25.11.2019

Долар-євро: конвертація та погашення боргу

Здійснено конвертацію валюти з доларів у євро і погашено заборгованість перед контрагентом у євро (за договором із контрагентом постачання здійснюється в доларах, платіж — в євро). Як відобразити ці операції в бухгалтерському обліку?

Нашого читача цікавить порядок відображення в обліку двох операцій:

1) конвертація валюти;

2) погашення заборгованості перед контрагентом валютою, що відрізняється від валюти контракту.

Але перш ніж говорити про облік, давайте розберемося в правомірності здійснення другої операції.

Платіж в іншій валюті: коли можна?

Очевидно, що взаємовідносини із закордонним контрагентом установлюються згідно з укладеним із ним зовнішньоекономічним контрактом. Тому порядок здійснення розрахунків, у тому числі й валюта, в якій погашається заборгованість, повинні відповідати умовам контракту. А з боку закону тут жодних обмежень немає.

Чинне валютне законодавство дозволяє встановлювати ціни в одній валюті, а оплату здійснювати в іншій

Так, згідно із законодавством валюта ціни і валюта платежу — це два різні поняття (пп. 1, 2 п. 3 Інструкції № 7*). Валюта ціни — це будь-яка валюта, в якій установлюється згідно з умовами договору ціна товару. Тобто валюта, в якій ціни на товари (роботи, послуги) зазначені в договорі і в документах на відвантаження товарів (надання послуг, виконання робіт): інвойсах, CMR, актах виконаних робіт тощо. А валюта платежу — це будь-яка валюта, в якій здійснюється згідно з умовами договору оплата товару. Як валюту ціни, так і валюту платежу зазначають при складанні ЗЕД-договорів як їхні основні умови (пп. 1.6 і 1.7 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201).

* Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

Тож вибір тієї або іншої валюти — цілком і повністю прерогатива сторін договору. Але якщо згідно з контрактом валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то виникає запитання: за яким курсом здійснювати перерахунок з однієї валюти в іншу?

Зазвичай порядок такого перерахунку також установлюють у тексті ЗЕД-договору. При цьому контрагентам варто обумовити два моменти:

— дату проведення перерахунку валюти ціни договору у валюту платежу;

— валютний курс, за яким проводитиметься такий перерахунок.

До речі, формулюючи текст цих пунктів ЗЕД-контракту, резидент може керуватися валютно-ціновими застереженнями, які наведені в додатку 2 до спільної постанови КМУ і НБУ від 21.06.95 р. № 444.

А валютний нагляд?

Імпортна операція, здійснена нашим читачем, під валютний нагляд не потрапляє (оскільки тут йдеться про імпорт з подальшою оплатою). А ось у разі передоплаченого імпорту або ж при експорті з постоплатою банк контролює дотримання граничних строків розрахунків за такими операціями (п. 6 Інструкції № 7**). Вони мають бути закриті у межах 365 календарних днів (п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5).

** Не поширюється на експортні/імпортні операції в незначному розмірі (екв. 150000 грн.), крім дроблення операцій (п. 22 Положення № 5).

Чи завершить банк валютний нагляд у разі, якщо оплата буде здійснена в іншій валюті?

Якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, банк з метою валютного нагляду за повнотою розрахунків використовує умови перерахунку, передбачені в договорі. Якщо ж в договорі таких умов немає (чи вони не дозволяють однозначно визначити крос-курс, за яким здійснюється перерахунок), то з метою валютного нагляду банк використовуватиме офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату платежу. Наприклад, якщо на дату платежу курс НБУ гривні до євро становить 28 грн./€, а курс долара — 25,2 грн./$, то згідно з розрахунками банку передоплату в сумі €9000 закриє імпорт на суму $10000 (28 грн./€ : 25,2 грн./$ х €9000). Цей же курс використовується у разі, якщо у банку є підстави вважати, що експортна/імпортна операція може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог законодавства України і призводить/може призвести до неотримання/недоотримання грошових коштів/товарів резидентом (п. 17 Інструкції № 7).

Тобто в деяких випадках (а саме: коли порядок перерахунку не прописаний у договорі або умови перерахунку, на думку банку, є недостатньо однозначними або незаконними) сума заборгованості, розрахована банком з метою валютного нагляду, може відрізнятися від суми, сплаченої контрагентові. Але навіть така відмінність ще не говорить про те, що банк не зможе завершити за цією операцією валютний нагляд і підприємству загрожує пеня за прострочення розрахунків у ЗЕД у розмірі 0,3 % суми недоотриманих коштів/товару, що недопостачає, за кожен день прострочення, але не більше простроченої суми (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII). Якщо сума відмінності виявиться незначною (у межах суми, еквівалентної 150000 грн., перерахованої за курсом НБУ на дату останньої події за цією операцією), валютний нагляд буде успішно завершений (п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7). Тож такі «незначні» огріхи цілком допустимі.

