07.05.2020

Звільнення для податкових агентів

Під час карантину не виключені випадки, коли суб’єкт господарювання випадково чи свідомо не зможе своєчасно перерахувати в бюджет утримані із доходів інших осіб (як юридичних, так і фізичних) податки, в тому числі і не виконає функції податкового агента. Які наслідки таких дій для суб’єкта господарювання?

Від чого звільнено. Карантинне звільнення (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) покриває і штрафи за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків (ст. 127 ПКУ).

Розмір штрафу становить за:

— перше порушення — 25 % суми податку;

— повторне протягом 1095 днів — 50 %;

— третє та наступне за 1095 днів — 75 %.

Під звільнення потрапляє штраф:

1) за несплату ПДФО і ВЗ, які утримано із:

— зарплати працівників за березень — травень та перераховано у бюджет при її виплаті;

— інших доходів, які виплачує ФОП чи юрособа звичайним фізособам;

2) за неперерахування в бюджет податку на репатріацію при виплаті у березні — травні перелічених у п.п. 141.4.1 ПКУ доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України тощо.

Підводне каміння. Слід чітко розуміти, що п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і справді звільняє від штрафів за порушення у період з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р. Тому суб’єкта господарювання не мають карати за це порушення незалежно від того, коли його виявлять і коли фактично буде здійснена сплата утриманого податку (до закічнення крантину чи після цієї дати).

Водночас

п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ лише звільняє від відповідальності за порушення, а не скасовує його

Тому якщо підприємство, наприклад, у період з березня по травень допустить декілька порушень, за які карає ст. 127 ПКУ, а саме не перерахує до чи при виплаті доходу фізособі утриманого ПДФО і ВЗ та при виплаті доходу нерезиденту податок на репатріацію, а зробить це 29.05.2020 р., то, на думку фіскалів, воно допустить аж два (!) порушення згідно зі ст. 127 ПКУ. А отже, якщо при перевірці будуть виявлені ці порушення і ще одне (тобто третє), яке буде допущене після карантину, то вони вимагатимуть накласти штраф за післякарантинне порушення, як за третє, тобто у розмірі 75 %.

Роблять так фіскали тому, що, на їх погляд:

1) повторне порушення — це кожне наступне в межах 1095 днів. З цим погодився і суд (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 28, с. 27);

2) порушенням для ст. 127 ПКУ вважається кожна несплата податку до чи під час виплати доходу. Так, вони вважають, що за перерахування податку на репатріацію до бюджету в повному обсязі, але пізніше строку, застосовується штраф за ст. 127 ПКУ (БЗ 102.16 і 102.22).

Ми, звичайно, з таким підходом не погоджуємося. Порушення за ст. 127 ПКУ має бути, тільки коли суб’єкт взагалі не перерахує утриманий податок у бюджет, а не коли перерахує із запізненням. Але це потрібно доводити у суді;

2) п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняє тільки від податкових штрафів, а от від адмінштрафів імунітет він не дає. За порушення правил перерахування ПДФО світить адмінштраф за ст. 1634 КУпАП у розмірі від 34 до 51 грн, а за порушення правил сплати податку на репатріацію — за ст. 1632 КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн.

Тому перед тим, як допускати порушення, навіть під час карантину, гарно про це подумайте.