03.09.2020
Застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є юридичними особами — резидентами, ПКУ не передбачено
У листі, що коментується, фактично порушено три питання: (1) про застосування п.п. 140.5.10 ПКУ при наданні безповоротної фіндопомоги; (2) про коригування фінрезультату при прощенні заборгованості за поворотною фіндопомогою; (3) про застосування ознаки ділової мети.
На перше запитання ми вже відповідали у вступній статті номера (див. «Безоплатна передача: загальні відомості» цього номера). Тож детально зупинимося на інших двох. Почнемо з ділової мети*. Вважається, що в операції є ділова мета, якщо платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п.п. 14.1.231 ПКУ). Ознаки безділових операцій для цілей оподаткування застосовуються лише тоді, коли контрагентом виступає нерезидент. Саме для таких випадків Закон № 466 передбачив різницю, згідно з якою високодохідники мають збільшувати фінрезультат на суму витрат, понесених при здійсненні операцій, якщо такі операції не мають ділової мети (п.п. 140.5.15 ПКУ).
* Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 55, с. 4.
Щодо операцій, за якими контрагентом виступає резидент, то п.п. 140.5.15 ПКУ таких операцій не стосується. І операції з надання безповоротної фінансової допомоги (див. п.п. 14.1.257 ПКУ) тут не виняток.
У листі, що коментується, маємо саме таку ситуацію. Платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу резиденту України. Оскільки платник — надавач фіндопомоги є високодохідником, його цікавить, чи не коригується фінрезультат у високодохідника на якісь різниці? І чи потрібно взагалі застосовувати до операцій з резидентом ознаку ділової мети?
Податківці заявляють, що до операцій з резидентами ознака ділової мети не застосовується. Так, ніби власне ідея ділової мети не може бути застосована до операцій з резидентом. Але, на наш погляд, податківці говорять не про ідею, а про застосування нової різниці згідно з п.п. 140.5.15 ПКУ. Оскільки отримувач фіндопомоги — резидент, ця різниця не застосовується. Різниці згідно з пп. 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 ПКУ також не застосовуються, адже отримувач — стандартний платник податку на прибуток. Тож операція відображається в податковоприбутковому обліку згідно з бухгалтерськими правилами.
Насамкінець кілька слів щодо питання з прощеною заборгованістю. Податківці цілком слушно говорять: якщо платник надав поворотну фіндопомогу, а потім простив її (дозволив не повертати), то така фіндопомога з поворотної перетворюється на безповоротну. І якщо отримувач — єдиноподатник або нульовик, то потрібно коригувати фінрезультат згідно з п.п. 140.5.10 ПКУ.
Але в листі, що коментується, податківці уточнили: статус отримувача потрібно дивитися безпосередньо на момент прощення. Тож якщо фіндопомогу ви надали юрособі на загальній системі, а прощення заборгованості за нею відбулося вже на момент переходу отримувача на спрощену, вам потрібно зробити коригування. Відповідно, фінрезультат у цьому випадку збільшуємо в періоді прощення заборгованості.