12.03.2020

Додаток 7 (Д7)

Додаток Д7 потрібен для пропорційного обліку ПДВ у випадках, визначених законодавством. Його подають дві категорії платників:
— платники, які одночасно здійснюють оподатковувану і неоподатковувану діяльність і розподіляють ПДВ за ст. 199 ПКУ (таблиці 1, 2, 3 додатка Д7) і
— платники-касовики, що одночасно застосовують два методи нарахування ПЗ: разом з касовим методом також метод першої події (таблиця 4 додатка Д7).

Якщо ваше підприємство не здійснює неоподатковуваних операцій і не застосовує касового методу, то додаток Д7 разом з декларацією з ПДВ подавати взагалі не потрібно.

Розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ

Платники, які здійснюють оподатковувану і неоподатковувану діяльність, повинні за придбаннями подвійного призначення (призначеними для одночасного використання у двох видах діяльності) розподіляти ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ. Для цього вони розраховують частку оподатковуваних операцій (ЧВ — «частку використання») і частку неоподатковуваних операцій (антиЧВ, як 100 % — ЧВ). І розподіляють ПДВ шляхом нарахування розподільчих компенсуючих ПЗ, виходячи з частки неоподатковуваних операцій (з використанням антиЧВ).

При цьому коефіцієнти ЧВ і антиЧВ розраховують у таблиці 1 додатка Д7.

Розрахунок ЧВ з антиЧВ. Таблиця 1 додатка Д7 містить декілька рядків для розрахунку ЧВ і антиЧВ. Розглянемо, у яких звітних періодах розраховують ці показники, і коли платники подають додаток Д7 із заповненою таблицею 1.

Розрахунок ЧВ з антиЧВ у таблиці 1 Д7

Рядок

Обсяги, за який період беремо в розрахунок

Коли подаємо додаток Д7 з таким заповненим рядком таблиці 1

ряд. 1

обсяги за попередній календарний рік

Ряд. 1 таблиці 1 Д7 заповнюють платники, у яких у минулому році вже були подвійні операції. За її допомогою вони декларують минулорічне антиЧВ, яке використовуватимуть при розподілі весь поточний рік (п. 199.2 ПКУ). Тому такі платники заповнюють ряд. 1 таблиці 1 Д7 у декларації за січень.

Ряд. 1 таблиці 1 Д7 за січень = ряд. 3.1 таблиці 1 Д7 за грудень минулого року

ряд. 2

обсяги за перший період, у якому виникли

подвійні операції

Ряд. 2 таблиці 1 Д7 заповнюють платники, у яких уперше виникли подвійні операції. У ньому вони вперше розраховують антиЧВ за підсумками місяця їх появи, щоб використовувати при розподілі до кінця поточного року (п. 199.3 ПКУ). Тому такі платники ряд. 2 таблиці 1 Д7 заповнюють у декларації за період появи подвійних операцій. Щоправда, якщо розраховане значення антиЧВ виявиться менше 0,01 %, то розподіляти ПДВ не доведеться (проте додаток Д7 краще заповнити і подати)

ряд. 3.1

обсяги за поточний календарний рік*

У ряд. 3.1 розраховують фактичне значення ЧВ з антиЧВ за даними поточного року. У цього рядка подвійне призначення. Значення ряд. 3.1 таблиці 1 Д7 використовують під час:

— проведення річного перерахунку ПДВ за товарами/послугами і «новими» НА (у таблиці 2 Д7);

— проведення першого річного перерахунку за «старими» НА (для ряд. 1 таблиці 3).

Тому ряд. 3.1 заповнюють у декларації за грудень/IV квартал**

ряд. 3.2

обсяги за 2 календарних роки (поточний і попередній)*

Ряд. 3.2 таблиці 1 Д7 використовують при проведенні другого річного перерахунку за «старими» НА (для ряд. 2 таблиці 3).

Тому ряд. 3.2 заповнюють у декларації за грудень/IV квартал**

ряд. 3.3

обсяги за 3 календарних роки (поточний і два попередніх)*

Ряд. 3.3 таблиці 1 Д7 використовують при проведенні третього завершального річного перерахунку за «старими» НА (для ряд. 3 таблиці 3).

Тому ряд. 3.3 заповнюють у декларації за грудень/IV квартал**

* При анулюванні ПДВ-реєстрації ряд. 3.1 — 3.3 заповнюють в останній декларації (виходячи з обсягів до дати анулювання, п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21).

** Хоча за законопроєктом № 1210 квартальний період з ПДВ збираються скасувати.

Коефіцієнти ЧВ з антиЧВ розраховують у гр. 6 і 7 таблиці 1 Д7 у відсотках з двома знаками після коми.

Річний перерахунок. Таблицю 2 додатка Д7 заповнюють раз на рік — у декларації за останній звітний період року (грудень/IV квартал). У ній здійснюють загальний річний перерахунок з ПДВ (п. 199.4 ПКУ). Тобто суму розподільчих ПЗ, нарахованих протягом року (з використанням минулорічного антиЧВ), за підсумками року перераховують.

