22.04.2024

Розрахунок відпускних: якщо немає зарплати

Працівник іде у відпустку. Проте у розрахунковому періоді у нього немає зарплати або відсутній розрахунковий період. Чи можливе таке? Так, звісно. Проте ж без відпускних працівника залишити не можна. Тож розбираємо, як обчислити середньоденну зарплату в таких випадках. Для них у Порядку № 100* є свої спецнорми.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Що говорить Порядок?

Зі статті «Як розрахувати суму відпускних?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33 ви знаєте, що середньоденну зарплату для розрахунку суми відпускних обчислюють за розрахунковий період. При обчисленні із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді, що візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати, віднімають:

— кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на розрахунковий період (за їх наявності);

— час у розрахунковому періоді, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, а також час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (далі — поважний час).

Тож якщо, наприклад, на весь розрахунковий період припав поважний час, який потрібно прибрати з розрахунку, розрахунковий період зникає.

Ще ситуація. У працівника в розрахунковому періоді йде в перемішку поважний час та час, що не відпрацьований з нез’ясованих чи з інших причин, й відсутня зарплата.

Як тоді рахувати середньоденну зарплату? Все просто!

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період чи в розрахунковому періоді не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки (окладу).

Проте якщо розмір ставки (окладу) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то середню зарплату розраховуємо з установленого розміру МЗП.

Тарифну ставку (оклад) та МЗП використовуємо ті, що встановлені в місяці початку відпустки

Також ураховуємо зайнятість працівника. Тобто якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу (займає частину штатної одиниці), то в розрахунку середньоденної зарплати буде не повна ставка (оклад) чи МЗП, а частина, визначена пропорційно зайнятості.

Сама ж формула для розрахунку середньоденної зарплати (ЗПсер) для такого випадку матиме ось такий вигляд:

ЗПсер = ОМЗП х З х 12 : (К - Св),

де ОМЗП — оклад працівника, а якщо він менший за МЗП, то МЗП;

З — зайнятість працівника. Якщо у працівника повна зайнятість, то З = 1. Якщо ж він працює на умовах неповного робочого часу, то З = частці штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо);

12 — кількість місяців умовного розрахункового періоду;

К — загальна кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді;

Св — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на умовний розрахунковий період (за наявності). Зауважимо, що з 24.03.2022 й до дня завершення воєнного стану положення ст. 73 КЗпП, в якій визначені такі дні, не застосовуються.

Щодо умовного розрахункового періоду, то його складуть 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки.

А тепер розглянемо на прикладах, як це все працює разом.

Числові приклади

Приклад 1. Працівниця відразу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 років йде у щорічну основну відпустку з 29.04.2024 на 10 календарних днів. Відповідно до штатного розпису оклад працівниці у квітні 2024 року — 20000 грн. Вона прийнята на роботу на повну зайнятість (займає 1 штатну одиницю).

Всі 12 місяців, що передують початку відпустки, працівниця не працювала через поважний час — відпустку для догляду за дитиною до 3 років. Її оклад у місяці початку відпустки (20000 грн) вищий за МЗП (8000 грн). Тож розрахунок проводимо з окладу за умовний розрахунковий період квітень 2023 року — березень 2024 року.

Середньоденна зарплата становитиме:

20000 х 1 х 12 : 366 = 655,74 (грн/к. дн.),

де 366 — кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді.

Сума відпускних дорівнює:

655,74 х 10 = 6557,40 (грн).

Приклад 2. Працівник іде у щорічну відпустку з 01.05.2024 на 14 календарних днів. У розрахунковому періоді (травень 2023 року — квітень 2024 року) він не мав заробітку, оскільки перебував у відпустках без збереження зарплати та неявках. Заробітну плату в травні роботодавець не підвищуватиме. Оклад працівника в травні 2024 року становитиме 15000 грн. Починаючи з січня 2024 року йому встановлено неповний робочий час (займає 0,25 штатної одиниці).

На відміну від відпустки без збереження зарплати, неявки на роботу з нез’ясованих (у табелі обліку робочого часу — «ІН») чи з інших причин (у табелі — «І») не є поважним часом, який можна викинути з розрахунку. Тож,

за загальним правилом, дні неявок залишаються в розрахунку та зменшують середньоденну відпускну зарплату працівника

Проте в прикладі 2 не звичайний випадок. У працівника в розрахунковому періоді, після того як прибрали поважний час, залишилися дні неявок, проте немає заробітку.

Як діємо? Правильно! Рахуємо середньоденну зарплату з окладу або з МЗП, якщо розмір мінімалки вищий. Це прямо випливає з приписів п. 4 Порядку № 100.

