9) або на кожну дату здійснення операції (п. 19 П(С)БО 9).

Із П(С)БО 9 не до кінця зрозуміло, чи потрібно розраховувати єдину середньозважену вартість для вибуття товарів з усіх місць зберігання (складів, комор тощо) або для спрощення розрахунків можна розраховувати декілька середньозважених вартостей для кожного місця вибуття окремо?

У цьому листі Мінфін якраз допускає можливість визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів, які відпускаються з місць зберігання (складу, комори тощо) іншим підрозділам підприємства, стороннім організаціям або витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), за кожним таким місцем зберігання запасів. Головне при цьому, щоб трудомісткість облікових робіт за оцінкою вартості вибуття одиниці запасів (найменування, групи, виду) за методом середньозваженої собівартості в розрізі місць їх зберігання не перевищувала потенційних вигод від отримання такої інформації.

Облік витрат на переробку давальницької сировини у замовника

4

від 22.06.2007 р. № 31-34000-10-16/12889

Витрати на переробку сировини, що оплачуються сторонній організації на підставі договору, підписаного акта виконаних робіт (за вирахуванням непрямих податків, що відшкодовуються підприємству), відображають за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів (сировини), отриманих з переробки

Про що ж говорить процитований висновок листа? На думку Мінфіну, вартість послуг з переробки давальницької сировини не проходить через рахунок 23 «Виробництво» замовника, а списується одразу до Дт 26 «Готова продукція» (20 «Виробничі запаси», 25 «Напівфабрикати», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» тощо).

На наш погляд, для підприємства — замовника послуг переробки отримана від виконавця готова продукція є продукцією власного виробництва, а отже, як вартість давальницької сировини, так і вартість послуг з переробки повинні проходити через Дт 23. З нашими аргументами на користь цієї точки зору ви можете ознайомитися в тематичному номері, присвяченому обліку операцій з давальницькою сировиною (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 20). Зараз не повторюватимемо їх усі, пригадаємо тільки, що виготовлена з давальницької сировини продукція вважається готовою продукцією саме замовника відповідно до п. 433 Методрекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 р. № 373. При цьому, як передбачено п. 440 цього документа, прямими витратами на її виробництво є вартість переданої в переробку сировини і вартість робіт з переробки. Облік таких витрат замовнику доцільно вести з використанням рахунка 23 «Виробництво» з подальшим списанням їх на рахунок 26 «Готова продукція».

Про проведення дооцінки запасів

5

від 31.08.2010 р. № 31-34010-10/23-4902/2/4555

У листі Мінфін підкреслив, що П(С)БО 9 дооцінку запасів не передбачає (крім запасів, що раніше були уцінені)

Висновок Мінфіну повністю відповідає п. 28 П(С)БО 9, що передбачає можливість проведення дооцінки активів тільки при дотриманні низки умов:

— дооцінці підлягають тільки раніше уцінені запаси;

— дооцінку проводять, якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів на дату балансу збільшилася;

— сума дооцінки не може бути більше суми попередньої уцінки.

Тобто, П(С)БО 9 передбачає тільки уцінку ПВ запасів і не містить норм, що дозволяють дооцінку ПВ запасів. Дооцінці підлягає тільки балансова вартість раніше уцінених запасів і тільки в межах попередньої уцінки.

Додамо також, що на суму збільшення чистої вартості реалізації уцінених запасів (дооцінки) у межах суми попередньої уцінки визнають інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів ( п. 28 П(С)БО 9). Суму такого доходу відображають на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», як того вимагає п. 5.8 Методичних рекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 (далі — Методрекомендації № 2).

Про дату зарахування на баланс імпортного товару

6

від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754

датою зарахування активів при імпорті товарів Мінфін називає дату, на яку до підприємства переходять ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар

На наш погляд, цього не завжди досить. Оприбутковувати ТМЦ ми можемо за фактом контролю (ст. 1 Закону про бухоблік і п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»), в разі можливості їх достовірної оцінки і ймовірності отримання в майбутньому економічних вигод від їхнього використання (п. 5 П(С)БО 9 і п. 2.1 Методрекомендацій № 2).

Перехід одних тільки ризиків не завжди може означати отримання контролю. Для контролю логічно мати ще і право власності на товар, а ще надійніше — отримати його у фізичне володіння. Хоча за великим рахунком тут уже є місце для професійних думок бухгалтера (фіндиректора), які залежать від кожної конкретної ситуації. Звичайно, в ідеалі повний контроль над активом спостерігається за фактом отримання його у фізичне володіння, тобто за фактом заходу товару на склад підприємства. Проте, не бачимо особливого криміналу, якщо фахівці підприємства вважатимуть контроль достатнім за наявності переходу права власності і переходу ризиків. Тим паче, що не завжди товар заходить безпосередньо на склад, адже нерідко торгують «з коліс», одразу направляючи його своєму покупцю. Крім того, вважаємо, що про контроль можна говорити й коли немає переходу права власності, але є перехід ризиків і володіння.

Але, як ми зазначили вище, контролем усе не закінчується, потрібна ще й оцінка. Тому, якщо за фактом отримання контролю над товаром у вас є все необхідне для його оцінки, то сміливо зараховуйте його на баланс (до речі, до заходу товару на склад часто не можна говорити про достовірну оцінку, оскільки ще можуть бути не відомі витрати з доставки). Запам’ятати треба одне: дата оформлення митної декларації (МД) — це в жодному разі не та єдина дата, за якою прибуткують товар. МД — це документ для митного оформлення і сплати податків, але він не є підставою для оприбуткування товару.

Детальніше про імпорт товару див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 92, с. 29; 2016, № 16, с. 18.

Вартість товару, якщо ціна виражена в еквіваленті інвалюти

7

від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869

Якщо згідно з умовами договору грошовий еквівалент зобов’язання підприємства перед постачальником визначений в інвалюті, то в бухобліку різниця, яка виникає при погашенні зобов’язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)

Тут ідеться про ситуацію, коли контрагенти всередині України прив’язали ціну товару до інвалюти. Зазвичай це робиться для «постоплатних» договорів, коли товар уже отримано, але не оплачено. Причому отриманий за документами за однією ціною, а оплачений буде за іншою: через різницю в курсах на дату оприбуткування та оплати. Виникає запитання про облік цієї сумової різниці: чи позначиться вона на первісній вартості товару?

Так-от, з листа випливає, що вона не вплине на вартість товару.

Покупець первісну вартість товару визначить виходячи з ціни, зафіксованої в первинних документах: Дт 281 — Кт 631, Дт 644/1 — Кт 631, Дт 641/ПДВ — Кт 644/1 (за фактом реєстрації ПН в ЄРПН). А різницю, що виникла надалі у зв’язку із зміною курсу (скориставшись наведеними вище рекомендаціями Мінфіну), віднесе до інших операційних доходів/витрат: Дт 631 — Кт 719 (без ПДВ), Дт 641/НДС — Кт 631 (на суму ПДВ, методом сторно) / Дт 949 — Кт 631 (без ПДВ), Дт 644/1 — Кт 631 (на суму ПДВ), Дт 641/НДС — Кт 644/1 (за фактом реєстрації РК в ЄРПН). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 89, с. 14.

От і закінчилася чергова порція бухгалтерських премудростей від Мінфіну. Чергова, але не остання. Будьте впевнені: фахівцям цього відомства ще є, що нам сказати, а отже, дуже скоро ми з вами повернемося до цієї потрібної та важливої для кожного бухгалтера теми.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі