15.04.2019
Ви вже знаєте, що з початку поточного року змінилися правила стягнення екоподатку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю (СО2)*. Тож розглянемо сьогодні саме їх. У решту тонкощів стягнення екоподатку заглиблюватися не будемо, а лише коротко нагадаємо їх.
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, с. 20.
Звичайні суб’єкти господарювання найчастіше є платниками екоподатку, лише коли здійснюють:
1) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ПКУ).
Водночас
З 01.01.2019 р. не є платниками екоподатку суб’єкти, які здійснюють викиди в атмосферу СО2 в обсязі, що не перевищує 500 т за рік (п. 240.7 ПКУ)
При цьому як тільки обсяг викидів СО2 перевищить 500-тонну межу, такі суб’єкти зобов’язані зареєструватися платником екоподатку у податковому періоді (кварталі), в якому відбулося таке перевищення, і скласти та подати податкову звітність (абзац другий п. 240.7 ПКУ).
Як бачите, законодавець чомусь виділив в окрему когорту платників екоподатку, які здійснюють викиди СО2. Хоча на практиці суб’єкти, які експлуатують стаціонарні джерела забруднення (побутові котли, котельні тощо) здійснюють одночасно викиди різних забруднюючих речовин, у тому числі й СО2. І за усі ці забруднюючі речовини екоподаток платили з давніх-давен. А отже, такі суб’єкти будуть все одно вважатися платником екоподатку за викиди забруднюючих речовин.
Через що, на наш погляд, умова про окрему реєстрацію платником екоподатку за викиди СО2 у розмірі більшому за 500 т є мертвою. Вона застосовна хіба що у випадку, коли у суб’єкта буде стаціонарне джерело, яке викидає тільки СО2 (що не реально).
Водночас
платити екоподаток за викиди СО2 суб’єкту господарювання доведеться тільки після досягнення 500-тонної межі
А за інші викиди — в кожному періоді, в якому було здійснено такі інші викиди;
2) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 240.1.2 ПКУ);
3) розміщення відходів, крім розміщення відходів як вторинної сировини на власних територіях (п.п. 240.1.3 ПКУ). Зазвичай цей вид екоподатку сплачують лише спецорганізації, які дійсно здійснюють розміщення відходів у розумінні п.п. 14.1.223 ПКУ.
Підприємство, яке лише утворює відходи і тимчасово до моменту передачі відходів такій спецустанові зберігає відходи, не є платником екоподатку.
Водночас податківці вважають, що сплачувати екоподаток мають також суб’єкти господарювання, які тимчасово розміщують (зберігають) відходи, зокрема небезпечні (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), якщо вони не мають договору на видалення та утилізацію таких відходів (120.01 БЗ).
Підсумуємо. На сьогодні звичайне підприємство стає платником екоподатку, тільки коли має:
— стаціонарні джерела забруднення (котельні, побутові котли тощо), які здійснюють викиди в атмосферу;
— виробництво, відходи якого скидаються безпосередньо у водні об’єкти
— або розміщуються у власних місцях розміщення відходів, на використання яких отримано спецдозволи уповноважених органів.
Представників останніх двох категорій платників не так вже й багато. Тому далі поговоримо про розрахунок податку тільки для забруднювачів атмосферного повітря.
Об’єктом та базою оподаткування для тих, хто забруднює атмосферне повітря, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1.1 ПКУ).
Водночас, коли йдеться про викиди СО2, то тут з 01.01.2019 р. діють дещо інші правила. Відповідно до них
база оподаткування екоподатком за викиди СО2 за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 т за рік
Тож сплачувати екоподаток за викиди СО2 слід тільки за розмір викидів, що перевищує 500 т (п. 242.4 ПКУ).
Як саме слід рахувати 500 т для зменшення бази оподаткування — загалом по підприємству чи окремо за кожним стаціонарним джерелом забруднення? Прямої відповіді у ПКУ на це запитання не міститься.
А от на думку фіскалів, 500-тонне зменшення і відповідно визначення платником певного суб’єкта діє на сукупність викидів СО2 всіма його джерелами забруднення (120.05 БЗ).
Для того щоб обчислити екоподаток, платник має перемножити дві величини для кожної із забруднюючих речовин, викинутих у атмосферне повітря: (1) обсяг та (2) ставку (ст. 243 ПКУ), після чого знайти суму таких добутків.
Інформацію про те, які саме забруднюючі речовини викидає ваше стаціонарне джерело, а також їх клас небезпеки прописано у спецдозволі на викиди.
