16.12.2024
Суть нововведення. У п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ з’явився мінімальний розмір МПЗ, на який аграрій має орієнтуватися при визначенні МПЗ щодо окремої земділянки, яка є сільгоспугіддями.
А саме цим пунктом установлено, що
сума МПЗ не може становити менше 700 грн з 1 га, а для земділянок з часткою ріллі не менше 50 %, — 1400 грн з 1 га
З цього випливає, що мінімальна межа МПЗ для:
— багаторічних насаджень, пасовищ, сіножатей та перелогів не може бути меншою 700 грн за 1 га;
— ріллі — не менше 1400 грн за 1 га;
—земділянок, які складаються з декількох категорій угідь, серед яких частка площі ріллі становить 50 % чи перевищує цей показник, становить 1400 грн за 1 га. Якщо частка площа ріллі у такій багатовекторній ділянці становить менше 50 %, то мінімальний розмір МПЗ дорівнює 700 грн за 1 га.
Хоча є випадки, коли мінімальна МПЗ-межа не застосовується. Мова йде про розрахунок МПЗ за земділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій (МБД), які включені до Переліку № 309*. Причому, на жаль, не зрозуміло, чи мова йде про випадок, коли земділянка цілий рік перебувала в зоні МБД, чи достатньо й одного місяця. Цей нюанс ще мають пояснити податківці.
Про зону активних бойових дій чи окупації тут не згадано, адже ці земділянки звільнені від сплати МПЗ, доки вони не будуть виключені з цієї зони.
Коли застосовувати нововведення. Проблема цього нововведення в тому, що Закон № 4015 вимагає його застосовувати з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан. Тобто
орієнтуватися на вищезгадані мінімальні показники розміру МПЗ аграрії повинні уже починаючи з розрахунку МПЗ за 2024 рік
Такий розрахунок усі будуть робити на початку 2025 року.
Отже, на розкачку часу немає. Це нововведення запрацює відразу.
Введення мінімальної межі МПЗ приносить цілу купу проблем. Про ці проблеми поговоримо далі.
Додасться роботи у бухгалтера. Перша проблема, яку принесе введення мінімальної МПЗ-межі, так це збільшення роботи у бухгалтера. Адже відтепер потрібно не просто проводити звичайний розрахунок МПЗ, а й пам’ятати про те, що цей розмір не повинен бути меншим за мінімальний розмір МПЗ за 1 га. А коли ділянок у вас багато і НГО їхня різна, то це може ой як сильно додати роботи.
Щоб полегшити вам життя (і зменшити кількість математичних дій), пропонуємо орієнтуватися на розмір НГО за 1 га вашої ділянки.
Так, у 2024 році загальна ставка МПЗ становить 0,05, отже, НГО за 1 га, при якому буде виконано мінімальний розмір МПЗ у 1400/700 грн за 1 га, становитиме:
— для ріллі 28000 грн (1400 грн : 0,05);
— для інших угідь 14000 грн (700 грн : 0,05).
Тоді, щоб визначити, чи буде щодо певної ділянки виконано мінімальний МПЗ, слід просто порівняти НГО за 1 га вашої ділянки (коли НГО не проведене, то для порівняння берете НГО ріллі 1 га по області) із цими показниками. І якщо НГО 1 га вашої ділянки буде більша цієї межі, то рахуєте МПЗ за своїми показниками. Якщо ж НГО 1 га буде менша цієї межі, то рахувати МПЗ слід спираючись на приведені вище розміри НГО.
Землею володіють / користуються не цілий рік. Також не зрозуміло, як бути у випадку, коли землею володіє чи користується аграрій не цілий рік. Із п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ випливає, що для встановлення факту, чи виконано межу у 1400/700 грн, слід орієнтуватися на розрахований МПЗ за формулами з пп. 381.1.1 і 381.1.2 ПКУ. У цих формулах розмір МПЗ рахується виходячи з кількості місяців користування / володіння землею. Тобто чим менше місяців землею користувалися / володіли протягом року, тим менший розмір МПЗ буде для ділянки.
