05.07.2021

Контрагент став неплатником ПДВ

Коли обидві сторони — платники ПДВ, наслідки зрозумілі. Але що як контрагент спершу перебував у платниках ПДВ, а потім став неплатником? До яких це призведе наслідків, розберемо на прикладі окремих ситуацій.

Повернення

Продавець став неплатником.

СИТУАЦІЯ: купили товар у продавця — платника ПДВ, на підставі вхідної ПН поставили ПК. Повертаємо товар продавцю — вже неплатнику ПДВ.

У такому разі анульований продавець (що покинув лави ПДВ-платників) втрачає право на складання ПН/РК. Оскільки день анулювання був останнім днем, коли він міг їх складати і реєструвати (пп. 184.5, 184.6 ПКУ, БЗ 101.16). І навіть якщо граничні строки реєстрації ПН/РК не спливли, зареєструвати їх після ПДВ-розреєстрації не вийде (БЗ 101.16). Тому зареєструвати зменшуючий РК до ПН продавець вже не зможе. Та і в п. 192.2 ПКУ обумовлено, що якщо продавець став неплатником, то коригувальні правила п. 192.1 ПКУ не працюють.

У свою чергу, у покупця, що повернув товар, такий товар не візьме участі в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності. Тобто не виконуються умови для збереження ПК. Тому покупець повинен відкоригувати ПК. Причому, як пояснюють контролери, зробити це необхідно на підставі бухдовідки (БЗ 101.15), а не, скажімо, шляхом нарахування компенсуючих ПЗ — такого податківці від покупця не вимагають.

При цьому ПК-коригування покупець проводить у періоді перерахунку (тобто за першою подією — на дату повернення товару продавцю або повернення продавцем оплати) і відображає в ряд. 14 декларації після ПДВ і додатка Д1.

Покупець став неплатником.

СИТУАЦІЯ: продали товар покупцю — платнику ПДВ. Покупець став неплатником і повернув товар.

Що відмітно, в цій ситуації (коли неплатником став покупець) податківці не визнають можливості коригування (зменшення) продавцем ПЗ. Фіскали міркують так: раз покупець втратив статус ПДВ-платника, зменшити (відкоригувати) ПК він уже не може. Тому причини для складання РК на такого покупця відсутні й у продавця взагалі немає підстав коригувати раніше нараховані ПЗ (БЗ 101.15; лист ДПСУ від 16.10.2020 р. № 4292/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Хоча, насправді, щодо некоригування покупцем ПК контролери тут лукавлять. Адже при ПДВ-розреєстрації за товарами, що залишилися, покупець повинен визнати умовне постачання (за п. 184.7 ПКУ). Тобто ПК у покупця на ділі все-таки компенсується (скоригується) нарахуванням компенсуючих ПЗ. Нехай і без РК.

А ось зареєструвати РК на покупця — експлатника ПДВ дійсно не вийде, його система просто не пропустить. Але це не означає, що продавець повинен втрачати право на ПДВ-коригування. На наш погляд, при поверненні товару/передоплати продавець має повне право відкоригувати ПЗ з ПДВ. Адже у такому разі зникає головна умова для збереження ПЗ: перестає існувати об’єкт оподаткування — постачання! І те, що покупець на момент повернення став неплатником ПДВ, ніякої ролі не відіграє.

При цьому продавець може зменшити ПЗ на підставі бухдовідки. Таке ПЗ-коригування продавець відображає в ряд. 7 декларації з ПДВ. А ось розшифровувати його в додатку Д1 після березневого оновлення ПДВ-звітності наказом Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 13, с. 5) не треба.

Покупець став платником.

СИТУАЦІЯ: склали ПН на покупця — неплатника ПДВ. Потім покупець став платником.

Врахуйте: у ситуації, коли покупець не був ПДВ-платником, а потім ним став, податківці не бачать перешкод для складання продавцем РК (до первинної ПН на неплатника, БЗ 101.15).

Збільшення ціни

СИТУАЦІЯ: відвантажили товар покупцю — платнику ПДВ. Потім домовилися про збільшення ціни (покупець вже став неплатником ПДВ).

А ось коли мова заходить про збільшення компенсації і збільшення продавцем ПЗ (після того, як покупець опинився в неплатниках), фіскали жодних проблем не бачать. Рецепт податківців такий. Якщо після постачання товарів/послуг сума компенсації їх вартості збільшується і покупець вже не є платником ПДВ, то продавець повинен на суму такого збільшення скласти нову ПН на неплатника з умовним ІПН «100000000000» і типом причини «01» у шапці. При цьому в даних покупця вказують «Неплатник», а поля з податковим номером і кодом не заповнюються (пп. 4, 13 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307). Загалом, раз збільшуючий РК не можна зареєструвати, то вихід — скласти нову ПН.

Часткові аванси

СИТУАЦІЯ: перерахували продавцю — платнику ПДВ частковий 50 % аванс за товар. На момент відвантаження усієї партії товару продавець став неплатником. Після отримання товару доплатили інші 50 % продавцю.

Відомо, що ПДВ-облік орієнтований на першу подію. Тобто ПЗ виникають на дату події, що відбулася першою: аванс або відвантаження (п. 187.1 ПКУ). Тому за першою подією (отримання 50 % авансу) продавець повинен був скласти і зареєструвати авансову ПН. На підставі такої ПН покупець на загальних підставах може відображати ПК.

Проте на дату відвантаження товару продавець став неплатником. Тому на відвантажувану неоплачену частину товару скласти і зареєструвати ПН продавець вже не може (і не має права). Тож відвантаження і подальше отримання від покупця доплати у розмірі 50 % ніяких ПДВ-наслідків для продавця (що став неплатником ПДВ) вже не спричинить.

Що в результаті? По суті, в цьому випадку частина партії товару буде продана з ПДВ (коли продавець був платником), а частина — без ПДВ (коли продавець став неплатником). І в цьому немає нічого страшного, головне, щоб це підтверджувала і первинка.

У свою чергу, і до покупця частина партії товару прийде з вхідним ПДВ, а частина — без вхідного ПДВ.

Єдине, оскільки продавець став неплатником ПДВ і частину товару реалізовуватиме без ПДВ, то краще утрясти ситуацію з ціною і «відміною» ПДВ шляхом унесення змін до договору (скажімо, обумовити, що ціна зменшується на суму ПДВ або залишається, якою була, але без виділення ПДВ).

Тривала оренда

СИТУАЦІЯ: внесли орендну плату орендодавцю — платнику ПДВ авансом за перше півріччя (за шість місяців). Проте з другого кварталу орендодавець став неплатником ПДВ.

У такому разі за першою подією (отримання авансу) орендодавець — платник ПДВ повинен був нарахувати ПЗ, а також скласти і зареєструвати ПН.

Подальше отримання послуг оренди (і складання актів на орендні послуги) буде вже другою подією. Тому сторонам нічого робити не треба: отриманий аванс закриється постачанням послуг. Тож виниклі за авансом (першою подією) ПЗ у орендодавця/ПК в орендаря зберігаються. Їх ніяк коригувати не треба.