01.04.2021
Нерезиденти, постійні представництва яких до 2021 року перебували на обліку як платники податку на прибуток, зобов’язані протягом трьох місяців (з 01.01.2021р. до 31.03.2021 р.) а на думку Мінфіну до 19.05.2021 р. (хоча це і суперечить нормам ПКУ) подати фіскалам документи для взяття їх на облік як платників податку на прибуток. Детально про це читайте «Нерезидент — платник податку» цього номера.
При цьому постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у т. ч. податку на прибуток) у періодах до 01.01.2021 р., залишаються платниками податку на прибуток до реєстрації платником нерезидентів (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)
Тобто
тільки після взяття на облік іноземної компанії (організації) як платника податку на прибуток її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток
У зв’язку з цим у нерезидента виникає запитання: з якої дати він має розраховувати податок на прибуток як самостійний платник — із початку 2021 року чи з тієї дати, з якої він фактично став платником податку на прибуток?
Відповідь можна відшукати в інформаційному листі № 19. У ньому фіскали чомусь заявили, що за період з початку 2021 року й до дати реєстрації платником податку на прибуток нерезидента замість свого представництва саме за постійним представництвом нерезидентів зберігається обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати звітність з податку на прибуток, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України (питання 2 інформаційного листа № 19).
Отже, фіскали натякають, що нерезидент має нараховувати зобов’язання з податку на прибуток і звітувати з цього податку тільки з дати своєї реєстрації платником податку на прибуток. За період з початку 2021 року й до дати реєстрації нерезидента платником податку на прибуток нараховувати податкові зобов’язання з податку на прибуток і звітувати з цього податку має саме постійне представництвом.
Тобто коли, наприклад, нерезидент замінить на посту платника податку на прибуток своє представництво з 01.03.2021 р., то його постійне представництва буде нараховувати податок і звітувати за період з 01.01.2021 р. до 01.03.2021 р. В який саме строк постійне представництво має подати останню декларацію з податку на прибуток, незрозуміло. Сподіваємося, фіскали це роз’яснять. Хоча якщо подати її в ті ж строки, що й при ліквідації платника податку на прибуток (не пізніше строків звітування за звітний квартал (рік), у якому представництво припинило бути платником податку на прибуток), то проблем не буде.
Нерезидент, який став платником податку на прибуток (у нашому випадку — з 01.03.2021 р.) буде нараховувати податок починаючи з 01.03.2021 р. Тобто за І квартал 2021 року звітувати з податку на прибуток будуть різні суб’єкти. Напевно, фіскали вимагатимуть подання двох декларацій.
Водночас підхід фіскалів із двома деклараціями виглядає обдуманим у випадку, коли нерезидент має декілька постійних представництв, що працюють на території України. Тільки в цьому випадку кожне окреме постійне представництво зможе відзвітувати як самостійний платник за період, коли воно було окремим платником податку за своїм місцем обліку. А уже після реєстрації нерезидента платником податку на прибуток саме нерезидент за своїм місцем обліку буде звітувати за всі свої постійні представництва як один платник.
Коли нерезиденти з початку 2021 року реєструються вперше платником податку на прибуток, то у них виникає запитання:
який період (квартальний чи річний) для нерезидента є звітним
По суті, тут мають діяти ті ж правила, що й для визначення звітного періоду для резидентів. Тобто якщо дохід перевищує за минулий рік 40 млн грн, то звітуєте щоквартально, а якщо не перевищує, то раз на рік.
Усе б то так, якби нерезидент у минулих періодах був платником податку на прибуток. У нашому випадку багато нерезидентів стає платником податку на прибуток вперше. А як усі знають, відповідно до п.п. «а» п. 137.5 ПКУ річний податковий (звітний) період установлюється для платників податку, які зареєстровані протягом звітного року (новостворені).
Отже, опираючись на цю норму, може здатися, що оскільки нерезиденти у 2021 році стають платниками податку на прибуток замість своїх постійних представництв, то й звітувати їм слід за перший рік перебування у статусі платника податку на прибуток тільки за рік. І вже за результатами роботи за цей рік вони або перейдуть у ранг квартальних платників (якщо дохід перевищив 40 млн грн), або так і лишаться річними (якщо дохід буде менше 40 млн грн).
Водночас фіскали* з цього приводу мають свою думку. На їх погляд, якщо нерезидент у минулому році (2020 році) здійснював в Україні господарську діяльність через постійне представництво, то, приймаючи рішення про те, з якою періодичністю йому звітувати (щокварталу чи один раз на рік), слід опиратися на результати роботи постійного представництва.
* officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453289.html
Так, якщо розмір доходу постійного представництва за 2020 рік перевищив 40 млн грн, то нерезидент у 2021 році має продовжувати звітувати щокварталу.
Якщо ж за 2020 рік дохід постійного представництва не перевищив 40 млн грн, то нерезидент має звітувати раз на рік. Тобто такий нерезидент вперше подає декларацію у 2022 році за 2021 рік.
Крім того, фіскали, продовжуючи свою думку, вважають, що нерезидент унаслідує від свого простійного представництва після реєстрації всі податкові активи та зобов’язання такого представництва. Це випливає також і з листа ДПСУ від 16.02.2021 р. № 562/ІПК/99-00-21-02-01-06.
Тобто, на їх погляд, нерезидент як новий платник податку на прибуток підприємств вважається правонаступником свого постійного представництва щодо податкових активів та зобов’язань, сформованих у попередніх звітних періодах.
Отже, фіскали не проти, щоб нерезидент збитки минулих періодів, які будуть фігурувати у декларації постійного представництва за минулий звітний період, переніс до своєї декларації. І тим самим зменшив об’єкт оподаткування, тобто фінансовий результат до оподаткування. При цьому вони не висувають жодних особливих вимог, як, наприклад, при перенесенні збитків у випадку реорганізації (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 13, с. 8), при дотриманні яких нерезидент має врахувати збитки представництва у своїй декларації.
Також фіскали переконані, що зняття з обліку постійного представництва як платника податку на прибуток і відповідна реєстрація нерезидента не призведуть до проведення податкової перевірки такого представництва та/або нерезидента. Воно й не дивно. Бо фактично не відбувається реальної зміни платника податку.
Заміна серед платників податку на прибуток постійного представництва на нерезидента жодним чином не повинна вплинути на сплату постійним представництвом інших податків і зборів. Чому це так, поговоримо далі.
ПДВ. Нерезидент платником ПДВ бути не може. Оскільки його немає серед переліку осіб, які можуть бути платником цього податку. А от постійні представництва у цьому переліку були як до 01.01.2021 р., так і лишилися ними після цієї дати.
При цьому реєструватися платником ПДВ вони могли або обов’язково (коли їх обсяг постачання перевалив за останні 12 календарних місяців 1 млн грн), або добровільно (виявивши бажання шляхом подання документів на реєстрацію платником ПДВ).
Тому
якщо постійне представництво на момент виключення його із числа платників податку на прибуток було платником ПДВ, то воно ним лишається й після цієї дати
ПДФО і ВЗ. Платником ПДФО і ВЗ при виплаті доходу фізособам (у тому числі й у випадку виплати заробітної плати) є податковий агент. Згідно із п.п. 14.1.180 ПКУ податковим агентом є юрособа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юрособи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції. Отже, навіть після того як нерезидент (за новими правилами) став на облік у податковій, нараховувати, перераховувати до бюджету і звітувати з ПДФО і ВЗ при нарахуванні та виплаті доходів фізосіб, як і раніше, буде його представництво.
Плата за землю. Платниками плати за землю в частині земподатку є землевласники або постійні землекористувачі землі, а в частині оренди земель державної та комунальної власності — орендарі таких земель.
Тому якщо право власності на землю чи право її користування за договором оренди з органом місцевої влади було оформлено на нерезидента, то платником податку був саме нерезидент. А от якщо право власності чи користування було оформлено на його постійне представництво, то платником податку до переоформлення цієї землі на нерезидента є представництво. При цьому постановка на облік як платника податку на прибуток нерезидента не вимагає переходу права власності на майно від постійного представництва до нерезидента.
Отже, допоки сам нерезидент не забажає зробити таку трансформацію і не оформить землю на себе, платити плату за землю буде постійне представництво, яке є власником чи орендарем землі.
Тобто у частині сплати плати за землю все лишиться так, як і було раніше.
Податок на нерухомість. Для цього податку актуальні ті ж правила, що й для плати за землю.
Тобто на кого оформлено нерухомість, той і буде платником.
Так, податківці наголошують, що якщо у власності іноземної юридичної особи — нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
— через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах залежно від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації);
— самостійно, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні.
Тобто якщо з 01.01.2021 р. нерезидент буде здійснювати господарську діяльність через постійне представництво, то таке представництво буде й далі сплачувати податок на нерухомість.
Транспортний податок. Тут діють ті ж правила, що й при стягненні плати за землю і податку на нерухомість.
На кого оформлено дорогий новий (до 5 років) легковий автомобіль (на нерезидента чи на постійне представництво), той і виступає платником податку.