Засновник вносить витрати до статутного капіталу ТОВ?!

Щоб визначити, а чи законно вносити витрати учасника до статутного капіталу ТОВ, нам потрібно відповісти на два запитання:

1. Чи є в цьому випадку ТОВ боржником учасника?

2. Чи можна вносити заборгованість ТОВ перед його учасником до статутного капіталу?

Що ж, відповідатимемо по порядку ☺.

Чи виник борг у ТОВ (запитання № 1)?

По суті, після реєстрації товариства учасник не може діяти від його імені просто так, без будь-яких документів. Здійснювати ті чи інші дії без довіреності можуть лише директор та інші посадові особи (наприклад, ті, хто зазначений як підписант у ЄДР* згідно з п. 13 ст. 9 Закону № 755).

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

У цій ситуації можна скористатися договором доручення. Нотаріального посвідчення цей документ не потребує. Оскільки довіритель зобов’язаний (якщо інше не встановлено в договорі) відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення (п. 2 ч. 2 ст. 1007 ЦКУ), то ось вам і заборгованість товариства перед учасником.

Тобто в учасника з’являється право вимоги до ТОВ. Проте зверніть тут увагу на такі нюанси:

— учасникові-повіреному потрібно буде відзвітувати про виконання доручення (п. 2 ч. 1 ст. 1006 ЦКУ).

Форма звіту законом не встановлена, тому можна скористатися формою авансового звіту;

— з квитанції, у якій зазначаються реквізити платника, повинно бути зрозуміло, що платіж здійснюється від імені ТОВ через учасника (наприклад, у реквізиті «Платник» зазначено: /найменування ТОВ/ «через» /П. І. Б. учасника/. А в реквізиті «Призначення платежу» — реквізити договору купівлі-продажу/надання послуг/виконання робіт для ТОВ).

Тепер що стосується запитання № 2 (про можливість внести до статутного капіталу право вимоги).

Нагадаємо: раніше будь-яку заборгованість ТОВ перед учасником товариства внести до статутного капіталу було неможливо.

Причиною слугували положення ч. 2 ст. 144 ЦКУ (втратила чинність), що забороняли припиняти зобов’язання за внеском до статутного капіталу зарахуванням вимог до товариства. Проте з набранням чинності Законом про ТОВ ця заборона була знята. Адже положення ст. 144 ЦКУ скасували. Сам же Закон про ТОВ подібних обмежень не містить. Хіба що вони встановлені у вашому статуті.

Крім того, такий вклад допустимий ще й тому, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13 Закону про ТОВ). У свою чергу, під майном розуміються й майнові права (ч. 1 ст. 190 ЦКУ).

А це означає, що право вимоги учасника до ТОВ може стати внеском до статутного капіталу. Звідси висновок:

Те, що квитанції та чеки, які підтверджують витрати, датовані по-різному — не перешкода. Адже в нашому випадку йтиметься все ж про право вимоги на всю суму витрат сукупно. Але й це не так важливо, оскільки ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ дозволяє вносити суму вкладу частинами. Головне — укластися у строк, установлений законом і статутом.

Із законністю розібралися, переходимо до бухобліку.

Приклад. Фізична особа-засновник підприємства поніс до відкриття поточного рахунку під витрати на:

— підключення Інтернету (у тому числі витрати на абонплату) на суму 4000 грн.;

— установку бухгалтерського програмного забезпечення на суму 8000 грн.;

— придбання замків та інших цінностей на суму 5000 грн.

Суму цих витрат вирішено зарахувати в рахунок погашення внеску до статутного капіталу, який повинен внести цей засновник.

Розмір статутного капіталу становить 100000 грн.

При цьому тільки 60 % статуного капіталу має внести фізична особа, інші 40 % статуного капіталу вносить юридична особа.

Частину внеску до статного капіталу, яку не покриють затрати, зроблені фізичною особою до відкриття рахунку, покриє фізична особа грошовими коштами.

Формуємо статутний капітал за рахунок витрат фізособи-засновника