18.11.2019
* officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/397032.html
Довгострокові зобов’язання/заборгованості у фінзвітності відображаємо за теперішньою (дисконтованою) вартістю й амортизуємо дисконт до погашення. За ставку дисконту беремо середньорічну ставку рефінансування НБУ
Податківці поспішили попередити платників про дисконтування довгострокової кредиторської/дебіторської заборгованості та вплив фінансових доходів і фінансових витрат у момент її виникнення і при подальшій амортизації дисконту на об’єкт оподаткування податком на прибуток — фінрезультат.
Проте в частині методики відображення у фінзвітності довгострокових боргів — за теперішньою (дисконтованою) вартістю, по суті, нічого нового не говорять. А гнуть свою стару, що охоплює всі П(С)БО, версію. Що хотілося б виділити з цих сумбурних пояснень?
По-перше, незважаючи на те, що зміни, які хвилюють нас, благополучно діють з 29.10.2019 р., тобто вже як два тижні, в консультації ріже око цитування старої норми: «…згідно з п. 10 П(С)БО 11 …довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі за теперішньою вартістю». Нагадаємо, що застереження про відсоткові зобов’язання виключене. У цьому ж і є сіль змін! Але податківці сліпо коментують зміни, не помітивши, по суті, самі зміни.
По-друге, по накатаній з минулого розповідають про облік кредиторської заборгованості за амортизованою собівартістю, подальшу амортизацію отриманого дисконту з використанням методу ефективної ставки відсотка і з відображенням суми дисконту на кожну дату балансу до погашення заборгованості.
Тоді як саме поняття амортизованої собівартості до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і П(С)БО 11 «Зобов’язання» абсолютно не має жодного стосунку. В оновлених П(С)БО 10 і П(С)БО 11, як і раніше, немає ані слова про облік довгострокових зобов’язань/дебіторської заборгованості за амортизованою собівартістю. Її на дату балансу оцінюють за теперішньою вартістю, і крапка. До чого тут метод ефективної ставки відсотка й амортизація дисконту? Не зрозуміло. Напевно, для солідності ☺.
По-третє, наводять формулу розрахунку теперішньої вартості. Але тут без особливих варіантів. Це загальноприйнята формула, якою, як правило, користуються при дисконтуванні грошових потоків:
РV = FV : (1 + i)n,
де PV — теперішня (поточна) вартість;
FV — майбутня вартість. Тобто, по суті, ті платежі, які сплачуватимуться при поверненні суми;
і — ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ);
n — кількість періодів до дати погашення.
Зверніть увагу! Податківці, як і раніше, орієнтують платників при розрахунку теперішньої вартості застосовувати «середню річну облікову ставку рефінансування НБУ». Вона трохи вища за облікову ставку НБУ, але зараз дуже близька до неї.
По-четверте, податківці абсолютно нічого не говорять про необхідність перерахунку старих періодів. Попереджають про відображення наслідків дисконтування тільки в поточних фінзвітності і декларації з податку на прибуток. І це поки що радує.
Як зауважують податківці, при складанні декларації з податку на прибуток та перенесенні показників фінансової звітності до неї необхідно уважно проаналізувати дані аналітичного обліку бухгалтерських рахунків «Інші фінансові доходи», «Інші витрати», субрахунків «Результати фінансових операцій», «Розрахунки з іншими кредиторами», «Розрахунки з іншими дебіторами». А також показники рядків 2220 «Інші фінансові доходи» та 2270 «Інші витрати» Звіту про фінансові результати (форма № 2).
Чекаємо тепер на пояснення від Мінфіну.
Детально про методику дисконтування див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 90, с. 2.