03.02.2020

Новий порядок та критерії для блокування ПН/РК

Постанова КМУ від 11.12.2019 р. № 1165

висновок документа

Прийнято новий Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН1

1 Надалі — Порядок № 1165.

Чому КМУ видав цей норматив, гадаємо, всі знають: суд визнав недійсними окремі норми старого Порядку зупинення…, а також Критерії ризиковості…, які затверджені ДФС (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 100, с. 22). Тому КМУ цією постановою також скасував дію своєї постанови № 117 від 21.02.2018 р., якою був затверджений старий Порядок зупинення, а також сам видав нові Критерії ризиковості і платника, і операцій, а також Показники «позитивності» платника у вигляді додатків до нового Порядку № 1165.

Все це набуває чинності з 1 лютого цього року. Далі стисло про основні зміни в блокуванні ПН/РК, які несуть Порядок № 1165 та додатки до нього.

Антиблокувальні ознаки. За ними, нагадаємо, програмне забезпечення СЕА відсіває ПН/РК перед моніторингом. Отже:

— у 3-й ознаці (податкове навантаження) розмір сплаченої суми ПДВ2 за останні 12 місяців збільшили з 400 тис. до 1 млн грн.;

2 Ця сума, як і раніше, не буде враховувати ввізний ПДВ!

— додалася 4-та антиблокувальна ознака — товар/послугу з ПН/РК було зазначено в Таблиці платника. Це — позитивна зміна, оскільки тепер Таблиця повинна бути фіскалами врахована ще до моніторингу ПН/РК. Тобто, якщо коди товарів/послуг з ПН/РК є в Таблиці, то такі ПН/РК повинні одразу зареєструвати — незважаючи на жодні критерії (навіть якщо платник ризиковий)!

Але це все — теорія, а на практиці спробуйте ще пропхнути цю Таблицю через фіскалів!.. Гадаємо, тепер це стане ще важче. І хоча механізм розгляду Таблиці не змінено (розглядається регіональною комісією протягом п’яти робочих днів після її отримання), але в комісії центрального рівня є своє право на неврахування Таблиці (п. 25 Порядку № 1165). Тобто, навіть якщо Таблицю схвалено «регіоналами», її можуть знешкодити «центральні».

Тут зауважимо, що з’явилась норма про врахування Таблиці за рішенням суду (п. 22 Порядку № 1165)! До цього фіскали про можливість звернутися з цього приводу до суду писали в БЗ 101.18. І судова практика тут була неоднозначна…

До речі, старі прийняті Таблиці повинні залишитись чинними й при новому порядку блокування (п. 21 Порядку № 1165)! Але там далі засмучують слова: «до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці …».

Критерії ризиковості платників. Залишились майже всі старі3. Та й критерій про наявність інформації у податківців щодо ризиковості операції нікуди не зник. Тобто руки в них так само розв’язані.

3 Прибрали тільки критерій про обвинувальний вирок за ст. 205 ККУ (якої вже нема).

Але тепер для ризикових платників прописана можливість подати відповідні документи4, щоб спростувати свою ризиковість. А комісія регіонального рівня (бо це — суто її компетенція) повинна за ними винести рішення протягом 7 днів. У разі прострочення з рішенням ризиковість з платника має знятись автоматично. Прописали також варіант виключення з ризикових за рішенням суду. Раніше фіскали відмовляли виводити платників із ризикових ще й під тим приводом, що не було передбачено процедури. Тепер таке вже в них не пройде…

4 Перелік таких документів наведено в п. 6 Порядку № 1165.

Про включення регіональною комісією платника в ризикові або виключення з них фіскали тепер повинні сповіщати (через ЕК) за спеціальною формою в день прийняття рішення — із зазначенням конкретної підстави і того, яка саме податкова інформація спонукала їх запхнути платника в ризикові!

Показники позитивної історії платника. Вони, нагадаємо, дозволяють уникнути критеріїв ризиковості операцій (якщо платник відповідає хоча б одному з цих показників, його ПН/РК на ризиковість операцій не моніторяться/не блокуються).

На жаль, ці показники значно звузили:

— у першому показнику обсяг постачання одному покупцеві знижено зі 150 до 50 тис. грн., але при цьому ще й обсяг поставок місяця тепер не повинен перевищувати 500 тис. грн., і керівник не повинен «сидіти» більш ніж в трьох таких «кріслах»;

— скасовано два 50 % показники з обсягів постачання (неплатнику і товарів/послуг одного коду);

— а в показнику постачання товару/послуги за одним кодом протягом чотирьох з останніх шести місяців 20 % об’єм фактично змінено на 100 %;

— залишкова вартість ОЗ тепер повинна буде перевищувати 5 млн грн. (було — 1 млн);

— у показник про земельні ділянки додали умову про сплату земельного податку;

— сплата ЄСВ на одного працюючого повинна перевищувати ЄСВ з МЗП більш ніж в 2 рази (було — в 1,5), ще й чисельність — бути не менше 5 осіб (нове);

— загальна сума податків минулого року повинна перевищувати 10 млн грн. (було — 5 млн).

До речі, за старим порядком фіскали повинні були переобчислювати (й оновлювати в ЕК) ці показники до 10 числа щомісяця, але в Порядку № 1165 це конкретне число вже зникло

Критерії ризиковості операцій. Погіршили перший критерій — пов’язаний з часткою «підозрілих» товарів з Переліку фіскалів. Цей Перелік повинен затверджуватися окремим наказом ДПС і оприлюднюватись на її сайті. І тепер товарів з Переліку в загальній різниці між придбаннями і продажами товарів, щоб операцію визнали ризиковою, достатньо бути більше 50 % (було — понад 75 %)!

Субординація. Майже все з питань блокування віддано на відкуп регіональним комісіям. У тому числі всі рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК згідно з Порядком № 1165 повинні приймати регіональні комісії. Центральна комісія лише розглядатиме скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК (та прийматиме рішення про неврахування Таблиць «небажаних» платників). Але їй і цього вистачить…

Зазначимо також, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 р. № 520, який застосовувався до 1 лютого не дуже-то законно5, тепер легітимізовано пунктом 26 Порядку № 1165. Тобто він продовжує свою дію і після набуття чинності постановою № 1165, але вже на «більш законних» ☺ підставах.

5 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 28.

Зникла норма про Реєстр. Разом з постановою № 117 було скасовано норму, що ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр ПН/РК, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному вебсайті, а також скасовано й додаток 1 — Реєстр ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Новий такий Реєстр КМУ чомусь не затвердив...

висновок документа

Прийнято Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Дещо змінено порівняно зі старою редакцією і «скарговий» Порядок та форму самої Скарги. Тепер вказано, що скарга подається у строки, визначені ст. 56 ПКУ, — з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Тобто не зовсім зрозуміло — встановлені 10 робочих днів рахувати з дня отримання платником рішення про відмову (як це вказано в п. 56.3 ПКУ), чи з наступного дня після набрання чинності рішенням (як у Порядку)? За загальним правилом пріоритет має п. 56.3 ПКУ, а от що буде на практиці?.. До речі, у «скарговому» Порядку (див. п. 15) тепер чітко зазначено, що рішення комісії набуває чинності з дня прийняття. Тож поспішайте з поданням скарги, щоб фіскали не використали цю неузгодженість на свою користь6

6 А щодо стиснутих ВСУ строків для судового оскарження читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 97, с. 3.

У скарзі тепер треба вказувати також ІПН платника ПДВ, але не треба вказувати податкову адресу скаржника й електронну адресу для надсилання рішення.