01.05.2023
Часто-густо на практиці трапляється, що платник ПДВ заявив суму ПДВ до відшкодування, але перевіркою податківців у частині (чи повністю) у бюджетному відшкодуванні (БВ) було відмовлено. При цьому право на ПК з ПДВ, з сум якого платником було сформоване БВ, податківці не заперечували. Тобто загальний розмір від’ємного значення (ВЗ) за такий звітний період у платника залишився без змін.
ППР форми «В3». У викладених вище ситуаціях перевіркою податківців визначено, що платником неправомірно (безпідставно) було заявлено БВ у ряд. 20.2 декларації з ПДВ. У такому випадку завищення БВ фіскали надсилають платнику «відмовне» податкове повідомлення-рішення (ППР) за формою «В3» (див. п. 2 розд. II Порядку № 1204 та п.п. «в» п. 200.14 ПКУ).
У таких випадках норми зі ст. 197 — 199 ПКУ платником не порушувалися, просто платник (з позиції податківців) неправильно розподілив суми ВЗ між рядками 20.2 та 20.3 декларації з ПДВ. Наприклад, було неправомірно включено до суми БВ неоплачені, або оплачені не у грошовій формі суми ПК з ПДВ, що відбулося в порушення норми п.п. «б» п. 200.4 ПКУ.
Звісно, цей ПК, на який платник має повне право (!), хоч і був неправомірно уключений до БВ, загубитися не повинен, а має бути «реінкарнований» у ПДВ-обліку/звітності. Тобто його треба повернути до ПДВ-декларації.
У тексті самого ППР форми «В3» зазначено: за умови відсутності порушень норм ст. 197 — 199 ПКУ сума, у якій відмовлено при наданні БВ, може бути врахована у збільшення значення рядків «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення (від’ємного значення попередніх звітних податкових періодів) за результатами перевірки контролюючого органу» декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження ППР.
Тут мається на увазі саме для цього і передбачений в декларації рядок 16.3. Тобто
суму податку з ППР «В3», за якою фіскали виявили відсутнє право на БВ, платник має відобразити у рядку 16.3 зі знаком «+» декларації за звітний місяць, в якому було узгоджено це ППР
Саме про такий спосіб (через ряд. 16.3) «реінкарнації» у декларації податкового кредиту, «анігільованого» ППР «В3», пишуть і податківці (БЗ 101.24; лист ДПСУ від 17.02.2020 № 645/6/99-00-04-06-03-06/ІПК).
Дата узгодження ППР. Таким чином, відповідну суму «неБВшного» ПДВ буде повернуто до складу ПК за декларацією місяця, у якому було узгоджено ППР «В3». Щодо узгодження: нагадаємо, що на подання скарги відводиться 10 робочих днів за днем отримання ППР (п. 56.3 ПКУ). Тому в загальному випадку — якщо протягом 10 робочих днів після отримання ППР платником не буде розпочато його оскарження, ППР стане узгодженим на 11-й день, який буде наступним за останнім 10-м робочим днем. Причому вважаємо, що ППР має вважатись узгодженим на будь-який 11-й день, наступний за 10-м робочим. Тобто не має значення, буде цей 11-й день робочим чи вихідним! Цей момент може бути важливим для того, щоб правильно визначити, до декларації якого періоду заносити відновлену суму ПК/ВЗ.
Якщо «впаде» у 21 рядок. Якщо така «реінкарнована» (через ряд. 16.3) сума ПК (або її частина) «перекочує» до ряд. 21 такої декларації, то цю суму доведеться розшифрувати у додатку Д2. Тоді майте на увазі, що періодом виникнення такого ВЗ податківці вважають період, у якому в складі ПК на підставі відповідної ПН було відображено ВЗ, у відшкодуванні якого було відмовлено платникові: див. щодо цього БЗ 101.24. І хоча з 1 квітня 2023 ця консультація переведена до недіючих, але це відбулося з технічних причин (змін формулювання в п. 198.2 ПКУ). Тож, вважаємо, підхід фіскалів до цього питання залишається таким самим.
Без штрафу. За таку помилку платника в розмірі суми БВ, коли ПК і ВЗ врешті-решт залишились незмінними, штраф не застосовується. Адже платник у цьому випадку не порушив жодних норм ст. 197 — 199 ПКУ, та й він усе також має право на ПК, який має бути повернуто до ПДВ-декларації. До речі, й штрафних санкцій у самій ППР форми «В3» для таких випадків не передбачено.
На суму з ППР «В3», за якою відмовлено в БВ, платникові повинні повернути ліміт. Показник ЕВідшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок (п. 2001.3 ПКУ).
Таке повернення регліміту здійснюється шляхом зменшення на відмовлену суму того ж показника формули — ЕВідшкод
Оскільки цей показник «зменшуючий», то сума регліміту збільшиться. Збільшення регліміту у цьому випадку підтверджують і податківці (див. БЗ 101.17).
Як зазначають у цій консультації фіскали, ліміт у цьому випадку має бути відновлений (шляхом зменшення показника ЕВідшкод) на дату узгодження ППР. Тобто це має буде здійснено у згаданий вище — 11-й день. Детальніше про цей та низку інших випадків/результатів перевірки БВ читайте «Наслідки перевірки від’ємного значення та бюджетного відшкодування» // «Податки & бухоблік», 2021, № 54.