17.12.2020

Призупинення діяльності: якщо працівники залишилися без зарплати

Якщо підприємство з низки причин планує призупинити діяльність, то завдання про те, що робити в такому разі з працівниками, легких і простих вирішень не має. Тут і варіантів-то небагато: оформлення простою, відпустка за свій рахунок або звільнення. Який із варіантів обрати? Відповідь на це запитання не найочевидніша. Подробиці читайте далі.

Сьогодні найбільш ходовий на практиці варіант у разі призупинення діяльності підприємства — відправлення працівників у відпустки за свій рахунок на період карантину (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Тут для підприємства мінусів практично немає. Поготів, що карантин постійно продовжується. Але є мінуси для працівників. Вони залишаються без засобів для існування.

Ну й, крім того, такий варіант не можна буде використовувати в «позакарантинний» час, тобто якщо діяльність підприємства буде призупинена й після завершення карантину.

Чи є варіант вирішення цієї проблеми на вигідних для двох сторін умовах? Так. Але він вимагає максимальної довіри з боку працівника до свого роботодавця. Тому очевидно, що далеко не всі будуть готові на цей варіант піти. Проте ситуації бувають різними і, можливо, саме на вашому підприємстві й у вашій ситуації це буде найприйнятніший варіант.

Про що ж ідеться? Ми б назвали цей варіант — тимчасове звільнення.

Його суть полягає в такому. На період призупинення діяльності ви звільняєте працівників.

Вони, у свою чергу, не сидять удома склавши руки, а йдуть реєструватися до центру зайнятості (далі — ЦЗ), де стають на облік як безробітні.

Потім, коли хмари над вашим підприємством розвіються, ви знову приймаєте їх на роботу.

Очевидні переваги цього варіанта — працівникові буде продовжувати нараховуватися страховий стаж і, крім того, він отримуватиме допомогу по безробіттю. А це, погодьтеся, вже краще, ніж нічого.

Підстави для звільнення

Підстави для звільнення можуть бути, наприклад, такі*:

* Детальніше про процедуру звільнення за цією та іншими підставами читайте у спецвипуску «Податки & бухоблік», 2020, № 67.1) за власним бажанням без поважних причин — за ст. 38 КЗпП;

2) за власним бажанням за наявності поважних причин, перелічених у ст. 38 КЗпП;

3) за угодою сторін — за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Але тут у будь-якому разі потрібно врахувати, що

якщо ваша чисельність скоротиться на 10 % або більше у зв’язку зі звільненням, то ПФУ можуть просигналити про це Держпраці

А ось варіант зі скороченням штату або чисельності працівників — не рекомендуємо. Він розтягнутий у часі. Плюс до цього з’являються додаткові витрати на виплату вихідної допомоги.

У день звільнення проведіть із працівниками остаточний розрахунок і видайте належним чином заповнені трудові книжки.

На облік у ЦЗ

У питаннях узяття на облік у ЦЗ орієнтуємося на Порядок № 792. Звернутися за сприянням у працевлаштуванні можна до будь-якого відділення ЦЗ незалежно від зареєстрованого місця проживання або проживання.

У загальному випадку будуть потрібні: паспорт, податковий номер, трудова книжка, документи про освіту, військово-обліковий документ

Після проходження реєстрації призначать допомогу. І що важливо: у період дії карантину присвоєння статусу безробітного відбувається в день подання заяви. Призначення виплати допомоги по безробіттю також починається з дня реєстрації особи безробітною.

Розмір майбутньої допомоги безпосередньо залежить від заробленого страхового стажу.

Якщо страховий стаж за останні 12 місяців до реєстрації в ЦЗ перевищує 6 місяців, то розмір виплат по безробіттю розраховується в процентному співвідношенні до середньої зарплати, нарахованої на колишньому місці роботи, залежно від страхового стажу. Так, якщо стаж становить від 6 місяців до 2 років, то розмір допомоги становитиме 50 % середньої зарплати; від 2 до 6 років — 55 %; від 6 до 10 років — 60 %; більше 10 років — 70 %.

З часом така сума поступово зменшується, залежно від тривалості безробіття. У перші 90 днів безробітний отримує 100 % призначеної йому грошової допомоги (100 % від 50 %, 55 %, 60 % або 70 % — відповідно до страхового стажу), протягом наступних 90 календарних днів — 80 % (80 % від 50 %, 55 %, 60 %, 70 %), а в період, що залишився, виплати становлять 70 %. Але в будь-якому разі її розмір буде не менше мінімального розміру допомоги по безробіттю, встановленого для цієї категорії осіб (у 2020 році — 1800 грн).

Окрім цього, допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (з 01.12.2020 р. — 9080 грн).

Особам, які за останній календарний рік мають страховий стаж менше 6 місяців, допомога виплачується в мінімальному розмірі. Для цієї категорії осіб на період дії карантину і протягом 30 календарних днів після його закінчення встановлено мінімальний розмір допомоги по безробіттю — 1000 грн.

Як довго платитимуть? У загальному випадку тривалість виплати допомоги по безробіттю становить 360 днів**.

** 720 днів — для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV).

Але якщо звільнення відбулося за власним бажанням без поважних причин (за ст. 38 КЗпП), за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), то тривалість виплати буде 270 днів.

висновки

  • Якщо настає призупинення діяльності підприємства, то для працівника, який довіряє роботодавцеві, варіант зі звільненням і взяттям на облік у ЦЗ більш вигідний, ніж відпустка без збереження заробітної плати.
  • Звільнення в період карантину дає шанс отримати допомогу по безробіттю з дня реєстрації особи безробітною.
  • Якщо звільнення відбулося за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, тривалість виплати допомоги по безробіттю становить 270 днів.