* Див. постанову ВС від 22.01.2019 р. у справі № 520/10085/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/84405466#
Суть спору
У 2018 році ФОП-загальносистемник одержав обов’язковий запит від фіскалів на отримання податкової інформації.
У ньому фіскали натякнули, що в них є дані, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. Аргументували це тим, що у 2016 році підприємець отримав дохід понад 1000000 грн. Відповідно ФОП повинен був зареєструватися платником ПДВ.
Але податківці в запиті забули послатися на п. 181.1 ПКУ, зазначивши, що ФОП зобов’язаний був зареєструватися платником ПДВ. А також не згадали, що заяву підприємця про реєстрацію платником ПДВ було відхилено.
У зв’язку з відсутністю відповіді від платника фіскали видали наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ.
Цей наказ і став предметом оскарження.
Позиція сторін
Фіскали вирішили, що їх запит відповідає вимогам ПКУ. Таким чином, за неотриманням відповіді повинна йти позапланова документальна перевірка на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ.
ФОП же зазначав, що запит не відповідав п. 73.3 ПКУ. Крім того, на свою ПДВ-заяву жодної відповіді він не отримував. У запиті чіткої вказівки на порушення зі свого боку не побачив. Тому відповідати податківцям не став.
Вирішення справи судом
Перша інстанція підтримала ФОП і наказ скасувала. Апеляційний суд із цим не погодився та своїм рішенням відмовив у задоволенні позову. Верховний Суд же вирішив, що правий суд першої інстанції, а отже, підприємець. Тому рішення суду апеляційної інстанції скасував.
При цьому судді послалися на те, що запит не містив посилань на конкретне порушення. Також звернули увагу на те, що контролери не надали доказів розгляду ПДВ-заяви ФОП.
Тобто запит не відповідав положенням п. 73.3 ПКУ. Тому платник міг на нього не відповідати. А отже, наказ про проведення перевірки протиправний.
Думка редакції
В основі коментованого рішення така позиція: рішення фіскалів можуть прийматися лише з дотриманням процедурних вимог ПКУ.
У нашому випадку податківці порушили положення п. 73.3 ПКУ, який висуває вимоги до інформаційних запитів. Адже в ньому вони чітко не сформулювали, у чому ж полягало порушення платника податків, лише пославшись на обсяг доходу у 2016 і 2017 роках. А на думку суду, цього було недостатньо.
У такому разі платник податків згідно з абз. 7 п. 73.3 ПКУ звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит, який не відповідає ПКУ. Тому проводити позапланову документальну перевірку за п.п. 78.1.1 цього Кодексу через відсутність відповіді на такий «лист щастя» вже не можна.
Проте, як бачимо, на практиці відсутність відповіді здебільшого податківці сприймають як можливість провести перевірку. Навіть якщо такий запит не відповідає вимогам ПКУ ☹.
Тож якщо вирішите піти шляхом ФОП й ігнорувати незаконні запити, то готуйтеся до оскарження подальших дій податківців (наказу про призначення перевірки або податкового повідомлення-рішення**).
** Детальніше про оскарження ППР у подібній ситуації див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 54, с. 2.