Відображаємо в обліку

Валютні операції при їх первісному визнанні відображають в обліку у валюті звітності (гривні) шляхом перерахунку суми в інвалюті за курсом НБУ на дату здійснення операції (п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). Монетарні статті балансу надалі перераховують — на кожну дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції за ними розраховують курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21). А немонетарні статті перерахунку не підлягають. Додатну курсову різницю відображають у складі інших операційних доходів — на субрахунку 714, а від’ємну у складі інших операційних витрат — на субрахунку 945.

Конвертація валюти. При конвертації відбувається списання однієї і зарахування на рахунок іншої валюти. Залишок коштів на валютних рахунках підприємства — монетарна стаття балансу. Тому на кожну дату балансу, а також на дату здійснення операції за нею розраховують курсові різниці. Крім того, якщо крос-курс, розрахований виходячи з офіційних курсів гривні до інвалют, установлених НБУ, відрізняється від крос-курсу, за яким здійснена конвертація на валютному ринку, у підприємства виникнуть різниці, які відображають у складі витрат (якщо крос-курс, розрахований виходячи з курсів НБУ, нижче), — на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти», або у складі доходів (якщо крос-курс, розрахований виходячи з офіційних курсів НБУ, вище) — на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти».

Погашення заборгованості іншою валютою. Заборгованість перед нерезидентом, яка погашена іншою валютою, в обліку необхідно перерахувати (в порядку перерахунку, прописаному в контракті). Якщо згідно з умовами договору сторони при проведенні перерахунку орієнтуються не на офіційний курс гривні до інвалют, установлений НБУ на дату здійснення платежу, то в підприємства-резидента може виникнути гривнева різниця між курсом перерахунку і курсом НБУ, за яким відображена заборгованість. Такі різниці відображають: додатні — на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», від’ємні — на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

В іншому ж операції за «двовалютними» договорами відображають за загальними правилами П(С)БО 21 (ср. ). Оскільки в нашому випадку першою подією було отримання товарів, то первісна вартість імпортних товарів була визначена за курсом гривні до валюти контракту (ціни), установленим НБУ на дату їх отримання (п. 5 П(С)БО 21), а кредиторська заборгованість перед іноземним постачальником за отримані, але не оплачені товари і на дату балансу, і на дату здійснення господарської операції (тобто на дату погашення заборгованості) повинна перераховуватися. Детальніше про облік валютних операцій в обліку див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 35-36, с. 3.

Приклад. В обліку підприємства значиться заборгованість перед нерезидентом у сумі $10000. Згідно з контрактом оплата здійснюється в євро виходячи з крос-курсу 0,95 €/$. Тобто підприємство повинно сплатити €9500. З метою здійснення оплати підприємство конвертувало долари. Максимальний крос-курс становив 1,15 $/€, реальний — 1,12 $/€. Відповідно для обміну перераховано: €9500 х 1,15 = 10925$. Інвалютна заборгованість і кошти на валютному рахунку значаться в обліку за курсом 24,8 грн./$.

Конвертація та погашення валютного боргу в обліку

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

€/грн.,

$/грн.

Дт

Кт

Конвертація валюти

1

Перераховано з доларового рахунку валюту для обміну (курс НБУ — 25,0 грн./$)

334

312/$

$10925

273125

2

Відображено курсову різницю на дату здійснення операції ($10925 х (25,0 грн./$ - 24,8 грн./$))

312/$

714

2185

3

Відображено суму комісійної винагороди банку за конвертацію (273125 грн. х 0,2 %)

92

311

546,25

4

Зараховано придбані євро на поточний валютний рахунок (курс НБУ — 27,8 грн./€)

312/€

334

€9500

264100

5

Повернено невикористані долари на рахунок

€9500 х (1,15 $/€ - 1,12 $/€) = $285

(курс НБУ — 25,0 грн./$)

312/$

334

$285

7125

6

Відображено результат від конвертації валюти

(€9500 х 27,80 грн./€ - $10640 х 25,00 грн./$)

942

334

1900

Погашення заборгованості перед нерезидентом

1

Переведено заборгованість із заборгованості в доларах у заборгованість в євро на дату платежу нерезидента ($10000 х 0,95) (курс НБУ — 28,0 грн./€)

632/$

632/€

€9500

266000

2

Відображено курсову різницю на дату погашення доларової заборгованості (курс НБУ — 25,0 грн./$)

($10000 х (25,0 грн./$ - 24,8 грн./$)

945

632/$

2000

3

Відображено результат від конвертації заборгованості (€9500 х 28,0 грн./€ - $10000 х 25,0 грн./$)

949

632/$

16000

4

Перераховано оплату нерезиденту (курс НБУ — 28,0 грн./€)

632/€

312/€

€9500

266000

5

Відображено курсову різницю на дату здійснення платежу (€9500 х (28,0 грн./€ - 27,8 грн./€)

312/€

714

1900