* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41215
Висновок документа
Юрособа — платник ЄП групи 3 не визначає МПЗ за сільгоспугіддя, які вона орендує у фізосіб і які станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів
Юрособи мають рахувати МПЗ за сільгоспугіддя, які їм належать або взяті в користування. Але з цього правила є і пільгові винятки. Мова йде про землі, по яких МПЗ не рахується і які згадані у п. 381.2 ПКУ.
Зокрема, до звільнених земель віднесено сільгоспугіддя, які належать фізособам на праві власності та/або на праві користування та які станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
Як бачимо, у п. 381.2 ПКУ не конкретизовано, кого стосується це звільнення, — тільки фізосіб, які володіють чи користуються такими землями, чи його можна поширити і на юросіб, які беруть в оренду такі землі у фізосіб?
Через відсутність такої конкретизації була надія, що це звільнення дозволять застосувати до ділянок, які відповідають двом вимогам:
— належать на праві власності чи користування фізособі;
— станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
Тобто той факт, хто саме користується цими землями — фізособа чи юрособа, не важливий.
Водночас податківці у 2023 році з цього приводу висловилися фіскально (див. лист ДПСУ від 14.12.2023 № 4645/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК та роз’яснення, які вони надали у листопаді 2023 року // «Мінімальне податкове зобов’язання і сільгоспЄП: нові рекомендації від фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 94).
У цих роз’ясненнях податківці сказали, що такі землі (присадибні ділянки) втрачають звільнення, як тільки фізособа передає їх у користування ФОП або юрособі, і тоді ці обидва госпсуб’єкти повинні рахувати щодо них МПЗ.
Але, на диво, сьогоднішня консультація від податківців каже прямо протилежне, і сьогодні їх висновок лояльний.
Так, у БЗ, що коментується, вони говорять, що юрособа — платник ЄП групи 3, яка орендує у фізосіб земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, які належать таким фізособам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів, не визначає МПЗ щодо таких земельних ділянок у додатку з розрахунком загального МПЗ у складі декларації з ЄП за податковий (звітний) рік.
Висновок гарний! Причому такий підхід має стосуватися не тільки юросіб-спрощенців, а всіх орендаторів: і ФОП, і юросіб на інших системах оподаткування, в тому числі прибутківців.
Насторожує тільки така раптова зміна позиції фіскалів. Тому тим юрособам, що орендують у фізосіб сільгоспугіддя, які знаходяться в межах населеного пункту, перед тим як користуватися таким лояльним підходом, радимо отримати на свою адресу індивідуальне роз’яснення з цього приводу. Якщо воно буде також лояльним, то можна сміливо не враховувати такі землі при розрахунку МПЗ.
Детально про те, в яких ще випадках юрособа може не рахувати МПЗ за свої власні та орендовані землі, читайте у «Аграрій — платник сільгоспЄП і мінімальне податкове зобов’язання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 9 та «Додатки МПЗ та МПЗ-З — розрахунок загального МПЗ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7.
