Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ

Кого можуть притягнути до відповідальності?

Згідно із Законом про РРО до відповідальності можуть притягнути:

1) суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції за товари (послуги);

2) уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

3) суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

4) ЦСО, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом РРО;

5) суб’єктів господарювання, що реалізовують РРО;

6) виробників РРО;

7) посадових осіб* і осіб, які здійснюють розрахункові операції

* Як випливає з листів Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю при МВС України від 25.05.2011 р. № 5/3614 і Держпраці від 15.06.2011 р. № 216/0/6/46-11, підприємець може бути визнаний службовою (посадовою) особою тільки тоді, коли в нього реально виникає можливість виконувати організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки. У цих випадках ФОП може нести адміністративну відповідальність так само, як і звичайні посадові особи (див. також лист Мін’юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548).

Хто здійснює контроль у сфері застосування РРО?

Згідно зі ст. 15 Закону про РРО контроль за дотриманням РРО-законодавства здійснюють:

а) органи ДФСУ — у загальному випадку (в процесі документальних і фактичних перевірок);

б) НБУ та органи ДФСУ — у частині здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Який порядок застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання?

Орган ДФСУ виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення за формою «С» (розд. ІІ Порядку № 1204, додаток 10 до цього Порядку). Таке повідомлення-рішення надсилається (вручається) суб’єкту господарювання (ст. 58 і п. 116.1 ПКУ). Отримавши податкове повідомлення-рішення, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити зазначену суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку (п. 57.3 ПКУ). В останньому випадку (якщо суд підтвердив суму штрафу) строк сплати суми, зазначеної в повідомленні-рішенні, — 10 календарних днів, наступних за днем набрання законної сили рішенням суду (див. підкатегорію 133.05 БЗ).

Якщо протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення-рішення (чи з дня погодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) сума не сплачена, вона отримує статус податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня

Які строки давності застосовують до штрафних санкцій, що накладаються на суб’єктів господарювання?

До порушень у сфері РРО застосовується загальний строк давності, передбачений ПКУ. Тобто йдеться про 1095-денний строк, у той час як 6-місячний строк згідно зі ст. 250 ГКУ в цьому випадку не застосовується. Підтверджують це й фіскали (див. лист ДФСУ від 11.08.2016 р. № 17492/6/99-99-15-02-02-15)

Як притягають до відповідальності посадових осіб і осіб, що здійснюють розрахункові операції?

Зазначені особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності за ст. 155¹ КУпАП. При цьому фіскали складають тільки протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУоАП). Розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, районні, районні в місті, міські або міськрайонні суди на підставі протоколів, складених посадовими особами органів ДФСУ (ст. 221 КУпАП)

Які строки давності для застосування адмінштрафів?

Такі строки становлять 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а якщо правопорушення триваюче — 3 місяці з дня його виявлення (тобто складання акта перевірки, в якому таке порушення зафіксовано). До закінчення зазначеного строку орган ДФСУ повинен встигнути скласти і передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу і винести постанову про накладення штрафу (ст. 38 КУпАП)

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

Якщо порушення вчинено вперше* — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)**

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під вчиненням порушення вперше законодавець мав на увазі «вперше протягом календарного року», а не вперше за весь період діяльності суб’єкта господарювання. При цьому фіскали вважають другим (і наступними) вчинення будь-якого з наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО видів порушень (див. пп. 1 — 4 цієї таблиці), а не тільки того ж самого. Якщо при перевірці виявляють одразу декілька видів порушень, то одне з них податківці вважають першим і штрафують «однією гривнею», а до другого (і решти) застосовують 100-процентний штраф. Такий підхід викладено у листі ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34 і в підкатегорії 109.20 БЗ. Схоже, що до такого ж висновку схиляються і суди (див. постанову Тернопільського окружного адмінсуду від 18.01.2016 р. у справі № 819/3514/15, а також постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 12.04.2017 р. у справі № 876/2753/16, що стосується того ж спору).

** Штраф визначають виходячи із суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції.

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи*

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Майте на увазі: якщо використовується РРО, строк експлуатації якого закінчився, усі розрахункові операції, проведені через такий РРО, будуть розцінені фіскалами як непроведені через РРО з фіскальним режимом роботи. Фіскали наполягають, що такий касовий апарат не є РРО в розумінні Закону про РРО (підкатегорія 109.20 БЗ). А ось використання РРО в період, коли в суб’єкта господарювання немає чинного договору на його обслуговування із ЦСО, штрафних санкцій не спричинить. Адже законодавство відповідальності за такі дії не передбачає (див. консультацію в підкатегорії 109.20 БЗ).

3

Невідповідність у юридичних осіб* суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків** сумі коштів, зазначеній у денному звіті***, більш ніж на 10 % мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (у 2019 році — 417,30 грн.), а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня****

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Штрафувати за таку розбіжність можуть виключно юридичних осіб. Фізособам-підприємцям відповідальність за це не загрожує.

** Якщо вся сума готівкової виручки не поміщається в скриньці РРО, фіскали допускають, щоб суб’єкт господарювання зберігав частину своєї виручки в сейфі. Але за умови, що цей сейф перебуває на місці проведення розрахунків. У цьому випадку сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків визначатиметься сукупно (у скриньці РРО і в сейфі разом). При цьому слід застерегти таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству, у якому зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, повинна зберігатися тільки виручка від реалізації з використанням РРО (див. підкатегорію 109.02 БЗ, а також листи ДФСУ від 03.07.2017 р. № 937/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і ГУ ДФС у Волинській обл. від 24.05.2018 р. № 2301/ІПК/03-20-14-05-11).

