ПДВ-реєстрація і єдиний податок

Одразу зауважимо: у цій статті говоримо тільки про єдиноподатників груп 1 — 3. Щодо сільгоспЄПників (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ), то для них жодних особливостей ПДВ-реєстрації ПКУ не передбачено (п.п. 3 п. 297.1 ПКУ).

ПДВшні ЄП-особливості

Для початку нагадаємо, що особою для цілей ПДВшного розд. V ПКУ є, зокрема (п.п. 14.1.139 ПКУ):

— фізична або юридична особа, яка є платником ЄП за ставкою, що передбачає сплату ПДВ;

— фізична або юридична особа, яка є платником ЄП і добровільно переходить на сплату ЄП за ставкою, що передбачає сплату ПДВ.

Згідно зі ст. 293 ПКУ одночасно бути і платниками ПДВ, і платниками ЄП може тільки одна категорія єдиноподатників. Це фізичні або юридичні особи, які працюють на групі 3 і сплачують ЄП за ставкою 3 % (п.п. 1 п. 293.3 ПКУ).

Тобто ПДВшною особою є або діючі третьогрупники, які працюють на ставці ЄП 3 %, або інші єдиноподатники, які добровільно обирають цю ставку ЄП і переходять на неї. Отже, для цілей розд. V ПКУ НЕ Є особою усі єдиноподатники-безПДВшники, а саме:

— усі першогрупники (п.п. 1 п. 293.2 ПКУ);

— усі другогрупники (п.п. 2 п. 293.2 ПКУ);

— третьогрупники, які сплачують ЄП за ставкою 5 % (п.п. 2 п. 293.3 ПКУ).

У вищезазначених єдиноподатників (безПДВшників) є унікальне право — вони можуть перевищувати 1-мільйонний обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій і при цьому не реєструватися платниками ПДВ! Адже

І якщо для першогрупників з їх максимальним річним доходом 300000 грн. (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ) це не дуже актуально, то для друго- і третьогрупників — надважливо.

Отже, єдиноподатник з обсягом ПДВ-оподатковуваних операцій понад 1 млн грн. може «ховатися» від обов’язкової ПДВ-реєстрації, обравши безПДВшну ставку ЄП. Таким чином, можна сказати, що для особи, яка працює на спрощеній системі, ПДВ-реєстрація — завжди добровільна справа. Ані обов’язкова ПДВ-реєстрація (п. 181.1 ПКУ), ані добровільна ПДВ-реєстрація (п. 182.1 ПКУ) у звичайному форматі для єдиноподатників не працюють. Єдиноподатник обирає форму своїх взаємовідносин із ПДВ шляхом вибору ставки ЄП.

Здавалося б, цілковита «лафа»: хочеш — будь ПДВшником, хочеш — не будь ним, хочеш — чергуй перебування у ПДВшному і безПДВшному статусі, змінюючи групу чи ставку ЄП. Одначе, як завжди, у «бочці меду» є «ложка дьогтю»: вільне поводження з ПДВ єдиноподатникам дозволене рівно до тих пір, поки вони працюють на спрощеній системі. Щойно суб’єкт господарювання переходить на загальну систему (добровільно чи внаслідок порушення умов перебування на спрощеній), він одразу потрапляє в «жорнова» ПДВ-реєстрації. І на нього будуть поширюватися загальні правила ПДВ-реєстрації, передбачені пп. 181.1, 182.1 ПКУ.

Отже, ПДВ-реєстрація чекає на платника ЄП у двох випадках:

1) або якщо він обирає роботу на групі 3 за ставкою ЄП 3 %;

2) або якщо він переходить на загальну систему оподаткування.

Розглянемо по черзі питання ПДВ-реєстрації в обох названих випадках.

Чинний єдиноподатник

Повторимо ще раз: серед чинних єдиноподатників ПДВшниками можуть бути тільки третьогрупники, які обрали ставку 3 % (п.п. 1 п. 293.3 ПКУ; БЗ 101.01). Є кілька шляхів, якими можна опинитися у статусі єдиноподатника-ПДВшника. Перелічимо їх!

Перехід із загальної системи. Право загальносистемника перейти на спрощену систему прописане у п.п. 298.1.4 ПКУ. Суб’єкт господарювання вирішив скористатися цим правом і обрав групу 3 і ставку ЄП 3 %. Якщо перебуваючи на загальній системі, кандидат у спрощенці вже був платником ПДВ, тоді з його ПДВ-реєстрацією нічого робити не треба. Він просто продовжує своє ПДВшне життя вже на спрощеній системі (п.п. «а» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ).

Інша справа, якщо перебуваючи на загальній системі, суб’єкт господарювання не був платником ПДВ (наприклад, через незначний обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій).

Обираючи групу 3 і ставку ЄП 3 %, такий кандидат у спрощенці зобов’язує себе пройти через ПДВ-реєстрацію. Незалежно від обсягу ПДВ-оподатковуваних операцій.

Заяву на ПДВ-реєстрацію такий кандидат у спрощенці подає не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого він бажає стати єдиноподатником-ПДВшником (п.п. 3 п. 3.6 Положення № 1130). На щастя, строк подання такої Заяви збігається зі строком подання Заяви на ЄП-реєстрацію (п.п. «в» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ).

