09.03.2023
З 31.12.2023 можна використовувати електронні підписи, які не зберігаються на захищених носіях (токенах або у хмарі), зокрема (але не виключно) для входу до Електронного кабінету, підписання звітності, ПН та АН.
Передісторія щодо токенів. Нагадаємо хронологію подій, пов’язаних з токенами. Але зауважимо: ці події стосуються звичайних госпсуб’єктів. Для держорганів, органів місцевого самоврядування, держпідприємств, держреєстраторів, нотаріусів ситуація з токенами трошки інша, більш сувора.
07.11.2018 — набуття чинності Законом № 2155*. Замість електронного цифрового підпису (ЕЦП) з’явилися кваліфіковані електронні підпис/печатка (КЕП) і удосконалений електронний підпис/печатка (УЕП).
* Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (а з 31.12.2023 його назва — «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).
Усе б нічого, але КЕП — це не просто удосконалений ЕЦП з найвищим рівнем довіри. Виходило так, що КЕП мав обов’язково зберігатися на захищеному носії. А такими були спочатку токени (спеціальні дорогущі флешки), а потім до них додалися як альтернатива ще й хмарні сервіси (спеціальне програмне забезпечення, наприклад SmartID). Детально про різницю між КЕП та УЕП читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 17.
Зауважимо: законодавець залишив перехідний період для старих ЕЦП (п. 5 розд. VII Закону № 2155). Зокрема, електронні підписи, згенеровані до 07.11.2018, прирівнювалися до КЕП до закінчення їх строку дії, але не пізніше 07.11.2020.
Тобто, по суті, після 7 листопада 2018 року усі надавачі електронних довірчих послуг** (раніше називалися АЦСК) у разі видачі КЕП повинні були їх генерувати вже відповідно до вимог Закону № 2155. Проте цього вони не стали робити.
** Далі — АЦСК або «генератор» електронних підписів.
Водночас Мінцифри усіх заспокоювало (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 90, с. 28). Вказувало на те, що
всі електронні підписи, згенеровані після 7 листопада 2018 року, діють і їх сміливо можна використовувати
22.05.2019 — набувають чинності зміни до ПКУ. Всюди за текстом згадується саме КЕП (див. п. 421.5, п.п. 48.5.1, п. 201.1, п.п. 3 п.п. 298.1.1 ПКУ та ін.).
Червень 2019 року — платники податків стали отримувати квитанції з попередженням про те, що електронний підпис зберігається на незахищеному носії. Хоча на приймання звітності, вхід в Електронний кабінет (ЕК) та інші моменти це не вплинуло. Спойлер ☺: це не є проблемою і дотепер.
01.08.2019 — «генератор» електронних підписів при податковій навіть уніс зміни у свій Регламент. Вказав, що електронні підписи не надаються в разі відсутності захищених носіїв у заявника на момент реєстрації (п.п. 4.1.6.3 Регламенту). Утім, навіть цей АЦСК продовжував формувати електронні підписи по-старому: на звичайні флешки і диски, посилаючись на те, що виробники захищених носіїв не справляються з попитом.
05.03.2020 — з’явився експериментальний проєкт (постанова КМУ від 03.03.2020 № 193), який дозволив не перейматися захищеними носіями. Сенс експерименту, нагадаємо, у тому, що можна використовувати такий собі гібрид — УЕП, але на базі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Плюс цього підпису у тому, що його не обов’язково зберігати на токені або у хмарі. Тобто підходить будь-яка флешка, диск, жорсткий диск комп’ютера та інші носії.
Тривати цей прекрасний експеримент мав би до 31.12.2021, потім його продовжили до 05.03.2022. Але і це не день «Х», коли усім потрібно було бігти за токенами або шукати хмарні сервіси для своїх електронних підписів.
23.02.2022 (переддень війни) — до «карантинної» постанови № 1236*** було внесено зміни. Вони дозволяють на період карантину також не заморочуватися з токенами або хмарою (п.п. 6 п. 24 постанови № 1236). Нагадаємо, що карантин досі триває (наразі до 30.04.2022).
*** Постанова КМУ від 09.12.2020 № 1236.
27.05.2022 — набирають чинності зміни до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 (далі — постанова № 300). Відповідно до них
на період дії воєнного стану + 6 місяців після його припинення можна використовувати електронний підпис, який не зберігається на токені або у хмарі
Детальніше про це ми писали у статті «КЕП на токенах відтерміновано» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37.
Що врахувати у зв’язку зі змінами щодо токенів? По-перше, навіть за найоптимістичніших прогнозів щодо закінчення воєнного стану постанова № 300 дозволить прожити звичайним госпсуб’єктам без токенів до набрання чинності змінами, які ми коментуємо. Тобто можна не хвилюватися за те, що буде якийсь перехідний період, коли ми будемо змушені бігти-таки за токенами або шукати хмарний сервіс.
По-друге, якщо вам знадобиться контактувати з податківцями, то як до, так і після 31.12.2023 можна спокійно використовувати електронний підпис, який зберігається на звичайній флешці, диску, жорсткому диску комп’ютера (ПК) та ін.
По-третє, якщо ви перестрахувалися та все-таки придбали токен або використовуєте хмарний сервіс (наприклад, SmartID), то його можна використовувати і надалі. А можна перейти на раніше звичне зберігання підпису на тих самих звичайних флешках, жорсткому диску ПК та ін. При цьому з переходом можна не чекати до 31.12.2023, вас має захистити постанова № 300.
По-четверте, зникнення після 31.12.2023 вимоги використовувати тільки КЕП (тобто електронний підпис на захищеному носії) у спілкуванні з податківцями ще не означає, що звичайний електронний підпис (на флешці, ПК та ін.) можна буде використовувати всюди. З 31.12.2023 у Законі № 2155 з’явиться норма про те, що законом може встановлюватися обов’язковість використання кваліфікованих електронних довірчих послуг в інших сферах суспільних відносин. Відповідні зміни вносить Закон України від 01.12.2022 № 2801-IX.
По-п’яте, держоргани, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів, держреєстратори, нотаріуси, держпідприємства так само вимушені будуть використовувати КЕП (тобто електронні підписи на захищених носіях). Про це казатиме нова редакція ст. 17 Закону № 2155 (з’явиться з 31.12.2023, вноситься Законом України від 01.12.2022 № 2801-IX).
Як підсумок: нікуди не біжимо, токени не скуповуємо, хмарний сервіс для зберігання електронних підписів не шукаємо ☺.
Зауважимо, що це не єдині зміни, які вносяться Законом, який ми коментуємо. Про ще одну новацію читайте у статті «Строки перевірок щодо відшкодування ПДВ зменшили» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20.