Запити: правила поведінки

Чому приходять запити?

Нагадаємо: у контексті перевірок запит від податківців — це передвісник позапланових документальних перевірок за пп. 78.1.1, 78.1.4 і 78.1.9 ПКУ. Тим не менш принаймні перевірки за п.п. 78.1.1 ПКУ є одними з найпопулярніших. Ідеться про отримання податківцями інформації, яка свідчить про порушення платником валютного, податкового та іншого підконтрольного податківцям законодавства.

Також запит ви можете отримати у зв’язку із зустрічною звіркою (п. 73.5 ПКУ). Це спосіб отримання інформації, наприклад, від контрагентів юрособи або ФОП, щодо якого проходить перевірка.

В який строк потрібно відповісти?

На запити, не пов’язані із зустрічною звіркою, платник зобов’язаний відповідати протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо це зустрічна звірка, то відповісти потрібно протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Важливо! У зв’язку з карантином ці строки були зупинені до останнього календарного дня місяця (включно), в якому закінчиться карантин* (п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

* Поки діє до 30.06.2021 р.

Таке зупинення не поширюється тільки на запити, пов’язані з декларуванням заявленого до відшкодування ПДВ та/або від’ємним значенням цього податку.

Це означає, що якщо до вас прийшов запит під час карантину, то на нього можна не поспішати відповідати. 15 (10) робочих днів почнуть спливати з дня закінчення зупинення. Наприклад, якщо припустити, що карантин завершиться 30.06.2021 р., а до вас прийшов запит 02.10.2020 р., то відповісти на нього можна аж до 21.07.2021 р.

При цьому відповідь у «карантинні» строки не повинна призвести до перевірки. Причому не мають права перевіряти навіть на підставі пп. 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ юросіб за постановою № 89 (див. детальніше «План перевиконаємо, або Позапланові перевірки»). Адже, ще раз повторимося, перевірка на цих підставах можлива, якщо платник не відповів на запит у встановлені в ПКУ строки. У нашому випадку хоча такі перевірки щодо юросіб і дозволені, але порушення строку відповіді на запит немає.

Зверніть увагу: всі строки відлічуються від дати отримання платником запиту. А тут нагадаємо: лист повинен зберігатися на пошті протягом 1 місяця. До того ж можна продовжити цей строк до 2 місяців (послуга платна). Про це говорить п. 116 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.

Але будьте обережні! На практиці буває так, що строки зберігання листів не дотримуються і ваш запит може просто відправитися назад до податківців. А в такому разі вважається, що запит був вам вручений датою, зазначеною в повідомленні про вручення з причиною такого невручення (пп. 73.3 і 42.5 ПКУ).

Що робити, якщо прийшов запит?

Як тільки до вас приходить «лист щастя», потрібно не панікувати, а проаналізувати його і зрозуміти, чи відповідає такий запит нормам ПКУ.

Це важливо, оскільки, по-перше, незаконний запит не може призводити до перевірки, по-друге, формально на незаконний запит можна не відповідати (п. 73.3 ПКУ).

Аналізувати запит потрібно на наявність усіх необхідних реквізитів, а також підстав для його надсилання.

Реквізити. У запиті мають бути:

— підстави для направлення запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

— перелік інформації, що запитується, та документів, які потрібно надати;

— підпис керівника (заступника керівника) податкової;

— печатка податкової.

Якщо це зустрічна звірка, то запит повинен відповідати формі, затвердженій наказом ДПСУ від 29.01.2020 р. № 47 (п. 73.5 ПКУ).

Підстави. Підстави для запиту — наріжний камінь. При направленні запиту саме з ними у податківців найчастіше і виникають проблеми. Так, їх перелік не вичерпний, але часто податківці забувають про те, що звичайного посилання на п. 73.3 ПКУ недостатньо. Потрібно ще й вказати на інформацію, яка ці підстави підтверджує.

Отже, запит можна відправляти платникові в разі, коли:

— за результатами аналізу податкової інформації, яку податківці отримали законним шляхом, виявлені факти, що свідчать про порушення платником валютного законодавства, законодавства у сфері відмивання доходів та іншого підконтрольного податківцям законодавства;

— потрібно визначити відповідність контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або визначити рівень звичайних цін, у випадках, установлених ПКУ;

— виявлені недостовірні дані в податкових деклараціях, поданих платником;

— проводяться зустрічні звірки тощо.

Усі ці підстави перелічені в п. 73.3 ПКУ.

Чи відповідати? По суті, є декілька стратегій роботи із запитами:

1) відповідати по суті й відправляти всі документи. Стратегія підходить більшою мірою для законних запитів. В інформації, що надається, і документах ви маєте бути впевнені на всі 100 %. Відповідь у повному обсязі може вас захистити від перевірки (див. постанову ВС від 21.06.2019 р. у справі № 820/420/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/82541872). Але оскаржити наказ про її проведення доведеться вже в суді. І пам’ятайте: отриману інформацію фіскали можуть використовувати проти вас надалі;

2) зовсім не давати відповіді. Це можливо, якщо запит не відповідає вимогам ПКУ. Як ми вже сказали вище, на такі запити платник має повне право не відповідати. А ідеальний запит — це рідкість. До того ж Верховний Суд часто говорить про те, що в запиті мають бути конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які говорять про порушення платником законодавства (постанова ВС від 06.10.2020 р. у справі № 280/1475/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/92051715). Частіше за все цього в запитах немає.

Але з боку фіскалів відсутність відповіді — це явний привід прийти до вас на перевірку. Вони-то вважають, що запит законний, а незаконність перевірки доведеться оскаржувати вже в суді;

3) давати відписку на запит. Найбільш оптимальна, на наш погляд, стратегія. Підходить для запитів, що не відповідають вимогам ПКУ. У цій відповіді ви не відповідаєте по суті, але звертаєте увагу фіскалів на «косяки» в запиті. Буває так, що фіскали потім на перевірку вже й не приходять;

4) давати часткову відповідь і частину документів. Так, є рішення Верховного Суду, в яких говориться про те, що навіть часткова, на думку податківців, відповідь не може стати підставою для перевірки (постанова ВС від 22.01.2019 р. у справі № 520/10085/18 // «Податки & бухоблік», 2019, № 97, с. 13). Але, по-перше, швидше за все, часткова відповідь не захистить вас від перевірки. Податківці вважають, що в такому разі вони мають право провести перевірку. А по-друге, ви надасте їм частину документів, які вони потім зможуть використовувати проти вас же. Якщо не в процесі поточної перевірки, так у майбутньому.