07.06.2021

Переведення боргу не проблема для спрощенця

Лист ГУ ДПС у Тернопільській обл. від 15.04.2021 р. № 1552/ІПК/19-00-18-02-18

Висновок документа

Зарахування грошових коштів на рахунок платника ЄП групи 3 як оплата іншим госпсуб’єктом дебіторської заборгованості боржника в розумінні п. 291.6 ПКУ вважатиметься розрахунком у грошовій формі

Після відвантаження товарів чи надання послуг кожний суб’єкт, в тому числі і платник ЄП, очікує на оплату від покупця (замовника). Але бувають випадки, коли останній розрахуватися за поставлені товари чи надані послуги зі своїм кредитором — платником ЄП не може. І тоді покупець починає вигадувати різні варіанти виходу з ситуації.

Інколи він пропонує, щоб за нього розрахувався інший суб’єкт, тобто щоб кредитор — платник ЄП здійснив переведення боргу.

Нагадаємо: переведення боргу передбачає заміну боржника, причому відбувається це тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ). При здійсненні такої операції зобов’язання (як і кредитор у ньому) не змінюється, змінюється тільки боржник. Але у старого боржника зобов’язання припиняються, а новий боржник вступає в зобов’язання і зобов’язаний виконати борг перед кредитором.

Ураховуючи такі пертурбації у кредитора — платника ЄП виникає запитання: чи можна йому здійснювати таку операцію?

Уся справа в тому, що єдиноподатникам заборонено здійснювати негрошові розрахунки. Це прямо зазначено в п. 291.6 ПКУ. У ньому говориться, що платники ЄП груп 1 — 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Тому платників ЄП, які збираються здійснювати переведення боргу, цікавить, чи не призведе така операція до негрошових розрахунків.

Ми завжди вважали, що єдиноподатник, який здійснює таку операцію, під обмеження з п. 291.6 ПКУ взагалі не потрапляє (див. «Податки & бухоблік» 2019, № 19, с. 13). Річ у тому, що переведення боргу не є формою розрахунків, оскільки тут просто відбувається зміна осіб, які беруть участь у погашенні зобов’язань. Головне для кредитора-єдиноподатника — щоб оплата від нового боржника за відвантажені первісному боржникові товари надійшла у грошовій формі.

Водночас не було впевненості, що фіскали погодяться з цим висновком. До того ж вони були категорично проти, щоб єдиноподатники здійснювали операції переуступки прав вимоги за зобов’язаннями (див. лист ДПСУ від 25.07.2019 р. № 3470/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, 107.01.03 БЗ // «Податки & бухоблік», 2019, № 60, с. 8). Щодо переведення боргу фіскали чомусь прямо не говорять. Але в тих роз’ясненнях, в яких говориться про переуступку права вимоги, вони постійно згадують про переведення боргу. А тому у всіх склалося чітке враження, що фіскали заборонять платникам ЄП здійснювати і переведення боргу.

Таке враження було, доки не з’явився лист, що коментується. У ньому податківці проаналізували положення різних нормативно-правових актів і заявили, що переведення боргу, в результаті якого кредитор — платник ЄП групи 3 отримає грошові кошти на рахунок як оплату іншим суб’єктом дебіторської заборгованості боржника, є розрахунком у грошовій формі. Тобто, здійснивши таку операцію, спрощенець правила перебування на ЄП не порушив. Отримані кошти від нового боржника він має включити до свого оподаткованого доходу і жити життям спрощенця й далі.

Доволі слушний висновок. Його можна брати на озброєння кожному спрощенцю. Хоча для більшої впевненості радимо отримати і собі таке роз’яснення. А то, може, це був усього-на-всього одноразовий аукціон небаченої щедрості. ☺