У працівника в прикладі 2 оклад у травні 2024 року (15000 грн) вищий за МЗП (8000 грн). Тож у розрахунку — оклад. А ще враховуємо зайнятість працівника на момент надання відпустки. Те, що до січня 2024 року він працював на умовах повної зайнятості, не має значення.

Середньоденна зарплата становитиме:

15000 х 0,25 х 12 : 366 = 122,95 (грн/к. дн.).

Сума відпускних дорівнює:

122,95 х 14 = 1721,30 (грн).

До речі, про нюанси обчислення середньоденної відпускної зарплати працівникам, яким установлено неповний робочий час та які мають заробіток у розрахунковому періоді, читайте в статті «Неповний робочий час: що з відпускними?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33.

Приклад 3. Працівник, який був мобілізований з 11.08.2022 та звільнений з військової служби з 08.04.2024, йде у щорічну основну відпустку з 29.04.2024 на 28 календарних днів. У розрахунковому періоді (квітень 2023 року — березень 2024 року) роботодавцем жодні виплати не проводилися. Відповідно до штатного розпису оклад працівника у квітні 2024 року — 7500 грн. Має повну зайнятість.

Час військової служби, за який не зберігалася середня зарплата або який з 19.07.2022 за рішенням роботодавця був оплачений частково, тобто нижче середнього заробітку, є поважним часом, який виключається з розрахункового періоду. Такий поважний час припав на весь розрахунковий період, визначений за працівником (квітень 2023 року — березень 2024 року).

Тож у прикладі 3 розрахунок середньоденної зарплати слід проводити з мінзарплати, оскільки в місяці початку відпустки, а саме у квітні 2024 року, її розмір (8000 грн) вищий за оклад працівника (7500 грн).

Середньоденна зарплата становитиме:

8000 х 1 х 12 : 366 = 262,30 (грн/к. дн.).

262,30 х 28 = 7344,40 (грн).

Приклад 4. Працівниці, зовнішній сумісниці (неповний робочий день, займає 0,75 штатної одиниці), з 01.04.2023 встановлено простій з оплатою у розмірі 2/3 окладу. З 01.05.2024 вона йде у щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні. Заробітну плату в травні роботодавець не підвищуватиме. Оклад працівниці в травні 2024 року становитиме — 7500 грн.

Працівниця протягом усього розрахункового періоду (травень 2023 року — квітень 2024 року) перебувала в простої, який був оплачений у розмірі 2/3 окладу. Відповідно до абзацу сьомого п. 2 Порядку № 100 період простою, оплаченого частково, а саме в розмірі меншому, ніж середній заробіток працівника, наприклад, як у працівниці, виходячи з 2/3 окладу, є поважним часом, який виключається з розрахункового періоду. Також не враховуємо суму оплати простою, що нарахована за такий поважний час.

У результаті обчислювати середньоденну зарплату для оплати періоду відпустки будемо за умовний розрахунковий період, який складуть ті ж самі 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки, а саме травень 2023 року — квітень 2024 року.

Оклад працівниці (7500 грн) нижчий за МЗП, що діятиме в травні 2024 року (8000 грн). Тому в розрахунку середньоденної замість окладу — МЗП. А ще не забуваємо врахувати зайнятість працівниці (вона займає 0,75 штатної одиниці).

Середньоденна зарплата становитиме:

8000 х 0,75 х 12 : 366 = 196,72 (грн/к. дн.).

Сума відпускних дорівнює:

196,72 х 24 = 4721,28 (грн).

Увага! Якщо у вас працівники під час простою використовують відпустки, то при розрахунку суми поточних відпускних перевірте, чи не потрапив до розрахункового періоду період попередньої відпустки. Якщо потрапив, то розрахунок оплати поточної відпустки проводите за загальними правилами, що розбирали в статті «Як розрахувати суму відпускних?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33. Річ у тім, що до заробітку, який бере участь у розрахунку середньоденної зарплати, включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, у тому числі за час попередньої щорічної відпустки. Дні попередньої відпустки також залишаться в розрахунковому періоді.

Висновки

  • Якщо у розрахунковому періоді у працівника відсутня зарплата чи відсутній розрахунковий період, то розрахунок відпускної середньої зарплати проводимо з окладу (місячної тарифної ставки) або МЗП, якщо оклад (ставка) нижчий за мінімалку.
  • Для цілей порівняння розмір окладу (ставки) та мінзарплати використовуємо той, що діє в місяці початку відпустки.
  • Якщо працівнику встановлено неповний робочий час, у розрахунку середньоденної зарплати використовуємо оклад (ставку) чи МЗП, обчислений з урахуванням зайнятості.