Помилкова оплата на більшу суму: що з податковою накладною?

Питання неоднозначне. На нашу думку, помилково отримані кошти не є оплатою за постачання товарів чи послуг. Тому вважаємо, що ПЗ з ПДВ не виникають, отже, ПН на помилково зараховані кошти складати не потрібно.

А що ж податківці? До останнього часу вони припускали, що на помилково отримані кошти з вини контрагента можна не складати ПН тоді, коли виконуються дві умови:

1) у платника немає договірних відносин з тим суб’єктом господарювання, який перерахував помилкові (зайві) гроші;

2) такі грошові кошти належить повернути у п’ятиденний строк.

За таких умов податківці визнають, що помилково отримані кошти не є оплатою в рахунок постачання товарів чи послуг, і погоджуються з тим, що податкові зобов’язання можна не нараховувати і, відповідно, не складати ПН (БЗ 101.04, втратила чинність 01.12.2022).

А от зараз їх думка, схоже, почала мінятися. Вони вже не такі категоричні, а пропонують з’ясувати усі обставини конкретного надходження і отримати ІПК (БЗ 101.06).

Cеред таких ІПК вже почали зустрічатися і роз’яснення з позитивним для платників висновком. Докладно про це читайте у статті «Зайві кошти від покупця: чи може постачальник не нараховувати ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 65. Якщо вам вдасться теж отримати таку ІПК, ПН можна не складати. У випадку негативної ІПК доведеться скласти ПН на суму помилково отриманих коштів. А потім обнуляти цю ПН мінусовим РК. І в декларації з ПДВ теж потрібно розгорнуто показувати спочатку нараховані, а потім зменшені податкові зобов’язання.

Отримати індивідуальну консультацію наразі, в принципі, не так складно. Втім податківці можуть не дотримуватися строків, наведених у ст. 52 ПКУ, посилаючись на їх призупинення через ВС (п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тож дійте!