08.08.2019
Ведення КОРО. При продажу проїзних і перевізних документів на автотранспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером і номінальною вартістю дозволено не застосовувати ані РРО, ані РК з КОРО (п. 4 ст. 9 Закону про РРО). Причому на сьогодні ця норма поширюється на перевезення пасажирів як на міських та приміських маршрутах, так і в міжміському сполученні (лист ГУ ДФС у Хмельницькій обл. від 23.03.2018 р. № 1192/ІПК/22-01-14-07-10). Тож, узагалі-то, проблем із заповненням КОРО у автомобільних перевізників бути не повинно, адже вони мають право її зовсім не вести.
Щоправда, у фіскалів за довгі роки усталилась протилежна позиція. Вони вимагають, щоб на кожен транспортний засіб у будь-якому разі була зареєстрована КОРО (див. листи ДФСУ від 01.06.2017 р. № 434/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 09.08.2018 р. № 3489/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, 109.07 БЗ). Якщо ви вважаєте за краще не сперечатися з податківцями, тоді ось їхні рекомендації з цього питання.
Оскільки спеціалізованої форми КОРО для перевізників на сьогодні не існує, то для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом суб’єкт господарювання може використовувати КОРО на господарську одиницю. Форма такої КОРО затверджена наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.
КОРО на господарську одиницю слід зареєструвати у територіальних органах ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання на кожний транспортний засіб (автобус, маршрутне таксі тощо), де продають квитки на автотранспорт.
Заповнювати таку КОРО потрібно на підставі квитанцій, талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, виданих протягом дня.
У графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» КОРО на господарську одиницю зазначають реквізити квитанцій (талонів тощо), виданих протягом дня (першої та останньої). Крім того, в такій КОРО можна створювати додаткові графи та виконувати записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.
Здавання готівки. У розумінні «касового» Положення № 148 (див. п.п. 2 п. 3) кожен транспортний засіб є відокремленим підрозділом, а місце здійснення готівкових розрахунків (тобто салон транспортного засобу) — касою (див. п.п. 8 п. 3).
Пункт 12 Положення № 148 вимагає затвердити на підприємстві (як для себе, так і для відокремлених підрозділів) порядок оприбуткування готівки* в касі, в якому максимально врахувати особливості роботи як підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки до банку).
* Зверніть увагу: п. 13 Положення № 148 на вас не розповсюджується незалежно від того, ведете ви КОРО чи ні (подробиці — у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 41, с. 22).
Саме у цьому документі ви можете прописати усі свої «касові» нюанси, як-от, скажімо:
— строки здавання готівки — після закінчення робочої зміни (або повернення з рейсу, якщо йдеться про міжміські маршрути);
— порядок здавання готівки водіями:
1) до центральної каси підприємства (у робочі години). При цьому приймання готівки від водія (автобуса маршрутного таксі тощо) касир оформлює прибутковим касовим ордером на загальну суму згідно із записом у КОРО. РРО у касі суб’єкта господарювання при оприбуткуванні виручки не застосовується (лист ДФСУ від 02.08.2018 р. № 3393/6/99-99-14-05-01-15/ІПК);
2) самостійно до банку, у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки (так дозволяє робити п. 16 Положення № 148). При цьому оприбуткування готівки підтверджуватиме квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування (п. 29 Положення № 148).