05.12.2019
* Див. постанову ВС від 23.07.2019 р. у справі № 620/3609/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/83356122
На думку податківців, несвоєчасна ЄРПН-реєстрація автоматично накладає на платника штраф згідно зі ст. 1201 ПКУ.
Платник наголошує, що вжив усіх необхідних заходів для того, аби своєчасно зареєструвати ПН. А несвоєчасна ЄРПН-реєстрація відбулася тому, що податківці заблокували платнику дію договору про визнання електронних документів (ДВЕД).
Верховний Суд відхилив доводи податківців. Виходив з того, що в процедурі ЄРПН-реєстрації є дві окремі стадії: (1) подання ПН платником; (2) внесення відомостей до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника і є результатом його дій. На другій стадії платник на ЄРПН-реєстрацію впливати не може.
Як зазначає суд, несвоєчасна ЄРПН-реєстрація ПН відбулася не з вини платника. А це виключає протиправність в його діях, і, як наслідок, платник не може бути притягнутий до відповідальності.
Платник подав ПН від 15.08.2018 р. на ЄРПН-реєстрацію своєчасно і навіть «із запасом» (23.08.2018 р.), при тому що останній день для безштрафної ЄРПН-реєстрації такої ПН — 31.08.2018 р. Однак ПН не було зареєстровано через відсутність укладеного ДВЕД. Адже податківці фактично припинили дію цього договору у зв’язку з тим, що в них, бачте, виникли сумніви щодо ПН, поданої на ЄРПН-реєстрацію.
Однак такі дії податківців є неправомірними. У п. 14 розд. ІІІ Порядку № 557 визначено вичерпний перелік підстав, з яких податківці можуть припинити ДВЕД із власної ініціативи (див. також БЗ 135.03). Жодна з цих підстав не дає податківцям повноважень припиняти ДВЕД, якщо у них є сумніви щодо ПН, поданих на ЄРПН-реєстрацію. У такому випадку вони можуть заблокувати ПН і зажадати від платника пояснень.
У будь-якому разі якщо вини платника у несвоєчасній ЄРПН-реєстрації немає, штрафи, визначені ст. 1201 ПКУ, не застосовуються. Крім того, суд чітко зазначив: ЄРПН-штраф до платника можна застосовувати, тільки якщо платник не вчинив ті дії, які від нього залежали. Тобто не подав ПН/РК на ЄРПН-реєстрацію. Якщо ж ПН/РК подано своєчасно, але своєчасно не зареєстровано із незалежних від платника причин, ЄРПН-штрафів бути не повинно.
Це дуже важливий висновок. Адже його можна застосовувати не тільки в тому випадку, якщо податківці раптом незаконно припинять ДВЕД. Позиція Верховного Суду стане платникам у пригоді й у випадку несвоєчасного збільшення ліміту, несвоєчасного отримання «зменшуючого» РК або ЄРПН-реєстрації із запізненням через технічні причини.
Візьмемо для прикладу ситуацію, коли ПН від 30.03.2018 р. подано на реєстрацію 15.04.2018 р. о 18:31 (тобто своєчасно), а ЄРПН-реєстрація відбулася 16.04.2018 р. о 08:13 (тобто з порушенням строків). На жаль, у таких випадках навіть суди подекуди стають на бік податківців (див. рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2019 р. у справі № 640/19880/18**).
** Див. reyestr.court.gov.ua/Review/85223997
Сподіваємося, що вищенаведена думка Верховного Суду вплине не тільки на податківців, а й на суди нижчих інстанцій. Тим більше, аналогічні рішення вже мали місце раніше (про них читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 10, с. 16; 2019, № 17, с. 18).