Імпортний ПДВ при скасуванні спецЄП

* Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX.

Ми звикли, що після виходу зі спецЄП треба компенсувати той ПК, який був сформований за товарами, послугами*, необоротними активами, які були придбані з ПДВ до переходу на спецЄП, а використані під час роботи на спецЄП (див. «Відновлення ПДВ-статусу після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59).

* Якщо йдеться про скасування спецЄП з 01.08.2023, то за послугами компенсуючі ПЗ не нараховуються.

Але законодавець пішов далі. У Законі № 3219 є п.п. 9¹.2.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Він установлює оподаткування тих товарів, які були імпортовані під час перебування на спецЄП зі сплатою імпортного ПДВ і використані під час перебування на спецЄП. Річ у тому, що спецЄПешники не нараховують ПДВ тільки за операціями постачання товарів/послуг на території України, а імпортний ПДВ вони платити зобов’язані. Втім, віднести цей імпортний ПДВ до складу ПК неможливо. Але, судячи з усього, тут намітилося цікаве переміщення.

Механізм нарахування ПДВ, використаний у п.п. 9¹.2.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, дуже схожий на нарахування компенсуючих ПЗ при скасуванні спецЄП, але все-таки це інша норма. Тому й розглядати її потрібно окремо від п. 9¹.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Основна ідея в тому, що

Давайте проаналізуємо цікаві моменти при застосуванні цієї норми.

1. Цей пункт стосується тільки скасування спецЄП з 01.08.2023 і автоматичного відновлення прав та обов’язків платника ПДВ. Тобто в усіх інших випадках виходу зі спецЄП ця норма не застосовується (там не буде ні ПК, ні компенсуючих ПЗ). Відзначаємо це для тих хитрунів, які хотіли б застосувати п.п. 9¹.2.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ заднім числом: це не вийде.

2. Імпортний ПДВ, сплачений при ввезенні товарів і НА під час роботи на спецЄП, можна включити до складу ПК (само собою, ця норма не стосується неоподатковуваних при ввезенні товарів — звертаємо увагу для тих, хто користувався генераторною пільгою або не платив імпортний ПДВ на початковому етапі впровадження спецЄП (до 01.07.2022)). Граничний строк для збільшення ПК — 31.10.2023. Можна раніше, але граничний — саме ця дата, тобто йдеться про декларацію за жовтень-2023.

3. Якщо такі ввезені товари або необоротні активи були використані (поставлені, реалізовані) в період роботи на спецЄП, то за ними треба нарахувати компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ. Що розуміти під терміном «використані (поставлені, реалізовані)», див. «Відновлення ПДВ-статусу після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59.

4. Гранична дата нарахування компенсуючих ПЗ також 31.10.2023. Проте нараховуються ПЗ одночасно з відображенням імпортного ПДВ у складі ПК. Тобто і ПК, і ПЗ треба відобразити синхронно, в одній і тій самій декларації. Такою декларацією може бути декларація серпня, вересня, жовтня 2023 року. У будь-якому разі граничний строк для складання компенсуючої ПН — 31.10.2023, а зареєструвати її треба не пізніше 20.10.2023.

5. База оподаткування за товарами — виходячи з вартості придбання, а вона не завжди збігається з базою нарахування імпортного ПДВ (нагадаємо, це договірна вартість, але не нижче митної вартості). Податківці стверджують, що для визначення бази оподаткування митна вартість ролі не відіграє, а ціна придбання для імпортера — це ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість) (лист ДПСУ від 31.03.2023 № 795/ІПК/99-00-21-03-02-06).

База оподаткування за необоротними активами — балансова (залишкова) вартість, що склалася на перше число місяця, протягом якого вони були використані (за відсутності обліку — звичайна ціна).

6. При розрахунку показників регліміту після відновлення реєстрації платником ПДВ у збільшення враховується імпортний ПДВ. Відповідно компенсуючі ПЗ будуть враховані в зменшення регліміту. Свого часу ми порушували питання щодо розрахунку показника ΣМитн при виході зі спецЄП (див. «Навздогін» за ПКУ, або Розрахунок регліміту для спецЄПшника» // «Податки & бухоблік», 2022, № 95). Але не припускали, що законодавець може ввести таку ліберальну для платників норму.

Але в цій нормі важливо, швидше, не те, коли і як нарахувати компенсуючі ПЗ, а навпаки, коли ці ПЗ не нараховуються. А виходить так, що не потрібно їх нараховувати за тим товарами, необоротними активами, які були імпортовані з ПДВ, але не використані в періоді перебування на спецЄП. Наприклад, після 01.08.2023: продовжують використовувати необоротні активи, продають товар, використовують товар для власного споживання (скажімо, після скасування спецЄП працівникам видають канцтовари, куплені під час роботи на спецЄП) тощо.

Це достатньо дивно, оскільки товар був імпортований особою з призупиненою реєстрацією платником ПДВ. За загальним правилом він не має права на ПК. Але саме в цьому випадку спеціальна норма має пріоритет над загальною. Хоча з якогось боку це цілком розумно, адже товари і НА використовуватимуться після виходу зі спецЄП, тобто будуть брати участь в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Тим більше це логічно, якщо товар буде проданий з ПДВ після відновлення реєстрації платником ПДВ. Крім того, з таких товарів і НА буде збільшений регліміт.

На жаль, нічого подібного щодо товарів та НА, придбаних в Україні, не передбачено. Спочатку в Законі № 3219 була норма, яка дозволяла нарахувати ПДВ при продажу товару, купленого в період перебування на спецЄП, тільки з позитивної різниці між ціною постачання і ціною придбання (з ПДВ). Але, на жаль, ця норма не пройшла*.

* Втім, у Законі № 3219 є норма, що дозволяє до 31.10.2023 повернути куплений товар без застосування норм. п. 192.2 ПКУ. Судячі з усього — це натяк на те, що за такими угодами можна оформити розірвання договору та укласти новий, але вже з урахуванням того, що покупець-колишній спецЕНщик буде повноправним платником ПДВ.

Отже, виходить, платник в одній з декларацій серпня — жовтня повинен відобразити весь ПК за імпортним ПДВ, а компенсуючі ПЗ нарахувати тільки з використаних на спецЄП товарів та НА.

З формулювання п.п. 9¹.2.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ випливає, що нарахування ПК і ПЗ — обов’язкова процедура. Платник не може сказати: я не ставитиму ПК, а тому не нараховуватиму ПЗ. Крім того, платник не може відкласти відображення ПК на інші періоди (за аналогією з ПК за зареєстрованою ПН у межах 365 днів). Якщо з якихось причин ви не поставите ПЗ і ПК, то в майбутніх періодах доведеться вдаватися до виправлення помилки. Втім, виправлення жовтня-2023 (логічно саме цей період визначати як базовий), швидше за все, не призведе до появи недоплати. Адже ПК завжди буде більше ПЗ: по-перше, ПК визначається, зазвичай, виходячи з більшої митної вартості, а по-друге, ПК визначається за всіма товарами і НА, а ПЗ — тільки за використаними в періоді перебування на спецЄП.