І, на жаль, ніде у ПКУ не сказано, що й мінімальну межу МПЗ слід визначати для таких ділянок не за рік, а з урахуванням строку користування / володіння (1400 грн чи 700 грн слід поділити на 12 і помножити на період володіння / користування землею).
Таке упущення може спонукати фіскалів вимагати навіть у випадку, коли землею користувалися / володіли не цілий рік, орієнтуватися все одно на мінімальну межу. А це змусить рахувати МПЗ спираючись на мінімальну межу за 1 га, адже розмір МПЗ за 1 га, розрахований з урахуванням строку володіння / користування землею, практично завжди буде менший мінімальної межі. Звичайно, це несправедливо. Тому сподіваємося, що податківці таких фіскальних висновків робити не будуть, а скажуть, що мінімальна межа має рахуватися з урахуванням строку володіння / користування землею.
МПЗ для ФОП — платників сільгоспЄП. Після цього нововведення майже усі ФОП — платники сільгоспЄП будуть розраховувати розмір МПЗ спираючись на мінімальну межу 1400/700 га за 1 га, а не виходячи із своїх даних.
Річ у тому, що для розрахунку МПЗ ці платники мають брати ставку МПЗ, яка дорівнює половині звичайної ставки (у 2024 році це 0,025). А якщо застосовувати для розрахунку МПЗ укорочену ставку, то розрахований виходячи з цієї ставки розмір МПЗ у більшості цих ФОП ніколи не буде вищим за мінімальну межу — 1400/700 грн за 1 га. Тому у цієї категорії платників фактично відібрали їх пільговий знижений розмір МПЗ.
Незрозумілий порядок заповнення звітності. Це нововведення застосовується для розрахунку МПЗ за весь 2024 рік, але з’явилося воно тільки наприкінці 2024 року, тобто практично в переддень звітування за 2024 рік. Отже, поки що не зрозуміло, як заповнити додаток з розрахунком МПЗ, який додається до певної декларації (виходячи з того, на якій системі перебуває аграрій). В ідеалі, Мінфін має оновити форму додатка, в якому буде враховане це нововведення. Часу на таке оновлення хоч і замало, але все-таки ще є. Сподіваємося, що Мінфін впорається з цим завданням.
Якщо ж звітність не змінять, то тим, у кого розмір МПЗ за 1 га менше мінімальної межі, доведеться вигадувати свій алгоритм заповнення додатка. Наприклад, можна буде для розрахунку МПЗ для проблемних ділянок або використовувати НГО, з якого МПЗ дорівнює мінімальній межі (тобто 28000/14000 грн), або ігнорувати алгоритм заповнення додатка і примусово вказувати МПЗ по таких ділянках у потрібному розмірі.
Нова звичайна ставка. У п. 671 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ з’явиться нова ставка, за якою аграрії мають рахувати МПЗ. Починаючи з розрахунку МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано ВС, рахувати МПЗ слід з використанням не звичайної ставки МПЗ 0,05 (пп. 381.1.1 і 381.1.2 ПКУ), а збільшеної — у розмірі 0,057.
Уперше цю ставку слід застосовувати при розрахунку МПЗ за 2025 рік, тобто її будуть застосовувати при розрахунку МПЗ на початку 2026 року.
МПЗ за 2024 рік (який рахуватимуть на початку 2025 року) слід буде рахувати за звичайною ставкою 0,05.
Нагадаємо, що за 2022 та 2023 роки МПЗ рахували, використовуючи не звичайну, а укорочену ставку 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, звичайна ставка МПЗ (0,05) поки що буде застосовуватися тільки при розрахунку МПЗ за 2024 рік, а надалі вона може повернутись тільки після того року, в якому закінчиться ВС.
Ставка для ФОП на сільгоспЄП. Особливу увагу слід приділити ставці, яку мають використовувати ФОП — платники сільгоспЄП. Вони згідно з п.п. 381.1.3 ПКУ при розрахунку беруть не звичайну, а половинну ставку.
