«Я не я і хата не моя…», або вихід зі спрощенки та ПДВ-реєстрація

І навряд чи в податківців виникне запитання: чи враховується для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації обсяг операцій за період роботи на спрощенці? Звичайно, враховується, — скажуть вони*… А зовсім ні, виявляється, не все так просто. Знайшовся платник, якому вдалося домогтися, щоб відлік такої межі починався з моменту переходу на загальну систему оподаткування (тобто єдиноподатковий період не в рахунок). Давайте відстежимо розвиток цієї боротьби на прикладі судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 16.10.2019 р. у справі № 1340/4383/18).

* І це усталена практика, див. «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 13.

Зав’язочка сюжету. Податківці не розглядають п. 188.1 ПКУ в контексті того, на якій системі оподаткування здійснювалися операції для розрахунку мільйонної межі. У цій нормі йдеться, скоріше, про те, що на спрощенців обов’язковість ПДВ-реєстрації, в принципі, не поширюється незалежно від обсягу поставок. А отже, весь обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій за останні 12 місяців, включаючи період роботи на спрощенці, включають у розрахунок мільйонної межі. Якщо сума перевищить 1 млн грн, це є підставою для його обов’язкової ПДВ-реєстрації за п. 181.1 ПКУ. Оскільки підприємець не зареєструвався ПДВшником, податківці «з лишком накинули» йому ПДВ-зобов’язань і штрафів** (п. 183.10 ПКУ) за період безПДВшної діяльності.

** Про відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ див. «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 11.

Підприємець не погодився з такими діями контролерів. І ось що із цього вийшло.

Розвиток подій. Суд став на бік платника. Оскільки ФОП був платником ЄП другої групи, на нього не поширювалася вимога п. 181.1 ПКУ. Отже, такий період не може враховуватися при обчисленні оподатковуваних операцій для обов’язкової ПДВ-реєстрації. Наведемо аргументи такого рішення***.

*** Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 р. у справі 814/4461/13 і від 05.09.2019 р. у справі № 813/8772/14.

Обов’язок реєстрації настає, якщо загальна сума ПДВ-оподатковуваних операцій згідно з розд. V ПКУ протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), крім особи, яка є єдиноподатником першої — третьої груп. Оскільки на спрощенці суб’єкт господарювання звільнений від сплати ПДВ,

У рішенні, що коментується, йшлося про ФОП на групі 2 ЄП, але, вважаємо, до платників груп 1 і 3 ЄП підхід має бути таким же.

Епілог. Історія підприємця закінчилася його перемогою, але не без допомоги Феміди. Що ж, як говорив Т. Г. Шевченко: «Борітеся — поборете!».

Але врахуйте: таке позитивне рішення суду, швидше, виняток, ніж правило. Тому користуватися його висновками, з оглядкою на думку фіскалів (див. лист ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК), ми б не рекомендували.

Водночас сподіваємося, що платникам, які вже потрапили в аналогічну халепу, аргументи, наведені Верховним Судом, додадуть упевненості у своїх силах та, можливо, переломлять хід думок фіскалів ☺.