*** Різні моделі РРО можуть обнуляти чи не обнуляти суму «кінцевого залишку» (тобто коштів, що зберігаються в скриньці РРО) при виконанні Z-звіту. У разі коли таке обнулення відбувається, готівка з попереднього дня, що зберігається на місці проведення розрахунків, до реєстрації першої розрахункової операції має бути зареєстрована (внесена) через РРО з використанням операції «службове внесення» (п. 6 розд. III Порядку № 547-1). Якщо цього не зробити, сума в скриньці РРО не відповідатиме денному звіту.

**** Якщо читати текст норми буквально, то виходить, що 10-процентне відхилення не може застосовуватися при використанні РК. Водночас, якщо підходити системно, то «люфт», який не штрафується, повинен був би поширюватися і на такі випадки. На жаль, дотепер фіскали із цього приводу не висловилися.

4

Нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій*, або проведення розрахункової операції без використання РК на окремому господарському об’єкті

Якщо порушення вчинено вперше — штраф у розмірі 1 грн.

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Відсутність у чеку РРО хоча б одного з обов’язкових реквізитів прирівнюється до нероздрукування розрахункового документа (п. 3 розд. I Положення № 13). Про це фіскали нагадують у підкатегорії 109.20 БЗ. Тому стежте за стрічкою в гнізді касового апарату, щоб чек РРО роздрукувався повністю.

5

Невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО

Штраф* у розмірі 20 нмдг** (340 грн.)

П. 3 ст. 17 Закону про РРО

6

Використання незареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання

7

Незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку***

* Згідно зі ст. 5 Закону про РРО РК використовують у разі виходу РРО з ладу і відключення електроенергії на місці проведення розрахунків. Але! Наказ № 773 дозволив суб’єктам господарювання з 01.10.2018 р. відмовитися від КОРО, зареєстрованих на РРО (див. наш коментар до цього наказу в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 2). Якщо ви вже встигли скористатися цим і відмовилися від КОРО, то при виході РРО з ладу вам допоможе тільки резервний РРО. А при відключенні електроенергії доведеться або відправляти покупців для оплати до найближчого банку, або зовсім не проводити розрахункові операції. У будь-якому випадку, якщо ви відмовилися від КОРО, зареєстрованої на РРО, вам цей штраф уже не загрожує. Оскільки ви вже не маєте права застосовувати КОРО і РК у випадках, передбачених ст. 5 Закону про РРО.

** Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

*** У Законі про РРО, як і раніше, міститься норма, згідно з якою зберігання використаних КОРО і РК передбачено протягом 3 років після їх закінчення (п. 6 ст. 3 Закону про РРО). Звертаємо увагу: відмова від КОРО на підставі наказу № 773 не звільняє від обов’язку зберігати КОРО і РК згідно зі ст. 3 Закону про РРО (див. п. 14 гл. 4 розд. II і п. 11 гл. 2 розд. III Порядку № 547-2). Але якщо за незберігання КОРО фіскали штрафують згідно з п. 121.1 ПКУ (див. підкатегорію 109.20 БЗ), то за незберігання РК — згідно з п. 3 ст. 17 Закону про РРО.

8

Невиконання друку контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

9

Спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі

10

Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості

Штраф у розмірі 5 нмдг (85 грн.)

П. 6 ст. 17 Закону про РРО

11

Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій в установленому порядку*

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

12

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті

* Тут ідеться про тих виробників, які через касу продають продукцію власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, ліків та медвиробів). Детальніше про це читайте на с. 6.

13

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби ЦСО

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

14

Неподання до органів ДФСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК і копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків (Z-звітів) з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку у разі обов’язковості їх подання*

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 9 ст. 17 Закону про РРО

* Якщо неподання електронної РРО-звітності фіскалам відбувається внаслідок пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії або ремонту модема, то штраф за неподання такої звітності до суб’єкта господарювання не застосовується. Але при цьому податківці висувають такі умови: строк неподання не перевищує 7 робочих днів і є відповідні підтвердні документи. Якщо ж провайдери, енергопостачальники або ЦСО не можуть відновити роботу мережі або модема за цей строк, фіскали рекомендують суб’єктам господарювання вимагати від зазначених служб дотримання норм чинного законодавства щодо строків усунення поломок (див. підкатегорію 109.20 БЗ). Але штраф на постраждалого суб’єкта господарювання, очевидно, все одно накладуть.

15

Реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку*

Штраф у розмірі подвійної вартості неоприбуткованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

Ст. 20 Закону про РРО

* Цей штраф не застосовується до фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ. Річ у тому, що на таких ФОП не поширюється вимога про обов’язкове ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації (абзац другий п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Фіскали, щоправда з посиланням на п. 44.3 ПКУ, люблять наполягати, що й у ФОП-безПДВшників на єдиному податку мають бути первинні документи на придбаний товар (див. консультацію в підкатегорії 107.11 БЗ). Нашу думку із цього питання читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 81, с. 22.

16

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, що здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.)

Ч. 1 ст. 155¹ КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

17

Дії, зазначені в п. 16 цієї таблиці, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення

Штраф на осіб, що здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

Ч. 2 ст. 155¹ КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)