16.09.2019

Один РРО на кілька адрес: чи таке можливо?

Підприємство має кілька торговельних майданчиків у різних районах, які надає іншим суб’єктам господарювання під розміщення їхніх об’єктів торгівлі. Для збирання готівкової плати за ці послуги підприємство зареєструвало по одному міні-РРО за адресою кожного з таких майданчиків, хоча для оптимізації роботи підприємства достатньо було б і одного касового апарата. Податківці порадили зареєструвати резервний РРО і використовувати його на всіх майданчиках, але є сумнів у правильності такої поради. Чи можна зареєструвати один РРО за місцезнаходженням підприємства і при необхідності приймати через нього готівку за будь-якою адресою?

За загальним правилом РРО реєструють у контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547*). Відповідальна особа контролюючого органу вносить до реєстраційного посвідчення записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО.

* Порядок реєстрації та застосування РРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Під господарською одиницею при цьому розуміють стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. Адресою господарської одиниці є адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди (п. 3 розд. І Порядку № 547).

З урахуванням наведених норм дії підприємства можна вважати загалом правильними. А от пораду ваших податківців щодо резервного РРО інакше як обманом не назвеш. Дивіться чому.

З одного боку, з резервним РРО дійсно можна працювати на кількох господарських одиницях суб’єкта господарювання. Про це свідчить п. 20 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547, згідно з яким у реєстраційному посвідченні резервного РРО зазначають назву та адресу господарської одиниці, де він буде зберігатися, а також назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися.

Однак призначення резервного РРО зовсім не в тому, щоб по черзі працювати на ньому на кожній із господарських одиниць. Для постійної роботи там мають бути зареєстровані основні РРО. А резервний РРО можна використовувати лише на період виходу з ладу основного РРО та здійснення його ремонту (ст. 5 Закону про РРО**). Отже, як бачимо, резервний РРО — не вихід. Крім того, є ризик, що фіскали визнають роботу через резервний РРО за відсутності підстав для його використання такою, що здійснювалася не через належним чином зареєстрований касовий апарат. А всі чеки, вибиті на резервному РРО, не приймуть як розрахункові, що загрожує штрафами згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (детальніше про штрафи читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 85).

** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Як же тоді вирішити головне завдання підприємства — позбутися решти РРО, залишивши для роботи лише один, який би не був прив’язаний до якоїсь конкретної господарської одиниці?

Вважаємо, що у ситуації, яка тут розглядається, можна скористатися офіційною рекомендацією податківців (див. 109.07 БЗ, лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 19.03.2019 р. № 1111/ІПК/20-40-13-02-10): якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю (надання послуг) за місцезнаходженням покупця (замовника), то в реєстраційному посвідченні на РРО у графі «Назва господарської одиниці» зазначається найменування суб’єкта господарювання, а в графі «Адреса господарської одиниці» проставляється адреса суб’єкта господарювання (основне місце обліку як платника податків).