08.06.2020

Обираємо ставку 3 %

Унікальність третьої групи єдиного податку в тому, що вона дозволяє єдиноподатнику обирати, бути чи не бути йому платником ПДВ. Цей вибір залежить від обраної ним же ставки єдиного податку. Коли ж єдиноподатнику вигідно набути статусу платника ПДВ та як можна перейти до 3 групи ЄП з ПДВ? Про це наша стаття.

Особливості третьої групи

Від вибору ставки на третій групі ЄП залежить ПДВ-статус єдиноподатника. Вибір ставки 5 % має на увазі, що платник ЄП не може бути платником ПДВ навіть у тому випадку, коли він повністю вписався в критерії обов’язкової ПДВ-реєстрації з п. 181.1 ПКУ. Водночас вибір ставки 3 % ЄП вимагає обов’язкової реєстрації єдиноподатника платником ПДВ. При цьому ЄП сплачується з отриманого єдиноподаткового доходу за вирахуванням суми ПДВ.

Та нехай вас не збиває з пантелику нижча ставка ЄП, адже обов’язкова ПДВ-реєстрація може легко перекрити всі передбачувані вигоди від її застосування.

Коли ПДВ-статус «у тему»

Покупці — платники ПДВ. Як часто буває, необхідність у ПДВ-реєстрації виникає в тому випадку, коли більша частина покупців суб'єкта господарювання є платниками ПДВ та їм потрібен вхідний ПДВ.

Очевидно, що при здійсненні оподатковуваних операцій за ставкою ПДВ 20 % сума такого податку становитиме 1/6 частину всієї виручки єдиноподатника. А отже, єдиноподатнику необхідно перекривати такі ПДВ-зобов’язання вхідним податковим кредитом з ПДВ. Це можуть бути придбання в постачальника — платника ПДВ або сплата ПДВ на митниці в разі імпорту товару. Тобто одночасно бути платником ЄП і ПДВ вигідно в тому випадку, коли у підприємства великі суми витрат і вони здійснюються з вхідним ПДВ. В іншому разі користь від ПДВ-статусу на спрощенці сумнівна.

БезПДВшні постачання. Інша річ, коли в загальному обсязі доходу платника значну частину становлять пільгові/звільнені від оподаткування ПДВ або експортні операції. У такому разі сума ПДВ до сплати буде мінімальною.

Наприклад, якщо єдиноподатник здійснює експортні операції, які є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «г» п. 185.1 ПКУ). При цьому оподатковуються за нульовою ставкою (п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ). Вигода тут очевидна.

По-перше, при рівних об’єктах оподаткування єдиним податком ставка ЄП застосовується нижче (3 % замість 5 %). По-друге, ПДВ до сплати за такими операціями не виникає. Крім того, платник може претендувати на експортне відшкодування* в порядку, передбаченому п. 200.7 ПКУ.

* Детальніше про бюджетне відшкодування ПДВ див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 63, с. 11.

Принадним можна назвати варіант з ПДВ-реєстрацією також при здійсненні пільгових (вони ж звільнені) і необ’єктних операцій. Адже податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, а вхідний ПДВ нівелюється компенсуючими ПДВ-зобов’язаннями (п. 198.5 ПКУ). У такому разі ПДВ до сплати не виникає, та ставка ЄП на 2 % менше ☺.

Ризики. За великим рахунком, здійснення експортних операцій, пільгових та/або звільнених від ПДВ операцій не є перешкодою для вибору 3 групи ЄП зі ставкою 3 %. Адже всі єдиноподаткові обмеження чітко позначені в п. 291.5 ПКУ і про це там немає жодного слова. Крім того, вимоги ПДВ-реєстрації (пп. 181.1, 182.1 ПКУ) у звичайному їх форматі з третьогрупником не працюють. Але в іншому загальні правила оподаткування ПДВ, передбачені розд. V ПКУ, на єдиноподатника поширюються повною мірою. Зокрема, якщо платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців (1) не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або (2) подає «порожню» декларацію (відсутні операції, які формують ПДВ-зобов’язання або податковий кредит), фіскали мають право анулювати його ПДВ-реєстрацію (п. 184.1 ПКУ). Унаслідок чого такий платник не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний подати заяву про перехід на сплату ЄП за ставкою 5 % або заяву про відмову від спрощенки (п.п. 5 п. 293.8 ПКУ).

Ще один нюанс. Відсоткову ставку єдиного податку 3 % єдиноподатник може обрати за умови сплати ПДВ (ч. 1 п. 293.3 ПКУ). А коли так, то при фіскальному підході податківці можуть відмовити єдиноподатнику в ПДВ-реєстрації, якщо той планує здійснювати виключно операції, у результаті оподаткування яких не відбувається сплати ПДВ. Але, відразу скажемо, прямих законодавчих підстав на це в них немає. Крім того, ні в контролерів, ні навіть у самого платника податків немає жодних підстав стверджувати чи, ба більше, будувати припущення про те, що в майбутньому будуть виключно безПДВшні операції.

Майте на увазі: незважаючи на можливу привабливість вибору третьої групи ЄП з ПДВ-реєстрацією, не потрібно забувати, що ПДВ — один з найскладніших податків в адмініструванні. Тому думайте й вирішуйте самі. А ті, хто все-таки вирішив перейти до 3 групи ЄП зі ставкою 3 %, можуть це зробити вже з 1 липня 2020 року. Строки подання заяв на ЄП і ПДВ-реєстрацію залежать від того, з якої системи оподаткування платник переходить на спрощенку зі ставкою 3 % (див. таблицю).

Перехід на ЄП (ставка 3 %) з різних систем оподаткування

Із системи оподаткування:

Подаємо заяву на:

єдиний податок

ПДВ-реєстрацію

загальної

платник ПДВ

Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого планується перехід (абз. «а» і «в» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ)*

неплатник ПДВ

Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого ФОП бажає стати єдиноподатником-ПДВшником (п.п. 3 п. 3.6 Положення № 1130)*.

Вважається платником ПДВ з першого числа календарного кварталу, у якому застосовуватиметься ставка ЄП 3 % (абз. 4 п. 183.9 ПКУ)**

«молодшої» групи ЄП (при добровільному переході)

третьої групи (ставка 5 %)

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, у якому застосовуватиметься нова ставка (п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ)***

За 10 календарних днів до початку календарного місяця, у якому застосовуватиметься нова ставка (абз. 2 п. 183.4 ПКУ)***.

Платником ПДВ є з першого числа календарного місяця, у якому застосовуватиметься нова ставка ЄП (абз. 5 п. 183.9 ПКУ)**

* При переході на ЄП з липня цього року заяву треба подати не пізніше 15 червня.

** Перехід до статусу єдиноподатника і ПДВшника відбуватиметься одночасно (з початку кварталу).

*** Заяву на зміну ставки ЄП з липня потрібно подати не пізніше 19 червня. Ці самі строки повинні застосовуватися щодо подання заяви на ПДВ-реєстрацію. Щоправда, п.п. 2 п. 3.6 Положення № 1130 установлює більш ранній строк подання такої заяви — не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, у якому застосовуватиметься нова ставка.