Особливості складання ПН під ставку 14 %

Від податківців надійшли пояснення щодо складання ПН з новою ставкою 14 %. Більшість запитань ми вже висвітлювали (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 17, с. 20). Сьогодні зупинимося тільки на тих, що тоді не прозвучали.

1. По суті, п. 201.1 ПКУ дозволяє вказувати у ПН для вітчизняних товарів тільки перші 4 цифри коду УКТ ЗЕД. Проте при складанні ПН під ставку 14 % треба вказувати стільки знаків, скільки містить група УКТ ЗЕД особливого сільгосптовару з п.п. «г» п. 193.1 ПКУ.

Навіщо? Мабуть для того, щоб дотримувалися умови п.п. «г» п. 193.1 ПКУ для застосування ставки 14 %. Тож ті вітчизняні сільгосптовари, які належать до чотиризначних груп з п.п. «г» п. 193.1 ПКУ, в ПН краще позначати кодом з 4 цифр, а за тими, які належать до шестизначних груп кодів УКТ ЗЕД (0104 10, 1204 00, 1206 00, 1212 91), у рядку 3.1 ПН краще вказувати не менше 6 знаків коду УКТ ЗЕД. Імпортні сільгосптовари позначаємо 10-значним кодом.

2. Якщо аванс надійшов на декілька видів товарів за різними ставками (20 %, 7 %, 0 % і 14 %), податківці дозволяють скласти окремі ПН під кожну ставку, і під 14 % теж.

З чого це раптом? Адже, як правило, на постачання товарів, до яких одночасно застосовуються різні ставки (20 %, 7 %, 14 % або 0 %), складається одна ПН (п. 17 Порядку № 1307). До того ж самі податківці забороняли і продовжують забороняти дробити аванси/постачання у ПН (у БЗ 101.16 вони зазначають, що такі ПН не відповідатимуть первинці).

Але у нас тут інша ситуація. Під 14 % і 20 % ставку потрапляють і власновирощені дотаційні сільгосптовари. А як ви пам’ятаєте, на їх постачання складається окрема ПН (п. 6 Порядку № 1307) — із зазначенням у номері ПН коду «2» і заповненою гр. 15 у розділі Б ПН. Поєднувати в одній ПН дотаційні та інші операції з постачання не можна. Напевно тому фіскали і заговорили про окремі ПН.

Чи використовувати підхід фіскалів, якщо йдеться про аванс/постачання товарів, які за критерієм дотаційності не відрізняються, а різняться тільки ставкою, — вирішувати кожному самостійно. Хоча варіант із складанням декількох ПН виглядає привабливо. Бо дозволяє знизити ризик блокування ПН, що особливо актуально не для аграріїв. У аграріїв антиблокувальна Таблиця ураховується автоматом.

3. На думку податківців, коригування ставки шляхом складання РК не здійснюється. Виходить, якщо помилилися у ставці — 20 % замість 14 % і навпаки, то виправляємось перевиписуванням ПН, а не одним РК. Як при виправленні сумової помилки (див. листи ДПСУ від 03.05.2019 р. № 1930/ІПК/28-10-27-01-11, від 16.01.2020 р. № 128/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Чому саме так вони говорять відносно ставки 14 %, не зрозуміло. Хоча ще нещодавно, враховуючи, що різні ставки можуть уживатися в одній ПН, виправлення коду ставки (20, 7, 0) в розд. Б і показників у розд. А ПН податківці радили проводити в одному РК: одним рядком мінусуючи неправильні дані, а другим — додаючи правильні, з кодом причини «104» (див. БЗ 101.16, чинну до 12.03.2021 р.). Так поки що радять виправляти помилкову ставку 20 % на ставку 0 % і в БЗ 101.15.