16.03.2020
Вважаємо, що ви можете залучити грошові кошти у такий спосіб і сплатити ними податок через платіжний термінал.
Проте при цьому треба зважати на такі моменти.
По-перше. Чинними нормативами цілком допускається сплата податків і обов’язкових платежів через термінали самообслуговування, проте при цьому слід мати на увазі, що разом із сплатою, яка надійшла, до Казначейства повинна надійти й уся необхідна інформація про платіж. Вона потрібна для того, щоб правильно ідентифікувати платіж, який надійшов, і облікувати його за конкретним платником податків.
Тому, щоб сплачена, у тому числі через термінал, сума правильно відобразилася в інтегрованій картці платника податків (вашого підприємства), при сплаті необхідно дотриматися усіх вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків..., затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666. У цьому Порядку прописано, як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу», і наведено приклади його заповнення (а в додатку — Перелік кодів видів сплати).
Якщо ви чітко відповідно до цього Порядку зазначите при перерахуванні всі необхідні реквізити в полі «Призначення платежу» і технічні можливості конкретного платіжного термінала дозволять їх не лише вказати, а й передати/супроводити ними платіж, то перерахування податку в такий спосіб проблем викликати не повинно.
По-друге. Згідно зі ст. 38 ПКУ податки повинні сплачуватися самим підприємством. Принаймні від його імені особою, що представляє підприємство. Тому варіант спочатку оприбуткувати готівку до каси підприємства, а потім видати її під звіт на госппотреби (для сплати податку) нам уявляється тут оптимальним. У цьому випадку підзвітна особа відзвітує про витрачання коштів, додавши квитанцію термінала. Додатковим підтвердженням цієї витрати стане й майбутнє звіряння з податківцями розрахунків за цим податком.
Водночас, вважаємо, що не буде порушенням, якщо керівник і без оприбуткування грошей у касі сплатить цей податок від імені підприємства за рахунок власних коштів і подасть після до бухгалтерії авансовий звіт із квитанцією термінала. Але при цьому бажано, щоб оплата здійснювалася директором шляхом внесення до термінала готівки, а не, наприклад, з його особистої платіжної картки, оскільки в іншому випадку є небезпека, що суму, яка надійшла, фіскали не облікують в особовому рахунку підприємства, а віднесуть до складу нез’ясованих (див., наприклад, тут*).
* if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/408589.html
По-третє. Під яким соусом прийняти від керівника гроші / провести таку операцію / як вчинити з боргом? Вважаємо, було б вигідніше внести до каси цю суму у вигляді поворотної фінансової допомоги підприємству із строком до 12 місяців, щоб не сплачувати з цієї суми ЄП (принаймні одразу).
Якщо ж суму вносити, як ви зазначили, у вигляді безповоротної допомоги, то доведеться одразу відобразити її у складі оподатковуваного ЄП доходу, навіть якщо не внесете цю суму на рахунок у банку.
Коли ж допомога буде оформлена як поворотна, то вона потрапить вам до доходу тільки після закінчення 12 місяців з дати отримання (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Це тільки якщо ви за рік не вирішите питання з погашенням цього боргу перед керівником. Та й то тут є варіант узяти після закінчення 11-го місяця іншу поворотну фіндопомогу і закрити цими грошима борг за першою допомогою. І так — до нескінченності... ☺
Про обмеження тут готівкових розрахунків сумою 50 тис. грн ми не згадали, оскільки навряд чи розмір вашого земельного податку перевищує цю суму.
Про сплату через директора ПДВ і зарплатних податків читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 11, с. 28.