Хоча зазвичай такі дозволи відсутні у більшості суб’єктів господарювання, які експлуатують побутові газові чи твердопаливні котли. Тому у них виникають питання про те, де взяти обсяг здійснених викидів. Платити ж екоподаток вони повинні навіть без наявності дозволу на викиди (див. БЗ 120.05). Про те, як розрахувати обсяг викидів стаціонарним джерелом забруднення (побутовим котлом), читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 97, с. 34.
А як у поточному році розрахувати обсяг викидів СО2, за який слід сплатити екоподаток?
Відповідь на це запитання дали податківці у листі від 29.01.2019 р. № 297/6/99-99-12-02-03-15/ІПК:
— до досягнення у звітному періоді або звітних періодах 2019 року викидів СО2 у розмірі 500 т податкові зобов’язання за викиди СО2 у 2019 році не виникають;
— у першому звітному періоді 2019 року, у якому сумарний, з урахуванням попереднього або попередніх звітних періодів 2019 року, фактичний обсяг викидів СО2 перевищив 500-тонну межу, податкові зобов’язання обчислюють як різницю між фактичним обсягом викидів, який перевищив граничну величину, та граничною кількістю викидів (500 т);
— у наступних звітних періодах 2019 року, що настануть у 2019 році після перевищення, податкові зобов’язання обчислюються як різниці між фактичним обсягом викидів, який перевищив граничну величину, граничною кількістю викидів та обсягом викидів, за якими виконано податкові зобов’язання з податку у попередньому або попередніх звітних (податкових) періодах 2019 року.
Покажемо порядок розрахунку на рис. 1.
Рис. 1. Порядок визначення обсягу викидів СО2, за який платять екоподаток
Звертаємо увагу! При розрахунку екоподатку за викиди СО2 за I квартал 2019 року застосовують ставку у розмірі 10,00 грн. за 1 т (п. 243.4 ПКУ).
Звітність з екоподатку подається за звітний квартал (без використання наростаючого підсумку) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу. Тобто за І квартал звітність слід подати не пізніше 10.05.2019 р.
Продовжуємо використовувати звичну форму декларації, яка затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715 (ср. ). Вона складається із самої форми декларації і 6 додатків до неї. Зокрема, екоподаток за викиди забруднюючих речовин у атмосферу розраховується за кожним стаціонарним джерелом у окремому додатку 1 до декларації, звідки показники переносять у саму форму декларації до ряд. 4.1.
При цьому варто враховувати, що
декларацію за викиди у атмосферу, за скиди у водні об’єкти подають за місцем знаходження джерел забруднення (п. 250.2.1 ПКУ)
Крім того, слід пам’ятати, що звітність з екоподатку подається по кожному окремому населеному пункту — окремо по кожному коду КОАТУУ (п.п. 250.10.1 ПКУ). А тому, якщо у вас є декілька джерел забруднення, наприклад, два стаціонарних джерела забруднення, то подаючи декларацію слід враховувати таку особливість.
Тобто коли у вас є два джерела забруднення в різних населених пунктах, які підконтрольні одній податковій, то згідно з ПКУ потрібно подати дві декларації з екоподатку.
Водночас форма декларації дозволяє подати одну декларацію, в якій (у додатках) можна розрахувати екоподаток щодо різних джерел забруднення, які знаходяться в будь-яких органах місцевого самоврядування (з різними кодами за КОАТУУ). Тому контролери (лист від 15.02.2016 р. № 5161/7/99-99-15-04-02-17 та 120.05 БЗ) дозволяють щодо об’єктів, які знаходяться в різних населених пунктах, підконтрольних одному органу ДФСУ, подати одну декларацію. Тобто одна декларація по окремому коду КОАТУУ контролюючого органу. При цьому податок для кожного джерела забруднення в ній слід розраховувати в окремому додатку (за кожним кодом КОАТУУ).
В той же час, якщо ви маєте кілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного населеного пункту (села, селища чи міста) або за його межами (код згідно з КОАТУУ один і той самий), то можете подати одну податкову декларацію за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 ПКУ). Вона просто матиме декілька додатків, в яких буде розраховано податок за викиди окремим джерелом забруднення.
Якщо ж ви перебуваєте на податковому обліку в місті з районним поділом, то можете подавати одну податкову декларацію за викиди усіма своїми джерелами забруднення, якщо ці джерела розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з КОАТУУ за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради)).