Для цього:

— використовують дані свіжорозрахованого антиЧВ за поточний звітний рік, визначеного виходячи з фактичних обсягів операцій за рік;

— складають РК до зведених розподільчих ПН. Відповідно номери та дати таких ПН і РК до них зазначають у гр. 2, 3 і 4, 5 таблиці 2 додатка Д7. У загальному випадку складають 12 РК до 12 щомісячних зведених розподільчих ПН. Хоча РК може бути і більше (якщо таких ПН складалося більше) або менше (якщо в якихось періодах часткові ПЗ не нараховувалися);

— загальні результати перерахунку підраховують у гр. 6 — 9 таблиці 2 додатка Д7, звідки їх переносять до додатка Д1 (до останнього рядка таблиці 1), а звідти — до ряд. 4.1 і 4.2 декларації (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21, БЗ 101.24).

Важливо! Результати річного перерахунку відображають суворо в декларації за останній період року незалежно від реєстрації РК, навіть якщо РК зареєстровані несвоєчасно (БЗ 101.24).

Перерахунки за «старими» НА. Таблицю 3 додатка Д7 заповнюють раз на рік — у декларації за останній звітний період року (грудень/IV квартал). Вона призначена для проведення трикратних річних перерахунків за «старими» необоротними активами (НА) подвійного призначення, куплених/виготовлених до 01.07.2015 р. (п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Утім, для більшості платників такі перерахунки вже залишилися позаду. Вони можуть тягнутися хіба що в тих платників, які «старі» НА подвійного призначення (придбані/виготовлені до 01.07.2015 р.) ввели в експлуатацію із затримкою, через що за ними змістився і початок проведення триразових перерахунків. Адже додаткові «необоротні» перерахунки потрібно проводити за підсумками одного, двох і трьох років, наступних за роком введення «подвійних» НА в експлуатацію (тобто з року, наступного (!) за роком, у якому вони почали експлуатуватися). Хоча цей випадок, повторюємо, більше рідкість.

При проведенні річних перерахунків за «старими» НА врахуйте, що:

1) «придбаними» до 01.07.2015 р. вважаються НА, як отримані, так і передоплачені до цієї дати. Тому їх перераховують за старими правилами (лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23012/6/99-99-19-03-02-15);

2) оскільки за такими НА за старими правилами розподілялася сума вхідного ПДВ, то перерахунку підлягає сума, включена до ПК. При цьому результати перерахунку за «старими» НА відображають у спеціальному ряд. 15 декларацій з ПДВ за грудень/IV квартал (п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21). Жодні РК не складають, а результати перерахунку ПДВ оформляють бухдовідкою (за даними таблиці 3 додатка Д7);

3) для проведення перерахунку використовують значення ЧВ з гр. 6 (оскільки коригують ПК). При цьому ЧВ розраховують у ряд. 3.1 — 3.3 таблиці 1 додатка Д7 наростаючим підсумком за даними одного, двох, трьох років.

Детальніше про розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 1-2.

Розподіл ПК касовиками

Таблицю 4 додатка Д7 заповнюють платники податків, які одночасно застосовують касовий метод і метод першої події (п. 16 розд. III Порядку № 21).

Зверніть увагу на два моменти:

— ідеться саме про одночасне використання двох методів нарахування ПЗ. Тому якщо ви працюєте тільки за касовим методом, то додаток Д7 з таблицею 4 вам подавати не потрібно;

— таблицю 4 заповнюють будь-які «одночасні» касовики — ті, які працюють як за п. 187.10 ПКУ, так і відповідно до інших норм (наприклад, за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Ідея, закладена в таблиці 4 додатка Д7, така.

При одночасній роботі за касовим методом і методом першої події дати виникнення ПЗ і ПК (за постачаннями і придбаннями) повинні визначатися на паритетних підставах. А отже, за придбаннями, призначеними для касового методу, відобразити ПК можна тільки після оплати товарів (послуг), що придбаваються. Інакше якщо перша подія — оприбуткування товару (отримання послуг), то відобразити ПК платник ще не має права. А зможе це зробити тільки після перерахування оплати за такі товари (послуги) постачальникові.

А ось якщо перша подія, навпаки, — оплата товарів (послуг), що придбаваються, то одночасно виконуються умови відображення ПК і для касового, і для звичайного випадку.

Причому податківці також висловлюються за розподіл ПК за товарами/послугами, які одночасно використовуються для касових, і для першоподієвих операцій — пропорційно обсягам постачання (БЗ 101.13, лист ДПСУ від 15.01.2019 р. № 148/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4233/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча цей момент ПКУ не врегульований.

Ну і врахуйте, що з метою мінімальних розбіжностей обсягів постачання і сум ПДВ таблиці 2, 3, 4 додатка Д7 заповнюються в гривнях з копійками, а ось підсумковий показник («Всього») відображається в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (БЗ 101.24).