11.04.2019
На подібну зухвалість нас дійсно наштовхнула судова практика. У Єдиному реєстрі судових рішень стали з’являтися дуже обнадійливі постанови.
Що лягає в основу аргументів? Як же звільняються від штрафів за ст. 265 КЗпП після сплати адмінштрафу за ст. 41 КУпАП?
Посилаються на ч. 1 ст. 61 Конституції України:
ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення
Тобто не можна, наприклад, притягнути роботодавця за непроведення індексації зарплати за абзацом четвертим і абзацом п’ятим ч. 2 ст. 265 КЗпП одночасно.
Але якщо бухгалтерові за це ж непроведення індексації вліпили догану і притягнули до відповідальності за ст. 41 КУпАП, то ч. 1 ст. 61 Конституції України не захистить. Причина в тому, що це різні види відповідальності: дисциплінарна (догана) й адміністративна (штраф за КУпАП). А отже, не дотримується одна з умов, установлених у «захисній» нормі Конституції України: відповідальність одного виду.
До недавнього часу фінансові санкції за ст. 265 КЗпП і адміністративні санкції за ст. 41 КУпАП вважалися різними видами відповідальності. Суди погоджувалися із законністю постанов інспекторів за ст. 265 КЗпП, наприклад, за допуск до роботи без оформлення трудових договорів (контрактів). Підставою якраз і слугувало те, що застосування ст. 41 КУпАП і ст. 265 КЗпП одночасно не можна вважати подвійною відповідальністю. Причому висновки стосувалися як ФОП, так і юридичних осіб.
Проте сьогодні погляд судової системи на ситуацію змінився. На думку вартових правосуддя вплинула позиція ЄСПЛ1.
1 Європейський суд з прав людини.
Розділимо масив судової практики про подвійну відповідальність при застосуванні ст. 41 КУпАП і ст. 265 КЗпП на дві частини: для ФОП і для юросіб.
ФОП. Тут тон задає постанова ВС від 21.12.2018 р. у справі № 814/2156/162. Судді звільнили роботодавця-ФОП від відповідальності за ст. 265 КЗпП за допуск до роботи неоформленого співробітника, оскільки підприємця вже притягнули до відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП.
2 Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/78771378
Аргументація була побудована на таких моментах.
По-перше, формулювання абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП збігаються. Тобто порушення одне — допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
По-друге, за своєю суттю відповідальність за ст. 265 КЗпП можна віднести до адміністративної.
По-третє, суб’єкт один і той же — ФОП.
Звідси висновок: у наявності всі ознаки порушення ст. 61 Конституції України. Представники Держпраці притягнули до одного виду відповідальності одну і ту ж особу двічі.
Зверніть увагу: в цій справі постанова про притягнення до адмінвідповідальності була винесена судом пізніше, ніж начальник управління Держпраці виніс постанову за ст. 265 КЗпП.
Щодо ФОП логіка в цих висновках звичайно ж є. Апеляційні суди активно переймають досвід «старшого брата», скасовуючи санкції за ст. 265 КЗпП (див. постанови Восьмого апеляційного адмінсуду від 14.03.2019 р. у справі № 857/1119/19, П’ятого апеляційного адмінсуду від 13.03.2019 р. у справі № 1440/2313/18, Восьмого апеляційного адмінсуду від 26.02.2019 р. у справі № 857/3691/183).
3 Див. за посиланнями: reyestr.court.gov.ua/Review/80630568, reyestr.court.gov.ua/Review/80547317, reyestr.court.gov.ua/Review/80126559# відповідно.
Також певний інтерес у нашій ситуації викликає постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 22.01.2019 р. у справі № 824/885/16-а4. Судді скасували постанову про застосування до ФОП санкцій за абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП (допуск до роботи неоформлених працівників). Причому штраф за ч. 3 ст. 41 КУпАП до роботодавця-підприємця не застосували, а провадження у справі закрили через пропуск строку притягнення до адмінвідповідальності (ст. 38 КУпАП). Апеляційний суд дійшов висновку:
4 Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/79437019
складаючи протокол про адмінпорушення і направляючи його до суду, управління Держпраці використало своє право на притягнення особи до відповідальності
До речі, якщо суд у межах провадження у справі про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП (допуск неоформленого працівника) не встановив вину ФОП-роботодавця, то це теж може стати підставою для скасування штрафу за абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП (постанова Восьмого апеляційного адмінсуду від 26.02.2019 р. у справі № 857/3340/185).
5 Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/80126554
Зауважте: інспектори Держпраці рано чи пізно зрозуміють «фішку» зі скасуванням санкцій за ст. 265 КЗпП і просто можуть припинити притягати до адміністративної відповідальності. У такому разі, як ви розумієте, захисний механізм ст. 61 Конституції України не спрацює. Якщо ви готові поборотися за штрафи за КЗпП у суді, то контролюйте ситуацію зі складанням адмінпротоколу.
Юрособи. Не виключаємо, що позицію з подвійною відповідальністю Верховний Суд може підтримати і щодо юросіб з єдиним засновником, який одночасно виступає директором. Формально, звичайно, суб’єкти різні: юрособа і посадова особа (директор). Проте по суті під покарання потрапляє одна і та ж особа. Тим більше в постанові ВС у справі № 814/2156/16, яку ми з вами обговорюємо, суд зазначив, що тлумачити законодавство потрібно в інтересах тієї самої особи. Проте судова практика нижчих інстанцій пішла ще далі. Деякі апеляційні суди застосовують висновки про подвійну відповідальність і до юросіб, у яких декілька учасників.
Для прикладу візьмемо постанову Першого апеляційного адмінсуду від 30.01.2019 р. у справі № 0540/5974/18-а6. У цій справі під штрафні санкції потрапило повне товариство (а в ньому мають бути мінімум два учасники, див. ч. 2 ст. 114 ЦКУ). Підприємство і директора притягнули до відповідальності за недотримання мінімальних держгарантій у сфері оплати праці (роботодавець не оплатив роботу співробітників у вихідні та святкові дні). Директор отримав адмінштраф за ч. 1 ст. 41 КУпАП, а підприємство — за абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП.
6 Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/79499006
Апеляційний суд, пославшись на постанову ВС у справі № 814/2156/16, про яку ми згадували вище, дійшов висновку: у цьому випадку має місце порушення ч. 1 ст. 61 Конституції України і скасував санкцію за ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Вважаємо цей висновок некоректним, оскільки в такому разі суб’єкти відповідальності не збігаються. За ст. 265 КЗпП суб’єктом виступає підприємство, а за ч. 1 ст. 41 КУпАП — посадова особа (директор). До того ж ВС у постанові у справі № 814/2156/16 якраз і говорить про те, що ключовою відмінністю відповідальності за ст. 41 КУпАП і ст. 265 КЗпП є саме суб’єктний склад правопорушення. Тобто мета цих двох санкцій — покарати і юрособу, і її директора.
Проте прецедент створено ☺. Тож висновками щодо юридичних осіб теж можна скористатися. Тільки не забувайте, що практика апеляційних судів, на відміну від правової позиції Верховного Суду, особливої значущості не має. Але якщо діло варте заходу, то потрібно пробувати.