22.07.2024
Уявимо ситуацію: покупець придбав у постачальника партію товару. Постачальник виписав ПН і зареєстрував її. За цією ПН покупець збільшив ПК. Проте потім постачальника включають у ризикові платники. Тепер справа за покупцем: податківці часто також включають його в ризикові на підставі коду 13 Довідника кодів № 17* (придбання товарів / послуг у платника, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника).
Для цього за думкою податківців треба не так багато: головне, щоб між датою реєстрації цієї ПН і датою винесення рішення про відповідність покупця ризиковим критеріям пройшло не більше 180 днів (абз. 9 п. 6 Порядку № 1165*).
Отже, цілком можлива така ситуація, коли покупець, нічого не підозрюючи, придбав товар, поставив ПК за зареєстрованою ПН, а потім його включають у ризикову категорію через те, що постачальника включили в ризикові. Законність таких дій у цій статті не обговорюємо (див. «Критерій 8 ризиковості платника — «навна податкова інформація» // «Податки & бухоблік», 2024, № 59), говоритимемо у суто прагматичному ключі: що тепер робити покупцеві?
Іноді податківці на місцях ідуть нібито назустріч покупцеві і радять провернути нехитру комбінацію.
Для того, щоб покупця виключили з ризикових, вони просять компенсувати збільшений раніше ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ
Само собою, п. 198.5 ПКУ жодного відношення до ризикової платника не має. З найбільш відповідних підстав у ньому зазначено негосподарське використання придбаних товарів / послуг (п.п. «г») і використання в неоподатковуваних операціях (пп. «а» і «б»). Ні того ні іншого в нашому випадку немає. Податківці це прекрасно розуміють і не стільки наполягають на таких діях, скільки просять так зробити. У плані нівеляції податкових наслідків від цієї операції їх пропозиція виглядає логічно: поставили ПК і збільшили регліміт від ризикового постачальника, зведіть їх нанівець — і буде вам щастя. Але давайте розберемося, наскільки правильно виглядає ця пропозиція з точки зору Порядку № 1165. Згідно з абз. 11 п. 6 Порядку № 1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податків з переліку ризикових платників у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податків критеріям ризиковості, та/або отримання інформації та копій відповідних документів платника, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості.
Як бачимо, є два варіанти виключення з ризикових*: (1) виявлення обставин та/або отримання інформації про невідповідність критеріям ризиковості; (2) отримання інформації та копій відповідних документів.
* Є ще один варіант виключення з ризикових — автоматично при виході самого постачальника з ризикових. Але оскільки він залежить від активних дій постачальника, а не покупця, тут його не розглядаємо (див. статтю «Автоматиче виключення із ризикових платника, контрагент якого зняв ризиковий статус» // «Податки & бухоблік», 2024, № 59).
Другий варіант (коли платник збирає купу документів і подає їх копії податківцям) зрозумілий і домінує на практиці. Але, суворо кажучи, ніхто не заважає податківцям скористатися і першим варіантом: упевнившись, що платник уже не відповідає критеріям ризиковості, вони можуть виключити його з ризикових.
Але це в теорії. А на практиці перший варіант навряд чи взагалі використовується. Адже сама по собі операція з придбання товару / послуги в ризикового постачальника (що і послугувало підставою для включення покупця в ризикові) нікуди не подінеться, навіть якщо покупець компенсує ПК. Тобто нарахування компенсуючих ПЗ не є 100 % гарантією того, що вас автоматично виведуть з ризикових. Врешті-решт податківці все одно можуть упертися в те, що для виведення з ризикових покупцеві все одно треба подавати копії відповідних документів. Тобто, швидше за все, покупцеві доведеться йти по традиційному другому варіанту з поданням копій документів (у тому числі з поясненням нарахування компенсуючих ПЗ).
Але часто буває і трохи інша ситуація. Покупець придбав товар / послугу в постачальника, поставив ПК. Потім постачальника включають у ризикові, і ось на цьому етапі податківці повідомляють покупцеві: якщо ви не компенсуєте ПК, ми вас включимо в ризикові. Тобто тут вони роблять свою пропозицію ще до того, як винесли рішення про відповідність ризиковим критеріям. Як бути в такій ситуації?
Згідно з абз. 3 п. 6 Порядку № 1165 у разі встановлення відповідності платника податків хоча б одному з критеріїв ризиковості платника комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
Як бачимо, тут немає слів «може» прийняти рішення, «має право» чи подібних. Немає таких слів і в Критеріях ризиковості платника (додаток 1 до Порядку № 1165). Тобто фіскали можуть тлумачити норму так : якщо ви зробили покупку в ризикового постачальника, то вчинили діяння, згадане в коді 13 Довідника кодів № 17, а отже, вже відповідаєте п. 8 Критеріїв ризиковості платника. І не має значення, компенсували ви ПК чи ні.
Виходить, у цій ситуації, при нарахуванні умовних ПЗ, вам залишається сподіватися на порядність податківців, які дотримають свого слова. Тобто, суворо кажучи, і в цьому випадку 100 % гарантії немає (хоча, на відміну від попереднього випадку, тут усе виглядає реальніше).
Однак на практиці були випадки, коли платник податків діяв ще простіше: поставив ПК лише після того, як постачальник вийшов з ризикових. У результаті вийшло ось що. По-перше, він увесь час перебування постачальника в ризикових користувався реглімітом. По-друге, не нараховував компенсуючий ПДВ. По-третє, податківці його не включили в категорію ризикових. Щоправда, покупцеві довелося принести податківцям документи, що підтверджують реальність цього придбання.
Як би то не було, покупця не внесли в ризикові й цю ПН не заблокували. Але, суворо кажучи, ніхто не може гарантувати, що саме так зроблять і інші податківці. До того ж це трохи інший випадок: покупець чекав активних дій з боку постачальника.
А ось ті, хто вирішив не чекати виходу постачальника з ризикових і при цьому нарахував компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, ставлять резонне питання: а як бути потім, коли постачальник вийде з ризикових? Чи можна якось повернути нараховані ПЗ?
Суворо кажучи, прямої норми про зменшення компенсуючих ПЗ у цьому випадку немає. Втім, певні дії з ПКУ все-таки випливають. Як ми вже з’ясували, ПКУ не містить норми, яка зобов’язує вас нарахувати компенсуючі ПЗ. Якщо ви їх нарахували, то допустили помилку. ПКУ передбачає порядок дій, спрямованих на її виправлення (п. 50.1 ПКУ).
Тобто якщо діяти у фарватері ПКУ, покупець має право виправити помилку, подавши УР, і зняти надміру нараховані компенсуючі ПЗ
На жаль, це може призвести до викривлення (заниження) регіміту через появу показника ∑Перевищ (якщо компенсуюча ПН і РК, що виправляє її, складені в різних періодах).
Тут треба згадати хіба що про заборону подавати УР до декларацій за періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення суми податкових зобов’язань (мається на увазі ряд. 18 декларації, а не ряд. 9; див. статтю «Заборона на виправлення завищення ПДВ: орієнтир — ряд. 18» // «Податки & бухоблік», 2022, № 75) та/або декларування суми бюджетного відшкодування (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).