Ураховуючи це, вважаємо, що починаючи з розрахунку МПЗ за 2025 рік і наступні роки включно з роком, в якому закінчиться ВС,
рахувати МПЗ вони мають використовуючи половину збільшеної ставки, тобто не ставку 0,057, а ставку 0,0285
Нагадаємо, що при розрахунку МПЗ за 2024 рік ці платники мають брати для розрахунку ставку 0,025 (половину від звичайної ставки 0,05).
До відома! Враховуючи введення в дію мінімальної МПЗ-межі, фактично застосовувати укорочену ставку ці платники не будуть. Адже розмір МПЗ за 1 га, розрахований виходячи з укороченої ставки, майже завжди буде меншим за мінімальний розмір МПЗ (1400/700) за 1 га.
Перелік земель, за які не треба визначати МПЗ, наведено у п. 381.2 ПКУ. Серед пільгових земель до 1 грудня 2024 була згадка про те, що МПЗ не рахується за сільгоспугіддя, які належать фізособам на праві власності / користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів. Про те, хто має право на звільнення щодо таких земель, читайте в «Юрособи не рахують МПЗ за ділянки в межах населеного пункту, орендовані у фізосіб» // «Податки & бухоблік», 2024, № 12 (ср. ).
Саме вказівка на дату 01.01.2022 породжувала деякі нестиковки:
1) не давало право поширювати це звільнення на землі, які потрапили у межі населеного пункту після 1 січня 2022;
2) давало право не рахувати МПЗ для земель, які на 1 січня 2022 були у межах населеного пункту, а потім через зміну меж опинилися за межами населеного пункту.
Тому законодавці вирішили уніфікувати це звільнення і відв’язати його від дати 01.01.2022. Так, з 1 грудня 2024 під це звільнення потрапляють
земділянки, які належать фізособам, але знаходяться в межах населеного пункту станом на 1 січня звітного року
Тобто за 2024 рік такі землі потрапляють під звільнення, якщо вони розташовані в межах населеного пункту на 01.01.2024.
Крім того, зроблено уточнення, як саме визначати той факт, що земля знаходиться в межах населеного пункту. Для цього слід спиратися на дані про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесені до Державного земельного кадастру.
І тільки у разі відсутності таких даних у Державному земельному кадастрі до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Для платників ЄП, які мають рахувати МПЗ, у ПКУ з’явилася окрема підстава для позбавлення їх статусу платника ЄП. А саме у новому п.п. 81 п.п. 298.2.3 ПКУ з 1 грудня чітко сказано, що
платники ЄП груп 2 — 3, які рахують МПЗ і при розрахунку МПЗ за останній податковий рік отримали позитивне значення, будуть позбавлені статусу платника ЄП у разі наявності податкового боргу з ЄП на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів
Позбавляти статусу платника ЄП будуть в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Спираючись на цю норму, позбавити статусу платника ЄП можуть не будь-якого спрощенця, а тільки того, який виконує одночасно такі умови:
1) є платником ЄП груп 2 — 3 (як ФОП, так і юрособу) і рахує МПЗ. Отже, якщо спрощенець груп 2 та 3 не рахує МПЗ, то скинути з ЄП на основі цієї нової підстави його не можуть.
Також поза дією цієї підстави стоять:
— ФОП групи 1, адже вони взагалі не рахують МПЗ;
— платники сільгоспЄП, адже на них не поширюється взагалі п.п. 298.2.3 ПКУ
2) отримав позитивне МПЗ за минулий рік. Тобто ця підстава стосується тільки спрощенців, які не виконали МПЗ за минулий рік, і тому мали доплатити у бюджет у поточному році розраховану позитивну суму.
Якщо МПЗ за минулий рік мало від’ємне значення, то нова підстава для позбавлення статусу платника ЄП не діє;
3) має бути податковий борг не з будь-якого податку, а саме з ЄП. Причому мова йде про будь-який розмір податкового боргу. Навіть боргу в 1 копійку буде достатньо, щоб активувати цю підставу;
4) податковий борг з ЄП повинен рахуватися протягом доволі значного часу, а саме повинен бути на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Ця підстава позбавлення статусу платника ЄП набрала чинності з 1 грудня 2024. Отже, виникає запитання, як податківці будуть застосовувати її на практиці — лише «наперед» чи і «назад» також? Не виключено, що податківці можуть почати говорити, що вищезгадані критерії слід брати до увагу і за період до набрання чинності цією підставою. Втім слід чекати на роз’яснення фіскалів.
