02.09.2019
Відразу скажемо: теоретично виправляти помилку в реквізиті «Зведена податкова накладна» необхідності немає. Проте податківці з цього приводу висловлюються не так оптимістично. На їх думку, зведена ПН без відповідної позначки не може бути підставою для відображення податкового кредиту (ПК) покупцем (див. лист ДФСУ від 18.04.2019 р. № 1671/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тож на практиці остаточне рішення — виправляти або не виправляти — залежить:
— по-перше, від того, на кого виписана зведена ПН — на платника або неплатника ПДВ;
— по-друге, від того, чи готовий ваш покупець доводити фіскалам необґрунтованість їх аргументів.
У згаданому листі податківці визнають, що код ознаки, який зазначається у верхній лівій табличній частині ПН у полі «Зведена податкова накладна», не є обов’язковим реквізитом ПН. І говорять, що ця ознака свідчить про окремий характер операцій, за результатами здійснення яких складається така ПН і визначаються податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ. Потім фіскали згадують норму з п. 44.1 ПКУ про те, що платникам забороняється формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинкою. І роблять вражаючий висновок: якщо платник при складанні зведеної ПН помилково не проставив ознаку в полі «Зведена податкова накладна», то така ПН не відповідає суті здійсненої операції, на яку вона складена, і первинним бухгалтерським документам.
От тобі й маєш! Логіка у фіскалів, вочевидь, така: немає «зведеної» позначки, отже, ПН не зведена. А для складання звичайної ПН на відповідну суму у платника підстав немає (на дату її складання відсутня оподатковувана операція на таку суму). До речі, про можливість саме такого підходу ми попереджали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 44.
На наш погляд, підхід фіскалів по суті не правильний. Ознака зведеності дійсно свідчить про окремий характер операцій, за результатами здійснення яких і складається відповідна ПН. Проте відсутність цієї ознаки в ПН на характер здійснених операцій ніяк не впливає.
Тобто ритмічні/безперервні постачання, що стали підставою для складання зведеної ПН, не стануть раптом не ритмічними тому, що в ПН не вказали ознаку зведеності. А первинні документи (видаткові накладні/акти та платіжні доручення/виписки банку) наявну ритмічність успішно підтверджують. І жодної невідповідності тут якраз-таки немає.
Тому ми вважаємо, що відсутність «зведеної» ознаки у зведеній ПН говорить тільки про те, що платник припустився помилки при складанні ПН (оскільки необхідність заповнення «зведеного» реквізиту передбачена пп. 11 і 19 Порядку № 1307*). Але ця помилка не робить зведену ПН звичайною. Адже зведеною/звичайною ПН робить не лише і не стільки сама позначка про зведеність, а відображені в ній господарські операції.
* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Жодної відповідальності за таку помилку ПКУ не передбачає. Та й адмінвідповідальність згідно зі ст. 1631 КпАП тут теж не загрожує. Адже впливу на задекларовані ПЗ наша помилка вже точно не чинить (див. листи ДФСУ від 17.02.2016 р. № 3567/6/99-99-10-03-02-15, від 04.02.2016 р. № 2368/6/99-99-19-03-02-15, а також БЗ 101.27).
Для покупця — платника ПДВ, що отримав зведену ПН без відповідної позначки, теж жодної небезпеки бути не повинно. Оскільки цей реквізит не належить до обов’язкових реквізитів ПН із п. 201.1 ПКУ, то й помилка в ньому не повинна вплинути на податковокредитне право покупця.
Незважаючи на суттєвий характер (на думку податківців) помилки, якої припустилися, неприємні наслідки (втрату права на ПК) вони пророкують тільки покупцеві — платнику ПДВ. Тобто
самому постачальникові, який помилився при складанні зведеної ПН, така помилка нічим не загрожує
Тому якщо ознака зведеності не проставлена в ритмічній зведеній ПН, виписаній на неПДВшника, «компенсуючій» або «мінбазній» зведеній ПН, то таку помилку вже точно можна не виправляти.
Якщо ж помилки припустилися в ритмічній зведеній ПН, виписаній на платника ПДВ, то краще її все ж відкоригувати. Інакше податківці при перевірці покупця можуть спробувати зняти ПК, відображений на підставі «безозначної» зведеної ПН.
Для виправлення такої помилки фіскали рекомендують постачальникові:
1) скласти обнуляючий розрахунок коригування (РК) до помилкової ПН;
2) на дату виникнення ПЗ скласти правильну ПН із зазначенням коду ознаки в полі «Зведена податкова накладна» і зареєструвати її в ЄРПН.
Така правильно складена ПН після її реєстрації в ЄРПН, на їх думку, і стане підставою для включення покупцем зазначених у ній сум ПДВ до складу ПК. Аналогічний порядок виправлення такої помилки податківці озвучують і в БЗ 101.15 (ср. ).
Врахуйте: якщо дата виписування помилкової ПН і виправляючого РК до неї припадуть на різні періоди, то після подання декларації за період складання РК неминуче вискочить ∑Перевищ. Щоб цього уникнути, рекомендуємо спочатку скласти правильну ПН, а потім уже обнуляючий РК з типом причини «20». Щоправда, для реєстрації ПН у такому разі знадобиться додаткова сума регліміту, але він відновиться вже при реєстрації РК.
І ще: якщо на дату виправлення помилки терміни реєстрації ПН з п. 201.10 ПКУ вже минуть, підприємству доведеться заплатити штраф, передбачений п. 1201.1 ПКУ.
А ось виправити помилку в ознаці, дотримуючись застереження абзацу п’ятого* п. 21 Порядку № 1307 шляхом складання виправляючого РК, у цьому випадку не вийде. Адже РК не містить реквізиту «Зведена податкова накладна». Заповнити в ньому реквізит «До зведеної податкової накладної» теж не вийде — програмне забезпечення такий РК просто не пропустить.
* Ним урегульований порядок виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних зі зміною компенсації вартості товарів/послуг.
Наявність «зведеної» відмітки у звичайній ПН (так само, як і її відсутність у зведеній ПН), вірогідно, нічим платникам не загрожує. Хоча податківці і тут можуть угледіти невідповідність первинним документам. Тому таку помилку в ПН, виписаних на ПДВшників, безумовно, безпечніше виправити.