Новоспечений єдиноподатник вважається платником ПДВ з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП 3 % (абзац четвертий п. 183.9 ПКУ). ПДВ-реєстрація такого єдиноподатника здійснюється не раніше дати його переходу на спрощену систему (п. 3.6 Положення № 1130). Тобто

Перехід з іншої групи чи ставки. Право чинного єдиноподатника добровільно змінити групу та/або ставку ЄП прописане у п.п. 298.1.5 ПКУ (ср. ). Якщо єдиноподатник-безПДВшник захотів стати ПДВшником, заяву на ПДВ-реєстрацію він подає не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП 3 % (абзац другий п. 183.4 ПКУ; п.п. 2 п. 3.6 Положення № 1130).

Тобто для ЄПників, які добровільно хочуть стати ПДВшниками, строк подання Заяви на ПДВ-реєстрацію збігається зі строком подання Заяви на зміну групи та/або ставки (п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ). І платниками ПДВ вони будуть вважатися з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП 3 % (абзац четвертий п. 183.9 ПКУ). Тож перехід у статус єдиноподатника-ПДВшника відбуватиметься синхронно зі зміною безПДВшної ставки ЄП на ПДВшну.

Крім того, п. 293.8 ПКУ передбачено можливість переходу у групу 3 для єдиноподатників «молодших» груп у випадку перевищення ними граничного обсягу доходу для своєї групи.

Звичайно, ніщо не заважає таким «малюкам» обрати ставку ЄП 5 % і уникнути ПДВ-реєстрації. Але ті з них, які обрали ставку 3 %, Заяву на ПДВ-реєстрацію повинні подати одночасно із Заявою на вимушену зміну групи. Тобто не пізніше 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (пп. 1, 2 п. 293.8 ПКУ; п.п. 4 п. 3.6 Положення № 1130).

Новостворена ФОП чи юрособа. Ситуація, коли суб’єкт господарювання одразу після держреєстрації хоче стати єдиноподатником-ПДВшником, теж можлива. Однак із практичним втіленням такого бажання виникають певні труднощі. Адже держреєстрація може відбутися в будь-який день місяця. Натомість ані ПКУ, ані Положенням № 1130 не передбачено можливість ПДВ-реєстрації безпосередньо із дня держреєстрації.

У свою чергу без ПДВ-реєстрації новостворений суб’єкт господарювання не може обрати ставку ЄП 3 %. Це випливає з п.п. «в» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ. Тому новоствореним особам подавати Заяву на реєстрацію єдиноподатником-ПДВшником можна лише у наступному кварталі після держреєстрації.

Підтверджують цей висновок і фіскали. Вони наголошують, що

Наприклад, у групі 3 зі ставкою ЄП 5 %. У статусі безПДВшника зазначена особа перебуватиме до кінця кварталу, в якому відбулася держреєстрація.

подавши Заяву на зміну групи та/або ставки і одночасно — Заяву на ПДВ-реєстрацію (див. вище). Цей висновок стосується як новостворених ФОП (БЗ 107.05), так і новостворених юросіб (БЗ 108.01.03)*.

* Див. також роз’яснення ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 01.04.2019 р.: zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/373344.html

Колишній єдиноподатник

Покинути спрощену систему єдиноподатник може добровільно (п.п. 298.2.2 ПКУ) або вимушено, внаслідок порушення умов перебування (п.п. 298.2.3 ПКУ). Якщо на спрощеній системі єдиноподатник перебував у статусі ПДВшника (п.п. 1 п. 293.3 ПКУ), перехід на загальну систему ніяк на ПДВ-реєстрації не позначиться.

А от єдиноподатник-безПДВшник при переході на загальну систему (добровільному чи вимушеному) повинен промоніторити свій обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Тут можливі два варіанти.

Обсяг операцій понад 1 млн грн. Якщо у колишнього єдиноподатника обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій перевищує «поріг», передбачений п. 181.1 ПКУ, така особа підлягає негайній і обов’язковій ПДВ-реєстрації (див. лист ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК і лист ГУ ДФС у м. Києві від 30.11.2018 р. № 5056/ІПК/26-15-12-01-18).

Адже від ПДВ-реєстрації таку особу рятував виключно факт перебування на спрощеній системі у статусі безПДВшника. Для цілей ПДВ-реєстрації не має значення, на якій системі оподаткування було здійснено операцій на 1 млн грн.

Заяву на ПДВ-реєстрацію колишній єдиноподатник, який став ПДВ-«зобов’язанцем», подає не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему (абзац перший п. 183.4 ПКУ; п.п. 1 п. 3.6 Положення № 1130).

Якщо колишній єдиноподатник, який є ПДВ- «зобов’язанцем», устиг подати Заяву на ПДВ-реєстрацію до першого числа свого першого календарного місяця на загальній системі, він є платником ПДВ безпосередньо з першого дня роботи на загальній системі. Якщо не встиг — з дня, коли фіскали внесуть запис про нього до Реєстру платників ПДВ (абзаци п’ятий і шостий п. 183.9 ПКУ).

Обсяг операцій менше 1 млн грн. Якщо колишній єдиноподатник за обсягом ПДВ-оподатковуваних операцій не «дотягує» до обов’язкової ПДВ-реєстрації, за фактом переходу на загальну систему до ПДВ-реєстрації його нічого не зобов’язує. За наявності бажання він може зареєструватися платником ПДВ добровільно (п. 182.1 ПКУ).

Якщо колишній єдиноподатник вирішив стати ПДВ-«добровольцем», він подає Заяву на ПДВ-реєстрацію не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого він хоче стати платником ПДВ (пп. 183.3, 183.4 ПКУ; п.п. 1 п. 3.6 Положення № 1130). Платником ПДВ він вважатиметься з тієї ж дати, з якої ним вважається звичайний ПДВ-«доброволець» (абзаци другий і третій п. 183.9 ПКУ).