Звертаємо увагу! Ця нова підстава для позбавлення статусу платника ЄП подібна до підстави із п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ, яка змушує суб’єкта покинути ряди спрощенців також за наявності податкового боргу за подібний період (на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів). Але стара підстава для скидання з ЄП (яка діє поряд з новою) стосується усіх платників ЄП груп 1 — 3, а не тільки тих, хто визначає МПЗ, і тільки тоді, коли розмір боргу на кожне перше число буде перевищувати 3060 грн.
Отже, фактично нова підстава має значення лише тоді, коли податковий борг за рахунок визначення МПЗ коливається у межах 3060 грн. Якщо він більше, то податківці і раніше могли скинути з ЄП, але на підставі п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ (деталі див. у «Воєнний» податковий борг: чи можуть скинути зі спецЄП та ЄП?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54 та «Податківці можуть скинути зі спрощенки тільки після документальної перевірки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 87).
Закон № 4015 не тільки збільшив ставку ВЗ, яку слід застосовувати при утриманні ВЗ з доходів фізосіб, а й розширив коло платників ВЗ. А саме з 1 січня 2025 року
до переліку окремих платників ВЗ потрапили ФОП — платники ЄП груп 2, 3 та 4 і юрособи — платники ЄП групи 3
Так от, збільшення розміру ВЗ при утриманні його з доходів фізосіб має позитивно вплинути на виконання МПЗ. Адже у виконання МПЗ ФОП та юрособи — платники ЄП включають ВЗ, сплачений з доходів:
— фізосіб, які перебувають із платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб);
— фізосіб, які виплачуються за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільгосппризначення.
Отже, чим більший розмір ВЗ буде утриманий з доходів фізосіб, тим більший розмір ВЗ буде врахований у виконання МПЗ.
Причому оскільки ВЗ, утриманий з доходів фізосіб, завжди потрапляв у виконання МПЗ, то при збільшенні розміру ставки ВЗ окремо прописувати, що таке збільшення також має потрапити у виконання МПЗ, було не потрібно.
Щодо сплати ВЗ з 1 січня 2025 ФОП-спрощенцями та юрособами — платниками ЄП групи 3, то, на жаль, серед податків і зборів, які слід ураховувати у виконання МПЗ, у ПКУ не згадувався такий платіж, як ВЗ, що утримується не з доходів фізосіб.
Тому щоб суми сплаченого ВЗ новоспеченими платниками ВЗ потрапили у виконання МПЗ, про це мало бути прямо вказано у ПКУ. Але Закон № 4015 про це чомусь забув. Тому виходило, що суми ВЗ, які сплачує ФОП — платник ЄП груп 2 та 4 (у розмірі 10 % від мінзарплати на 1 січня з розрахунку на календарний місяць) та ФОП і юрособи — платники ЄП групи 3 (1 % від ЄП-доходу), у виконання МПЗ потрапити не могли.
Добре, що законодавці відразу після набрання чинності Законом № 4015 виявили це упущення і вирішили його виправити. Для цього з подання Закону України від 04.12.2024 № 4113-IX з’явиться п. 1.14 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який дозволить з 1 січня 2025 року (з дати, коли на спрощенців покладено обов’язок бути окремим платником ВЗ) і до кінця року, у якому закінчиться ВС, у виконання МПЗ платникам ЄП груп 2, 3 (у тому числі юрособам) та ФОП — платникам групи 4 включати сплачені суми ВЗ.
Лишатиметься тепер справа за малим: щоб Мінфін оновив форму додатка для розрахунку спрощенцями МПЗ і вписав у нього окремий рядок для відображення сплаченого ВЗ. Зробити це слід до звітування за 2025 рік. Тобто часу на це у нього вдосталь.