13.05.2021
* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/92020765
Платник. Підприємство (позивач) здійснило уцінку основних засобів і запасів, придбаних із ПДВ. При цьому для основних засобів зменшено балансову вартість, а запаси уцінено до нуля.
Податківці (відповідач). Вважають, що уцінені основні засоби та запаси починають використовувати у негоспдіяльності і хочуть ПДВ.
Суди першої та апеляційної інстанцій по суті позов задовольнили. Податковий орган звертається з касаційною скаргою.
Верховний Суд по суті відмовив у задоволенні скарги: погодився із судом першої інстанції і частково не погодився з апеляційним.
Суд зазначив, що уцінка основних засобів — це приведення їх балансової вартості у відповідність зі справедливою. За результатами переоцінки призначення основних засобів не змінюється. Підприємство продовжує використовувати їх у госпдіяльності, а отже, немає підстав застосовувати п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.
А от уцінку запасів до нульової вартості суд вважає підтвердженням, що ці запаси не зможуть бути використані в госпдіяльності і за ними ПДВ нараховуємо. Тут Верховний Суд розійшовся з апеляційним, який наполягав, що за фактом уцінки запасів установити їх негосподарське використання неможливо.
Почнемо з уцінки основних засобів. У спорі, що коментується, податківці наполягали, що платник має нарахувати компенсуючий ПДВ на уцінену частину вартості основних засобів. Буцімто в цій частині їх використано в негосподарській діяльності. І це притому, що у БЗ 101.07 податківці заявляють, що уцінка необоротних активів не є ПДВ-об’єктною операцією і взагалі операцією з постачання.
Уцінка основних засобів згідно з пп. 19, 20 НП(С)БО 7 ніяк не змінює факту його використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Уцінений об’єкт продовжує використовуватися в тих самих операціях. Тож ніякої потреби компенсувати податковий кредит з ПДВ — немає**.
** Про переоцінку основних засобів читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 85, с. 48.
Щодо уцінки запасів — ситуація складніша. Уцінені запаси відображаються в балансі за чистою вартістю реалізації, а сума їх уцінки потрапляє до складу витрат (пп. 25, 27 НП(С)БО 9). Назагал, підхід має бути той самий, що й з основними засобами: уцінка запасів не змінює їх призначення. Тому податківці самі неодноразово наголошували: компенсувати вхідний ПДВ щодо уцінених запасів не потрібно (див. листи ДПСУ від 10.09.2019 р. № 99/6/99-00-07-03-02-15/ІПК // «Податки & бухоблік», 2019, № 78, с. 22 і від 05.08.2020 р. № 3208/ІПК/99-00-05-05-02-06)***.
*** Про переоцінку запасів читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 14, с. 28.
У нашому випадку маємо не просто уцінку, а уцінку до нуля****. Тобто запаси не списані, але в сумовому обліку, по суті, не відображаються. У такій ситуації довести, що ці запаси продовжують використовуватися в госпдіяльності — складно. Адже фактично вони перестають відповідати критеріям для визнання активами (п. 3 розд. І НП(С)БО 1; п. 5 НП(С)БО 9). І хоча податківці дозволяли не нараховувати компенсуючий ПДВ навіть при такій уцінці (див. лист ДПСУ від 17.01.2020 р. № 167/6/99-00-07-02-02-06/ІПК), тут радимо бути обережним. Без ІПК довести госпвикористання буде складно навіть у суді.
**** У позивача уцінка запасів була викликана тим, що вони залишилися в зоні АТО. Такі ТМЦ від компенсуючого ПДВ рятує п. 38.10 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Але щодо ТМЦ ця норма з’явилася в ПКУ пізніше, ніж виникли спірні правовідносини.