Постачання програмної продукції та ІТ-послуг нерезиденту

ІТ-послуги для нерезидента: де місце постачання? Передусім слід врахувати: неважливо — постачаємо нерезиденту програмну продукцію / послуги з розробки та тестування ПЗ або консультування, або якісь інші послуги у сфері інформатизації — для ПДВ-обліку всі ці операції є послугами (п.п. 14.1.185, п.п. «е» п.п. 14.1.56⁵ ПКУ).

А для послуг установлені свої правила обліку — важливу роль відіграє місце їх постачання, оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є послуги з місцем постачання в Україні (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). При цьому місце постачання послуг визначають за особливими правилами — за правилами, встановленими ст. 186 ПКУ.

У свою чергу, з положень цієї статті випливає, що для:

— постачань програмного забезпечення як кінцевого продукту (тобто використання ПЗ як об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, п.п. «а» п. 186.3 ПКУ);

— послуг з розробки та тестування ПЗ, надання консультацій з питань інформатизації (п.п. «в» п. 186.3 ПКУ);

— а також якщо нерезиденту по Інтернету надаються електронні послуги, зокрема постачання ПЗ та оновлень до нього, у тому числі електронних екземплярів, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення й електронного обладнання (п.п. «е» п.п. 14.1.56⁵ ПКУ, п. 186.3¹ ПКУ), то місце постачання послуг треба визначати за одержувачем. Таким чином,

А це означає, що і підхід до оподаткування всіх перелічених послуг (постачання ПЗ / надання послуг з розробки та тестування ПЗ або консультування) буде однаковий. Ну а оскільки одержувач послуг — нерезидент, то місце постачання таких послуг перебуває за межами митної території України. Тому такі операції — це необ’єктні постачання (тобто такі, які не є об’єктом ПДВ, лист ДФСУ від 26.07.2019 № 3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). І оскільки операції не підпадають під об’єкт, то ІТ-пільга до них узагалі не застосовується. Адже пільгу можна застосувати передусім за наявності об’єкта оподаткування (тобто за умови, що операції спочатку підпадають під об’єкт). А в цьому випадку зазначена умова не дотримується, тому пільга тут незастосовна.

Чи складати ПН, чи відображати в декларації? Оскільки здійснюються необ’єктні постачання, то:

— на такі операції не треба складати податкові накладні (ПН), проте

— такі операції (як послуги з місцем постачання «за межами») необхідно показати в безПДВшному рядку 5 декларації з ПДВ і розшифрувати в «позамежних» постачаннях у таблиці 1 додатка Д5. А ось заповнювати таблицю 2 додатка Д5 і розраховувати суму пільг з ПДВ за нею не треба (адже це, повторимо, необ’єктне постачання, а не пільгове, і ІТ-пільга до нього не застосовується).

Хоча фіскали чомусь постачання програмної продукції нерезиденту вважають пільговою операцією (на яку поширюється ІТ-пільга за п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і говорять на такі операції складати пільгові ПН (БЗ 101.05; лист ДПСУ від 17.08.2020 № 3390/ІПК/99-00-05-06-02-06). Не можемо із цим погодитися. Тим паче, що, наприклад, в іншій БЗ 101.05 постачання майнових прав інтелектуальній власності нерезиденту податківці визнають необ’єктними послугами. І пояснюють: оскільки місцем постачання послуг є країна нерезидента, такі послуги не є об’єктом ПДВ.

Крім того, врахуйте такий момент: зважаючи на надання нерезидентам неоподатковуваних послуг вхідний ПДВ, пов’язаний з їх наданням, доведеться компенсувати шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ (за п.п. «а» п. 198.5 ПКУ). А якщо в платника разом з неоподатковуваними операціями буде оподатковувана діяльність, то це спричинить необхідність розподілу ПДВ (за ст. 199 ПКУ). Детальніше про ПДВ-розподіл див. «Податки & бухоблік», 2022, № 1-2.