Важливо! Якщо місце подання декларації з екоподатку не збігається з вашим основним місцем перебування на податковому обліку, вам слід
оригінал декларації подати за місцем знаходження джерела забруднення, а копію — за основним місцем обліку (п. 250.8 ПКУ)
Далі окремо зупинимося на особливостях складання декларації з екоподатку за викиди СО2.
Тут в дію вступають дещо інші правила звітування. Як ми сказали вище, податківці вважають, що за викиди СО2 слід платити податок не в розрізі кожного окремого джерела забруднення, а загалом по платнику податку.
На жаль, під ці правила і до сьогодні форму декларації з екоподатку не підлаштовано. То як же пристосувати діючу форму і додатки до неї для декларування зобов’язань за викиди СО2?
Як роз’яснюють податківці (див. 120.05 та 120.10 БЗ), декларувати податкові зобов’язання за викиди СО2 слід в окремому додатку 1 до декларації.
У ньому платник екоподатку буде відображати нарахування екоподатку за викиди СО2 всіма своїми стаціонарними джерелами забруднення.
За рекомендаціями фіскалів,
окремий додаток 1 з нарахованим екоподатком за викиди СО2 слід подавати кожного звітного періоду
У періоди до досягнення 500-тонної межі у такому додатку податок не нараховуватимуть, а будуть відображати лише фактичні обсяги викидів СО2 конкретним платником з початку року.
І тільки в ті періоди, в які буде перевищено 500-тонну межу, в такому окремому додатку 1 з’явиться сума екоподатку.
При цьому у ряд. 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4 такого додатка будуть просто вказані дані про обсяг викидів СО2 за кожний звітний період (квартал).
Дані ж для нарахування податку будуть міститися тільки у рядку 4.5.
Враховуючи це, у ряд. 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4 додатка 1 будуть заповнені к. 2, в якій зазначатиметься код двоокису вуглецю, тобто — «243.4.001», та к. 3, де вказуватимуться фактичний обсяг викидів СО2 за І-VІ квартали звітного року.
Рядок 4.5 буде заповнений тільки в тих періодах, в яких обсяг викидів СО2 перевищить 500 тон. Заповнювати його слід так:
— у к. 2 вказують код СО2 «243.4.001»;
— у к. 3 — обсяг викидів СО2, за який за звітний період слід сплатити податок.
При цьому визначати показник, що потрапить у цю колонку у тому кварталі, в якому досягнуто 500 т, слід шляхом визначення різниці між фактичним обсягом викидів за такий звітний квартал чи квартали (якщо перевищення відбулося не в І кварталі) та величиною граничного обсягу викидів — 500 т.
У наступних звітних періодах, після досягнення 500-тонної межі, у цій колонці зазначається фактичний обсяг викидів, що здійснено платником за звітний (податковий) квартал;
— у к. 4— ставка податку 10,00 грн;
— у к. 5 — сума податкового зобов’язання за звітний квартал до сплати.
Дані про нарахований податок із ряд. 4.5 слід перенести до ряд. 4, а звідти — у ряд. 4.1 декларації.
Приклади заповнення додатку 1 за викиди СО2 див. на рис. 2 і 3.
Рис. 2. Фрагмент додатка 1 до декларації з екоподатку за викиди СО2 за І квартал
Рис. 3. Фрагмент додатка 1 до декларації з екоподатку за викиди СО2 за ІІ квартал
Екоподаток сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності (п. 250.2 ПКУ). За І квартал сплатити його потрібно не пізніше 20.05.2019 р. Місце сплати визначається так само, як і місце подання декларації. Про це детально читайте вище.
Що стосується сплати екоподатку за викиди СО2, то строк сплати той же. Місце сплати визначатиме сам платник, дивлячись, в якій декларації відображено нарахування екоподатку за викиди СО2. Додаток з нарахованим податком подається один по всіх джерелах. А от з якою декларацією — не зрозуміло. Ну звичайно, за винятком випадку, коли у вас одне джерело забруднення. Якщо їх декілька, то, на наш погляд, платник екоподатку має сам вибрати місце подачі такого додатку. Ним буде місце викидів одним із джерел. Яке саме джерело — вирішувати вам.
Податкові зобов’язання за викиди СО2 сплачуються на окремий рахунок, відкритий у Казначействі. Деталі шукайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 10, с. 3.
До відома! Якщо ви не сплатили екоподаток за викиди СО2 на окремий рахунок, то, на думку фіскалів, до вас буде застосовані штрафні санкції як за прострочку сплати узгоджених податкових зобов’язань відповідно до п. 126.1 ПКУ та пеня відповідно до ст. 129 ПКУ (120.10 БЗ).