19.05.2022

Розрахунки криптовалютою: чи можливі на «спецЄП» 2%?

Питання. Займаємось наданням послуг комп’ютерного програмування. З 01.04.2022 перейшли на «спецЄП» 2 %. Розрахуватися за надані послуги з нами хочуть біткоїнами. Чи можливий такий спосіб розрахунків для платника «спецЄП» 2 %? Розбираємося!

Платники єдиного податку (ЄП) груп 1 — 3 можуть отримувати дохід за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Це відоме усім платникам ЄП правило прописано у п. 291.6 ПКУ.

Чи стосується це правило платників з особливої групи 3 зі ставкою 2 %? Так, повною мірою. Виключень з цього правила для платників «спецЄП» 2 % немає. Бо вони теж відносяться до групи 3 ЄП. На це звертають і податківці в категорії 108.01.01 БЗ, посилаючись на «загальну» ст. 291.6 ПКУ:

«платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо».

Тож для того, щоб відповісти на питання: чи може платник «спецЄП» 2 % отримати оплату за послуги біткоїнами, нам потрібно з’ясувати, якою формою розрахунків є розрахунки біткоїнами.

Взагалі то згадки про біткоїни діюче законодавство не містить. За своєю суттю це віртуальна (крипто) валюта. На сьогодні в Україні прийнятий Закон про віртуальні активи*. Він ще не набув чинності**.

* Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074-IX.

** Станеться це з дня, коли набере чинності закон про внесення змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Втім цей закон поки що на стадії законопроєкту (від 13.03.2022 № 7150).

Але в ньому вже законодавці визначилися з правовим статусом віртуальних активів (до яких можна віднести і віртуальну валюту). Так, Закон:

— по-перше, визначає віртуальні активи як нематеріальне благо (тобто розцінює їх як нематеріальні активи). А це говорить про те що віртуальні активи не можуть бути визнані грошовими коштами;

— по-друге, він чітко визначає, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги) (ч. 7 ст. 4 Закону про віртуальні активи). Тобто фактично встановлює заборону на розрахунки віртуальними активами на території України.

Зазначимо, що свого часу НБУ давав свою оцінку віртуальним валютам (у тому числі і біткоїнам) на предмет можливості їх визнання грошовими коштами (https://bank.gov.ua/ua/news/all/spilna-zayava-finansovih-regulyatoriv-schodo-statusu-kriptovalyut-v-ukrayini). І зокрема, зазначав, що:

— оскільки криптовалюта не існує у формі банкнот, монет, записів на рахунках у банках, вона не може бути визнана грошима у трактуванні українського законодавства;

— оскільки криптовалюта не має прив’язки до грошової одиниці жодної з держави, вона не може бути визнана валютою або законним платіжним засобом іноземної держави, та не є валютною цінністю в трактуванні валютного законодавства;

— оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов’язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима.

Отже,

розрахунки критовалютою (біткоїнами) за діючим законодавством не можуть визнаватися грошовими.

Це негрошові розрахунки. А отже приймати оплату за товари/послуги критовалютою платнику ЄП груп 1 — 3 (у тому числі на «спецЄП» 2 %) заборонено!

Якщо єдиноподатник отримає оплату за свої послуги криптовалютою (біткоїнами), то це буде розцінюватися як бартерна операція (обмін товарів/послуг на нематеріальні активи) здійснювати яку платнику ЄП (у т.ч. «спецЄП») заборонено.

Які наслідки буде мати порушення форми розрахунків для платників на «спецЄП» 2%? Спеціальних правил щодо цього п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ (визначає особливості «спецЄП» 2 %) не містить. А отже, орієнтуватися слід на загальні правила. «Порушника» позбавлять права працювати на спрощеній системі оподаткування (доведеться перейти на «загальну» систему оподаткування).

Якщо б мова йшла по «звичайний» ЄП (а не «спецЄП»), то також з доходу, отриманого із застосуванням негрошового способу розрахунків, довелося б сплатити ЄП за збільшеною ставкою (15 % — для ФОП; подвійний розмір ставки ЄП — для юросіб).

Але форма декларації з спецЄП не містить рядків, в яких би платник спецЄП розраховував суму ЄП за підвищеною ставкою***. А отже напрошується висновок про те, що як звичайний, так і «заборонений» дохід платник «спецЄП» оподатковує за звичайною ставкою (підвищена ставка не застосовується).

*** Докладніше про це читайте в статті «Правила заповнення декларації з спецЄП» («Податки & бухоблік», 2022, № 34).

Висновки

  • Отримувати в оплату за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) криптовалюту (у т.ч. Bitcoin) платник ЄП за ставкою 2 % не має права.
  • Це буде розцінюватися як бартерна операція (обмін товарів/послуг на нематеріальні активи). здійснювати яку платнику ЄП заборонено. Наслідком порушення стане позбавлення права працювати на спрощеній системі оподаткування.